У Швеції система фінансового вирівнювання одержала назву "Система Робін Гуда".

Для того щоб визначити рівень можливостей кожної комуни щодо формування її доходів, шведські економісти використовують кілька показників. Це середньокомунальна податкоспроможність і податкоспроможність комуни. Середньокомунальна податкоспроможність розраховується шляхом розподілу суми доходів, що підлягають комунальному оподатковуванню по всій країні, на загальну кількість жителів держави. Податкоспроможність окремої комуни визначається шляхом розподілу суми доходів в окремій комуні, яка підлягає її комунальному оподатковуванню, на кількість жителів цієї комуни. Таким чином, одні комуни мають більшу податкоспроможність, ніж середньокомунальна, інші – меншу.

Основні фактори, що впливають на цей показник, такі: частка населення, що працює, рівень доходів населення, вікова структура населення, господарська структура, структура забудови комуни та ін.

Податкоспроможність кожної комуни визначає її можливості фінансувати витрати на надання суспільних послуг. Отже, з одного боку, у кожній комуні складаються різні обсяги витрат, з іншого боку – різні можливості щодо фінансування їх. Фінансове вирівнювання зводиться до того, що вирівнюються можливості комун фінансувати ці витрати і вирівнюються самі витрати. Це означає: вирівнюються їхні доходи і витрати. За інших умов, вважають у Швеції, зростав би розрив між рівнем розвитку окремих комун із усіма негативними наслідками.

Нова система фінансового вирівнювання у Швеції введена з 1996 р. Система побудована таким чином, що вирівнювання здійснюється винятково за рахунок фінансових ресурсів самих комун, тобто на основах самофінансування. До цього фінансове вирівнювання здійснювалося за рахунок субсидій з бюджету центрального уряду. З 1996 р. державні субсидії використовуються для загальної фінансової підтримки місцевого самоврядування, а також для регулювання відносин комун і ленів.

Фінансове вирівнювання здійснюється в два етапи. Спочатку вирівнюються доходи. Середньокомунальна податкоспроможність по Швеції визначена в обсязі 100 тис. шведських крон. Це середній дохід на одну людину по країні, який підлягає комунальному оподатковуванню. Комуни, що мають середній прибуток на одного жителя менше 100 тис. крон, одержують субсидію. Ті комуни, дохід яких становить більше 100 тис. крон на одну людину, платять внески у фонд субсидій [17, 187].

Розміри субсидій і внесків розраховуються як різниця між середньо-комунальною податкоспроможністю по Швеції і власною податкоспроможністю кожної комуни, помноженою на чисельність жителів комуни, а також на попередньо встановлену податкову ставку. Так, у 1998 р. ця ставка становила 95% від середньої комунальної податкової ставки, яка встановилась в 1995 р.

На іншому етапі вирівнюються витрати на більшість видів послуг, що надаються комунами. Визначено сфери діяльності, які враховуються при ви-рів-нюванні витрат, а також фактори, що впливають на рівень цих витрат (табл. 2.3). Зазначені в таблиці фактори лежать в основі розрахунків відповідних доплат чи відрахувань, які здійснюються на основі індексів.

Таблиця 2.

Сфери діяльності, які враховуються при вирівнюванні витрат, і фактори, що впливають на рівень витрат у Швеції [17, 188]

Сфера діяльності | Фактор

1 | 2

Комуни

Дитячі дошкільні установи | Вікова структура, рівень зайнятості батьків, податкоспроможність і густота населення

Установи по догляду за людьми | Вікова структура, співвідношення чоловіків і жінок, професійна структура. рівень загального проживання, малозаселені райони

Дев'ятирічна школа | Вікова структура, малозаселені райони. рідна мова

Гімназія | Вікова структура, форми проживання (пансіон), вибір програми навчання

Турбота про родину | Матері-одиночки з дітьми віком до 15 років, переїзди, іноземні громадяни (за винят ком вихідців із країн Північної Європії). громадяни Фінляндії, густота забудови

Продовження таблиці 2.3

1 | 2

Водопостачання і система каналізації | Низька густота забудови, геологічні особливості

Вулиці і дороги | Ступінь зносу, обумовлений інтенсивністю дорожнього руху і кліматичних особливостей

Забезпечення зайнятості і розвиток господарства | Безробіття

Витрати на будівництво, утримання і опалення | Індекс, що розраховується на основі фактичних змін витрат

Додаткові витрати малозаселених районів: адміністративно-рятувальна служба і т.п. | Чисельність населення, кількість жителів на км2, ступінь наявності районів щільного заселення

Зменшення чисельності населення | Скорочення чисельності населення протягом останніх 10 років

Дефіцит населення | Чисельність населення в радіусі 30 чи 90 км.

Додаткові виплати в зв'язку з несприятливими кліматичними умовами | Очікувані додаткові витрати

Лени

Охорона здоров'я включно з профілактикою | Вікова структура населення, середня тривалість життя, самотнє проживання, малозаселені райони

Вищі навчальні заклади | Кількість зарахованих студентів

Додаткові виплати в зв'язку з несприятливими кліматичними умовами | Очікувані додаткові витрати

Комуни і лени

Суспільний транспорт | Густота одного чи кількох центрів, розрідженість, шхери

У Швеції до 1995 р. формула вирівнювання складалася з двох частин, одна з яких давала можливість розрахувати гарантовану податкову базу комуни, а інша – розмір трансферту для забезпечення цієї бази. Право на одержання трансфертів вирівнювання у Швеції мають комуни з податковою можливістю на рівні менш ніж 95% від середньокомунальної по країні. Внески роблять комуни з податкоспроможністю понад 110% від середньокомунальної по Швеції.

Висновки

Отже, у державах із ринковою економікою фінансові системи досягають своєї завершеності, однак у розрізі деяких держав можуть суттєво відрізнятися. У державах із перехідною економікою фінансові системи характеризуються тим, що окремі їхні ланки перебувають на стадії формування. Це торкається насамперед фінансового ринку, державного боргу, страхових і резервних фондів тощо.

Характеристика фінансових відносин пов'язана з виділенням їх об'єктів і суб'єктів. Об'єктами відносин є національне багатство і вироблений валовий внутрішній продукт. Саме розподіл ВВП є необхідною передумовою забезпечення безперервності виробництва. А розподіл національного багатства, як об'єкту фінансових відносин, свідчить про те, що для формування доходів використовується все, що створене попередніми поколіннями або надано природою. Суб'єктами фінансових відносин виступають держава (за правом керуючої структури