3.5. Швеція

Національний податок на прибуток стягується з резидентів з всього прибутку, а з нерезидентів – з прибутків, отриманих з шведських джерел. Компанія вважається податковим резидентом, якщо вона утворена (зареєстрована) в Швеції або має постійне представництво на її території.

Ставка податку на прибуток корпорацій встановлена в розмірі 28 %. Не існує відмінностей при оподаткуванні розподіленого і нерозподіленого прибутку компанії. Також не існує ніяких місцевих податків для корпорацій.

Прибуток визначається відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку, з невеликим коректуванням з метою оподаткування. При підрахунку прибутку акції оцінюються по нижній ринковій ціні. Альтернативний метод оцінки – 97 % ціни придбання, але він повинен застосовуватися при оцінці усього акціонерного портфеля. Оподатковувана база зменшується на суми витрат на ведення бізнесу, включаючи проценти по кредитах на інвестування філіалу або придбання нового обладнання, витрати, які не віднімаються, такі, як перевищуючі встановлені норми, витрати на розважальні заходи і витрати, пов'язані з операціями з алкогольними напоями. Норми амортизаційних відрахувань для цілей оподаткування звичайно співпадають з нормами бухгалтерської амортизації.

Для обладнання, патентів, торгових марок, іміджу фірми, суми амортизаційних відрахувань списуються прямолінійним методом по ставці 20 % в рік або методом зменшення балансової вартості по ставці 30 % [1].

Той або інший метод може використовуватися при умові, що всі активи будуть оцінені з використанням одного і того ж методу в році. Також існує прямолінійний метод списання по залишковій вартості по ставці 25 % [1].

Обладнання з передбачуваним терміном використання менше за 3 роки або вартістю менше за 2000 шведських крон може бути списано в рік його придбання. Але встановлений граничний розмір списання амортизаційних відрахувань, не перевищуючий 10 000 шведських крон для компаній з щорічним оборотом більше за 200 мільйонів шведських крон або з річною середньосписковою кількістю найманих працівників 200 чоловік.

Будівлі амортизуються по ставках, що варіюються від 2 до 5 % від вартості придбання (не включаючи витрати на поліпшення їх якості). Амортизаційні ставки залежать в основному від цілей використання будівель. Земля не є предметом нарахування амортизації, хоч витрати на рекультивацію земель і можуть амортизуватися по ставці 5 % в рік. Прибуток від реалізації матеріальних і нематеріальних основних засобів і інших активів повинен бути включений в сукупний оподатковуваний прибуток підприємства і, отже, обкладається по ставці 28 %. Збиток, отриманий при реалізації капітальних активів, списується за рахунок сукупного прибутку без всяких тимчасових обмежень. Однак збиток, виникаючий від реалізації інвестиційного портфеля акцій і інших подібних фінансових інструментів, може прийматися до заліку тільки в рахунок прибутку, отриманого на такий же вид власності.

Дивіденди, отримані від шведських компаній, звільнені від оподаткування. Дивіденди, отримані від зарубіжного філіалу (мінімальний пакет акцій не менше за 25 %), також можуть бути звільнені від обкладення при умові, що філіал обкладається по ставці не менш ніж 15 % [1].

Понесені збитки можуть бути зараховані за рахунок отриманого прибутку наступного року і не можуть перенестися на рахунки минулих років.

Роботодавець зобов'язаний виплачувати внески до соціальних фондів за своїх працівників (резидентів Швеції) в розмірі 33 % від валової заробітної плати, включаючи вартість додаткових виплат і пільг. Громадяни ЄС, працюючі в Швеції, керуються законодавчими актами ЄС. Знижена ставка внесків в розмірі 21,39 % встановлена на підприємницький і трудовий прибуток громадян, вік яких перевищує 65 років. У деяких сільських північних районах Швеції діюча ставка може бути знижена на 5-10 % [1].

Законодавством встановлений податковий кредит на суми податків на прибуток від капіталу, сплачених за рубежем. Відносно зарубіжних дивідендів податковий кредит надається тільки на суму податку, утриманого у джерела, але не на суму зарубіжного корпоративного податку. Замість цього дивіденди, отримані від зарубіжного філіалу (мінімальний пакет акцій не менше за 25 %), також звільнені від обкладення при умові, що філіал обкладається по ставці не менш ніж 15 %. Якщо поставлені умови не здійснимі, то стандартний податковий кредит в розмірі 13 % додається до кредиту по податку, утриманому у джерела виплати, але дивіденди в Швеції обкладаються по ставці корпоративного податку (28 %). Діюча ставка на дивіденди коректується міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування. Невикористаний податковий кредит може бути перенесений на термін до трьох років. Прибуток, отриманий від зарубіжного представництва, повинен бути включений в оподатковувану базу головного шведського відділення, якщо немає поправки на податкову угоду [1].

3.6. Іспанія

У наш час провідні економісти Європи схильні прираховувати Іспанію до середньорозвинутих європейських країн. У певній мірі цій обставині сприяв сприятливий для інвестицій податковий курс Іспанського уряду. Іспанія ділиться на 17 автономних територій, які включають в себе 56 провінцій. Наварра і Країна Басків користуються правом самостійно вводити різні види регіональних і місцевих податків. Вони самі збирають федеральні податки, відраховуючи законодавчо встановлений відсоток від них до федерального бюджету. Каталонія і деякі інші регіони мають повноваження регулювати податкові ставки. Інші території не мають права проведення самостійної податкової політики [1].

Відповідно до адміністративно-територіального поділу податкова система Іспанії трьохрівнева. Юридичні і фізичні особи платять федеральні, регіональні і місцеві податки. Після проведення в 1994 році часткової податкової реформи залишилося п'ять видів основних федеральних податків: прибутковий податок (38% прибутків федерального бюджету), податок на прибуток корпорацій (8,2% прибутків федерального бюджету),