Діюча редакція Закону використовує як основну категорію при визначенні об'єкта оподаткування поняття валового прибутку. Валовий прибуток – це загальна сума прибутку платника податку від всіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі, у винятковій (морський) економічній зоні, так і за їх межами [12, 205-206].

Валовий прибуток включає:

1) Загальні прибутки від продажу товарів (робіт, послуг), в тому числі допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також прибутки від продажу цінних паперів.

2) Прибутки від здійснення банківських, страхових і інших операцій по наданню фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями і вимогами.

3) Прибутки від спільної діяльності і у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також прибутки від здійснення операцій лізингу (оренда).

4) Прибутки, не враховані при обчисленні валового прибутку періодів, попередніх звітному, і виявлені в звітному періоді.

5) Прибутки з інших джерел і від позареалізаційних операцій.

Валові витрати виробництва і обігу – сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, які здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що набуваються (що виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності [12, 206].

До складу валових витрат включаються:

1) Суми будь-яких витрат, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду в зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

2) Суми грошових коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад, неприбутковим організаціям, але не більше за 4 % оподатковуваних податком прибутків попереднього звітного періоду, за винятком відрахувань, введених пунктом 5.8 Закону.

3) Суми грошових коштів, перераховані підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких працює по основному місцю роботи не менше за 75 % таких осіб, цим об'єднанням для проведення їх добродійної діяльності, але не більше за 10 % оподатковуваних податком прибутків попереднього звітного періоду.

4) Суми грошових коштів, внесених в страхові резерви.

5) Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом Украї-ни «Про систему оподаткування» за винятком окремих податків, пені, штрафів, неустойок (Закон України від 22 травня 1997 року пункти 5.3.3; 5.3.4; 5.3.5).

Для платників податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, до складу валових витрат включається плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті.

6) Суми витрат, не включені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів в зв'язку з втратою, знищенням або псуванням документів, встановлених правилами податкового обліку, і підтверджені такими документами в звітному податковому періоді.

7) Суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах в зв'язку з допущеними помилками і виявлені в звітному податковому періоді в розрахунку податкового обов'язку.

8) Суми безнадійної заборгованості в частині, не віднесеній на валові витрати, у випадку, якщо відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного результату, а також суми заборгованості, відносно яких закінчився термін позовної давності.

9) Суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів.

10) Суми зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування і інші види загальнообов'язкового (в тому числі державного) соціального страхування фізичних осіб, що знаходяться у трудових відносинах з платником податку.

11) Будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням відсотків за борговими зобов'язаннями протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються в зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку [12, 206-207].

Початок і організація будь-якого виробництва вимагає певних витрат для придбання засобів виробництва, приміщень, обладнання, сировини. До витрат, пов'язаних з організацією виробництва, відноситься і наймання робочої сили. Без таких попередніх витрат не можна розпочати здійснення будь-якого виробничого процесу. Види виробничої діяльності різні і, характеризуючи витрати загалом, необхідно розглянути загальну природу витрат.

Витрати бувають зовнішніми і внутрішніми. Грошові виплати, тобто грошові витрати, які виплачуються на користь постачальника сировини, палива, транспортних послуг, енергії і т. д., виступають зовнішніми витратами. Іншими словами, зовнішні витрати являють собою плату за ресурси постачальника, що не є власником даного підприємства. Підприємство може використати певні ресурси, що належать йому, незалежно від того, є вони власністю підприємства або отримані ним в оренду, спосіб використання їх пов'язаний з деякими витратами.

Витрати на власні потреби і резерви, що самостійно використовуються являють собою неоплачувані, або внутрішні витрати. З точки зору підприємства ці внутрішні витрати рівні грошовим платежам, які могли б бути отримані за кошти, що самостійно використовуються при найкращому (з можливих) способі їх застосування [12, 208].

Під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів потрібно розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку в межах норм амортизаційних відрахувань.

Амортизації підлягають витрати:

1) на придбання основних фондів і нематеріальних активів для власного виробничого використання;

2) на самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб;

3) на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації і інших видів поліпшення основних фондів;

4) на поліпшення якості земель, не пов'язаних з будівництвом [12, 208].

Все різноманіття основних фондів представлене у вигляді трьох укрупнених груп, причому для кожної з цих груп встановлюється своя норма амортизації.