її відповідності сучасним економічним та господарським вимогам, захищала економічні інтереси держави, постійно приділяла увагу подальшій розбудові та облаштуванню митного кордону України на рівні найсучасніших міжнародних стандартів. Враховуючи зазначене, Державна митна служба України стала на сучасному етапі гнучкою державною структурою, адаптованою до економічних реформ, які активно здійснюються Україною. Підтвердженням динамічності митної структури є зміни в Інфраструктурі, підвищення державного статусу, кардинального посилення фіскальної та правоохоронної функцій.
Активна міжнародна діяльність Держмитслужби протягом трьох років сприяла зростанню авторитету України у світовому співтоваристві, удосконаленню діяльності митних органів. Сьогодні митна служба України широко застосовує передові технології та рішення, які не знають аналогів не тільки у митних службах країн СНД, а й у багатьох розвинених країнах світу.
Визначення "митного контролю" міститься у ст. 1 Митного кодексу України (у ред. від 11 липня 2002 р.). Під ним пропонується розуміти сукупність заходів, що здійснюються митними органами у межах своєї компетенції з метою забезпечення дотримання норм Митного кодексу України, законів, інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України (згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою), укладених в установленому законом порядку, контроль за виконанням котрих покладено на митні органи (п. 15 ст. 1).
Для митної справи, яка становить окрему функцію діяльності держави, характерним є те, що вона здійснюється у відносно самостійній сфері суспільних відносин, а тому покликана вирішувати самостійні завдання. Закон "Про митну справу" вказує на створення власної митної системи України та здійснення митної справи як на одну з ознак суверенності держави і, таким чином, визначає здійснення такої справи як одного з головних невід'ємних напрямів державної діяльності. При цьому митна справа в Україні визначається як встановлення порядку та організації переміщення через митний кордон держави товарів і предметів, обкладення митом, оформлення, здійснення контролю та інших заходів щодо реалізації митної політики в Україні. Зміст даного положення за своєю сутністю визначає окремий самостійний напрям державної діяльності. Митну справу складають сукупність засобів і методів забезпечення дотримання заходів митно-тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності при переміщенні через митний кордон України товарів і транспорту, митного регулювання, пов'язаних з встановленням та справлянням митних платежів, процедури митного контролю та оформлення, боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил. У митній справі Україна дотримується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної їх форми декларування, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів. Безпосередньо керівництво митною справою покладено на Державну митну службу України, а безпосереднє її здійснення – на митні органи України [29].
Завдання, які вирішують названі органи України при проведенні у життя митної політики: забезпечення реалізації державної політики у сфері митної справи; контроль за додержанням законодавства України про митну справу; забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи; використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів; вдосконалення митного контролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України; боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил; співробітництво з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної справи; здійснення комплексного контролю за валютними операціями; ведення митної статистики, яка належить до самостійних напрямів державної діяльності (ст. 3 Митного кодексу України).
Подолання злочинності взагалі належало до внутрішньої функції держави, але за сучасних умов розвитку держави, міжнародних вимог боротьби з тероризмом і міжнародною злочинністю ця функція виходить за межі національних рамок і вимагає спільних дій двох або декількох країн, міжнародного митного співробітництва у правоохоронному напрямі з метою запобігання особливо тяжким злочинам, які посягають не тільки на національний, а й на міжнародний правопорядок.
В залежності від сфери суспільного життя митний контроль має універсальний характер, оскільки йому притаманні усі напрями діяльності держави у цій сфері. Але, у першу чергу, його необхідно віднести до економічних функцій держави, оскільки, насамперед, митні органи виконують фіскальну функцію держави, стабільно поповнюючи державний бюджет на одну третину. Більш того, ці органи активно беруть участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародної інтеграції виробництва та праці, у розв'язанні господарських і наукових проблем [29].
Але одним з головних завдань Держмитслужби України є захист економічних інтересів України, про що йдеться у Положенні про Державну митну службу України. Тому від сфери суспільного життя, в першу чергу, митний контроль необхідно віднести до економічної функції держави. Завдяки цьому напряму діяльності митні органи беруть безпосередню участь в регулюванні, експортно-імпортній діяльності, захисті вітчизняного виробника, ведуть боротьбу з протиправною економічною діяльністю, неконтрольованим відтоком національних матеріальних, фінансових, інтелектуальних, інформаційних та інших ресурсів.
Для об'єктивного розуміння поняття та місця митного контролю слід враховувати його форми, визначені у ст. 41 МК України 2002 р.: "Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон; 6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання,