Всього податкових надходжень | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0

Визначальними в структурі податкових надходжень є подат-ки на прибуток та внутрішні податки на товари та послуги. Їх частка протягом 5 років становила близько 84 відсотків загаль-ного обсягу. Завдяки пожвавленню експортно-імпортних опе-рацій дещо збільшується питома вага податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції – в 1,8 разу протягом 1996–2000 років. Частка зборів за використання природних ресурсів за 1996–2000 роки майже не змінилася: у 1996 році вона станови-ла 6,5 відсотка, а у 2000 році – 6,4 відсотка [4, ].

Щодо найбільших за обсягом податків – податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств, то їх частка в загаль-ному обсязі податкових надходжень має тенденцію до зниження (з 36,8% до 30,1% та з 32,4% до 24,6% відповідно). Питома вага прибуткового податку та акцизного збору має тенденцію до. збільшення (з 15,2% до 20,3% та з 3,8% до 7,1% відповідно) [4, 173].

Україні в умовах переходу до ринкової економіки слід чітко визначити необхідність та ефективність тих чи інших податків.

Основними принципами, які мають бути покладеними в основу вдосконалення податкової системи України, є такі: обов'язко-вість сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів; со-ціальна справедливість; рівнонапруженість і пропорційність; рів-ність і недопущення проявів податкової дискримінації; стабіль-ність податкового законодавства; економічна доцільність; стиму-лювання підприємницької діяльності та інвестиційної активнос-ті; рівномірність сплати; гнучкість; ефективність адмініструван-ня; дотримання повноважень у процесі встановлення й скасу-вання податків, зборів, інших обов'язкових платежів; доступність і однозначність тлумачення норм податкового законодавства.

Отже, податок на прибуток підприємств в умовах переходу України до ринкових відносин розвивався і удосконалювався одночасно із всією економічною системою держави.

Розділ 2. Характеристика системи оподаткування прибутку і напрями її удосконалення

2.1. Платники податку на прибуток

Платник податку на прибуток являє собою складну систему.

При цьому законодавцем закладається положення, що Національний банк України і його установи сплачують до державного бюджету суму перевищення валових прибутків над витратами згідно з кошторисами витрат. Підприємства ж, що мають відособлені підрозділи без статусу юридичної особи, можуть сплачувати консолідований податок на прибуток (п. 2.3 Закону України від 22 травня 1997 року).

Платниками податку є:

З числа нерезидентів – фізичні або юридичні особи, створені в будь-якій організаційно-правовій формі, що одержують прибутки з джерелом їх походження в Україні, за винятком установ і організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом. Нерезиденти – юридичні особи і суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філіали, представництва і т.д., з місцезнаходженням за межами України, що створені і здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи і інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації і їх представництва, що мають дипломатичні привілеї і імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, що не здійснюють господарської діяльності відповідно до законодавства України.

Філіали, відділення і інші відособлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншій, ніж платник податку, територіальної громади [12, 202-204].

У специфічну категорію платників податку на прибуток законодавець виділяє бюджетні організації. Спеціальних роз'яснень зажадав механізм оподаткування прибутку установ освіти. Так, в листі ДНАУ від 22 березня 1996 року № 14-212/11-1794 підкреслюється, що платниками є бюджетні організації, але тільки в частині здійснення госпрозрахункової діяльності. Кошти, що отримуються установами і організаціями освіти і науки, що повністю або частково фінансуються з бюджету, від власної госпрозрахункової діяльності, обкладаються на загальних основах. Не обкладаються тільки кошти, що поступають установам освіти і науки від інших підприємств, організацій і громадян у вигляді добродійної допомоги [12, 204].

Іноді загальна характеристика платника вимагає більшої деталізація з використанням підзаконних актів. Часто застосовується в цьому випадку Загальний класифікатор галузей народного господарства України.

Прибутки залізниць, отримані від господарської діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах прибуткових надходжень, перерозподілених між залізницями в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Платниками податку на прибуток, отриманий не внаслідок господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту і їх структурні підрозділи.

2.2. Об'єкт оподаткування

Об'єкт оподаткування можна диференціювати в залежності від території його отримання на прибутки, отримані:

Деяким спрощенням в Законі України від 22 травня 1997 року може розглядатися ст. 3 «Об'єкт оподаткування», яка закріпляє як об'єкт оподаткування прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового прибутку звітного періоду на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань.

Правда, спрощенням це здається тільки на перший погляд, оскільки ст. 4 визначає, що законодавець розуміє під валовим прибутком загальну суму прибутку платника податку від всіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом