Оподаткування прибутку

курсова робота з фінансів

ЗМІСТ

Вступ

Актуальність теми дослідження. Перехід України до економіки ринкового типу зумовлює потребу формування нових правових відносин у сфері оподаткування. Нині провадиться активна робота з удосконалення податкового законодавства України. Й успіх залежить від того, наскільки вдасться узагальнити накопичений досвід, зіставити його з теперішньою зарубіжною практикою, виявити успіхи та прорахунки, намітити орієнтири. Однак прийняття і дія великої кількості законодавчих актів, що регулюють відносини у сфері оподаткування, часті зміни, неоднозначність тлумачення їхніх норм створюють значні перешкоди в практичній діяльності як для суб'єктів оподаткування, так і для органів контролю. Крім того, непідготовленість значної частини працівників державної податкової адміністрації та органів внутрішніх справ негативно впливає на попередження зловживань у сфері оподаткування. За таких умов зростають значення та роль права як інструменту державного управління економікою. Але право може успішно виконувати свою функцію лише за умови жорсткого дотримання його вимог в усіх сферах діяльності, в тому числі і в податковій.

Отже, проблеми, розгляд яких зумовлений темою курсової роботи є особливо актуальними в наш час, оскільки розвиток податкової системи на сьогоднішній час перебуває у стадії становлення, і це не може обминути також і оподаткування прибутку, що є важливим і вагомим фактором наповнення державного бюджету України.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження даної курсової роботи виступає проблема вивчення податкової системи України.

Предмет дослідження. Предметом дослідження даної курсової роботи є система оподаткування прибутку.

Мета дослідження. Мета дослідження полягає дослідження економічної суті системи оподаткування прибутку, а також в узагальнені висновків по даній проблемі.

Робота складається із вступу, трьох розділів та висновку.

Мета роботи зумовлює виконання таких завдань:

Розділ 1. Розвиток системи оподаткування прибутку в Україні

1.1. Розвиток системи оподаткування прибутку в Україні

Частка валового внутрішнього продукту від місцевих та регіональних податків на доходи і прибутки для більшості країн дуже подібна: вона становить від 13 до 15 відсотків [6, 100].

Головною перевагою цих податків є те, що вони, як правило, вважаються справедливими з погляду платоспроможності. Крім того, можуть запроваджуватися прогресивні ставки оподаткування за вищими граничними рівнями ставок. Коли прибуткові податки накладаються органами влади вищого рівня, а місцевий прибутковий податок стягується тими ж збирачами податків, витрати на інкасо залишаються низькими. Оскільки вони безпосередньо пов'язані з місцевими доходами, їхня реакція на зростання цін, збільшення чисельності населення й прибутків теж достатньо гнучка. Одна проблема, пов'язана з місцевим прибутковим податком, виникає тоді, коли об'єкти оподаткування перебувають на одній території, а працюють (а отже, і отримують свої прибутки) на іншій. Стягувати податок набагато зручніше саме за місцем роботи.

При оподаткуванні прибутків підприємств виникає кілька питань. По-перше, визначення об'єкта оподаткування. По-друге, рівень ставок податку і диференціація їх. По-третє, склад податкових пільг та умови надання їх підприємствам [6, 101].

Згідно із Законом України «Про оподаткування доходів підприємств і організацій» від 21 лютого 1992 p. (із змінами та доповненнями), об'єктом оподаткування протягом 1992-1994 років (крім І кварталу 1993 p., коли Декретом Кабінету Міністрів України «Про податок на прибуток підприємств і організацій» від 26 грудня 1992 p. було введено податок на прибуток) визначено валовий дохід підприємства, що становив «суму доходів від реалізованої продукції (робіт, послуг), інших матеріальних цінностей і майна (включаючи основні фонди), нематеріальних активів, брокерських місць (крім реалізації біржами) і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях» [6, ].

До складу доходу для цілей оподаткування включали також кошти, одержані від підприємств-покупців (замовників) на власні потреби підприємств-постачальників (підрядників), що не враховувались підприємствами на рахунку реалізації.

При оподаткуванні доходів підприємств у 1994 році застосовувалося 8 ставок: 11,15, 19, 22, 55, 65, 70, 75 відсотків. Основну ставку було підвищено з 18 до 22 відсотків. Головним критерієм диференціації ставок податку служив вид діяльності [11].

З 1 січня 1995 року прибутки стали оподатковуватись згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 p., характерними особливостями якого були:

1) повернення до оподаткування балансового прибутку;

2) зменшення кількості ставок з 8 до 3;

3) зменшення ставок оподаткування прибутку від банківської, страхової і посередницької діяльності;

4) зміна строків сплати податку на прибуток до бюджету, тобто замість щомісячних авансових платежів 15 і 28 числа встановлено один авансовий платіж до 25 числа місяця наступного за звітним [11].

Згідно із цим Законом об'єктом оподаткування став балансовий прибуток, що становив загальну суму прибутку, отриманого підприємством від усіх видів діяльності за звітний період.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» було встановлено нові ставки податку. Базова ставка – ЗО відсотків, за якою оподатковувався прибуток підприємств, включаючи підприємства, засновані на власності окремих громадян України. Прибутки від операцій особливого виду оподатковувались за ставками 45 або 60 відсотків [11].

За ставкою 45 відсотків оподатковувався прибуток від посередницьких операцій, аукціонних торгів матеріальними цінностями (крім цінних паперів, корпоративних прав, валютних цінностей та інших видів фінансових ресурсів); за ставкою 60 відсотків – прибуток від проведення лотерей (крім державних), від казино, інших гральних домів (місць), ігрових автоматів з грошовим виграшем та іншого грального бізнесу (включаючи доходи від оренди та інших видів використання майна для його потреб) [11].

Принципові зміни в законодавстві пояснюються тим, що раніше прийняті закони про податки керувалися