не сплачувати вивізне мито. Законом України від 25 березня 2005 року №2505 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" ставку мита на експорт природного газу в газоподібному та скрапленого стані було збільшено в 2,5 рази. Дане збільшення зумовило стрибкоподібне зростання надходжень вивізного мита у червні 2005 року. Проте, як і передбачали експерти ГБФП виходячи з практики збільшення ставок на дану товарну групу, вже в наступних місяцях відбулося різке падіння надходжень вивізного мита.
Рис. 3.. Щомісячні надходження вивізного мита у 2002-2005 роках [34]
Входячи з вищевикладеного, на думку експертів ГБФП, річний прогнозний показник надходжень вивізного мита є завищений. Підтвердженням цього твердження є й той факт, що фактичні надходження з цього джерела за 8 місяців 2005 року виконано лише на 39,4% проти очікуваного, тобто того показника, який брався до уваги при розрахунку обсягу надходжень вивізного мита на 2006 рік.
Висновки
Отже, податки непрямі (податки на споживання) – це податки, які включаються в ціну товарів або тарифів на послуги. Вони не відраховуються прямо з доходів працівника (власника), а виплачує їх підприємство (податок на додану вартість, акцизи, мито, що стягується митними органами тощо).
Мито, що стягується митницею, є податком на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.
В Україні застосовуються такі види мита:
адвалорне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення [25, 145].
Порядок обкладання митом предметів, які ввозяться, вивозяться чи пересилаються громадянами за митний кордон України, встановлено Законом України "Про єдиний митний тариф" від 5 лютого 1992 року зі змінами та доповненнями. Законом визначено, що єдиний митний тариф України – це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. Єдиний митний тариф України базується на міжнародне визнаних нормах і розвивається в напрямі максимальної відповідальності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи.
Тариф – слово арабського походження, означає "перелік", або "реєстр". Митно-тарифна система як частина державного механізму регулювання відповідних відносин об'єднує багато елементів. Кожний окремо можна розглядати як адміністративний захід регулювання зовнішньоекономічної діяльності і віднести до загальної групи так званих нетарифних заходів. Наприклад: порядок визначення митної вартості конкретного товару; правила, що визначають країну походження конкретного товару, і т. д.
Діючим законодавством установлено, що товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному оформленню.
Митні платежі, які нараховуються за вантажною митною декларацією (ВМД), справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів, окрім випадків, передбачених чинним законодавством.
Вантажні митні декларації містять необхідну для нарахування митних платежів інформацію й, оформлені у митному відношенні, підтверджують права й обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових та інших операцій.
За ВМД нараховуються залежно від напрямку переміщення та застосованого митного режиму:
митні збори;
мито (ввізне або вивізне);
акцизний збір;
податок на додану вартість (ПДВ).
Тарифна пільга (преференція) – це пільга, що надається на j умовах взаємності або в односторонньому порядку при реалізації \ торгової політики України по відношенню до товару, що переміщується через митний кордон, у вигляді:
повернення раніше сплаченого мита;
звільнення від сплати митних платежів;
зменшення ставки митних платежів (пільгові ставки);
встановлення тарифних квот на преференційне ввезення (вивезення) товару.
У 2004 році до державного бюджету надійшло 5 066,9 млн. грн. податків на міжнародну торгівлю, що на 1 ,3 млн. грн., або на 33,5%, більше відповідного показника попереднього року.
Надходження податків на міжнародну торгівлю у першому півріччі 2005 року становило 40,1запланованих надходжень на рік (з урахуванням змін), тоді як за аналогічний період 2004 року – 43,7фактичних річних надходжень цих податків.
Література
Митний кодекс України. – К., 2001.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003.
"Положення про Державну митну службу України", затверджене Указом Президента від 08.02.97 р. № 126/97.
Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 р.
Закон Української РСР (із змінами та доповненнями) "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р. № 959-ХІІ.
Закон Української РСР "Про митну справу в Українській РСР" від 25.06.91 р. № 1262-ХІІ.
Закон України "Про транзит вантажів" від 20.10.99 р. № 1172-XIV.
Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.95 р. .№ 57 "Про затвердження Правил перетину державного кордону громадянами України".
Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.95 р. № 198 "Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон" (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.97 р. № 704).
Постанова Кабінету Міністрів України від 18.08.95 р. № 665 "Про затвердження загальних правил відкриття та діяльності пунктів пропуску через державний кордон".
Постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.97 р. № 748 "Про перелік відомостей, що оголошуються громадянами за встановленою формою в разі переміщення ними через митний кордон України товарів та інших предметів".
Постанова Кабінету Міністрів України від 08.12.97 р. № 1358 "Про затвердження Положення про порядок державного контролю за міжнародною передачею товарів військового призначення".
Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.98 р. № 264 "Про затвердження Положення про регіональну службу державного ветеринарного контролю на державному кордоні".
Постанова Кабінету Міністрів України від 9 лютого 1993 р. "Про затвердження Положення про порядок та умови проходження служби