добродійної діяльності, але не більше за 10 % оподатковуваних податком прибутків попереднього звітного періоду.
Суми грошових коштів, внесених в страхові резерви.
Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом Украї-ни «Про систему оподаткування» за винятком окремих податків, пені, штрафів, неустойок (Закон України від 22 травня 1997 року пункти 5.3.3; 5.3.4; 5.3.5).
Для платників податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, до складу валових витрат включається плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті.
Суми витрат, не включені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів в зв'язку з втратою, знищенням або псуванням документів, встановлених правилами податкового обліку, і підтверджені такими документами в звітному податковому періоді.
Суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах в зв'язку з допущеними помилками і виявлені в звітному податковому періоді в розрахунку податкового обов'язку.
Суми безнадійної заборгованості в частині, не віднесеній на валові витрати, у випадку, якщо відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного результату, а також суми заборгованості, відносно яких закінчився термін позовної давності.
Суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів.
Суми зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування і інші види загальнообов'язкового (в тому числі державного) соціального страхування фізичних осіб, що знаходяться у трудових відносинах з платником податку.
Будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням відсотків за борговими зобов'язаннями протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються в зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку [22, 206-207].
Початок і організація будь-якого виробництва вимагає певних витрат для придбання засобів виробництва, приміщень, обладнання, сировини. До витрат, пов'язаних з організацією виробництва, відноситься і наймання робочої сили. Без таких попередніх витрат не можна розпочати здійснення будь-якого виробничого процесу. Види виробничої діяльності різні і, характеризуючи витрати загалом, необхідно розглянути загальну природу витрат.
Витрати бувають зовнішніми і внутрішніми. Грошові виплати, тобто грошові витрати, які виплачуються на користь постачальника сировини, палива, транспортних послуг, енергії і т. д., виступають зовнішніми витратами. Іншими словами, зовнішні витрати являють собою плату за ресурси постачальника, що не є власником даного підприємства. Підприємство може використати певні ресурси, що належать йому, незалежно від того, є вони власністю підприємства або отримані ним в оренду, спосіб використання їх пов'язаний з деякими витратами.
Витрати на власні потреби і резерви, що самостійно використовуються являють собою неоплачувані, або внутрішні витрати. З точки зору підприємства ці внутрішні витрати рівні грошовим платежам, які могли б бути отримані за кошти, що самостійно використовуються при найкращому (з можливих) способі їх застосування [22, 208].
Під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів потрібно розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку в межах норм амортизаційних відрахувань.
Амортизації підлягають витрати:
на придбання основних фондів і нематеріальних активів для власного виробничого використання;
на самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб;
на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації і інших видів поліпшення основних фондів;
на поліпшення якості земель, не пов'язаних з будівництвом [22, 208].
Все різноманіття основних фондів представлене у вигляді трьох укрупнених груп, причому для кожної з цих груп встановлюється своя норма амортизації. До першої групи віднесені будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки і їх частини (квартири і місця загального користування). Основні фонди цієї групи мають мінімальну (в порівнянні з іншими групами) квартальну норму амортизації – 1,25 %, що значно перевищує норми, що застосовувалися раніше. Друга група включає в себе автомобільний транспорт і вузли, запасні частини до нього, меблі, побутові, електронні, оптичні і електронно-механічні прилади і інструменти, включаючи ЕОМ, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони, рації, інше конторське офісне обладнання, пристрої і пристосування до них. Квартальна норма амортизації їх сама велика і становить 6,25 %. У третю групу включені інші основні фонди, які не увійшли у першу і другу групу: робочі і силові машини, обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади, лабораторне обладнання, технологічне оснащення, інструмент, виробничий і господарський інвентар, інші основні фонди. Норма амортизації становить 3,75 % за квартал. Мінімальна квартальна норма амортизації нематеріальних активів становить 2,5 %. Причому встановлюється вона підприємством самостійно на основі наказу по підприємству про термін корисного використання нематеріального активу.
Оскільки норми амортизації дуже високі, то з 1998 року застосовується понижувальний коефіцієнт до цих норм – 0,7. З метою підтримки на безпечному рівні основних фондів життєво важливих галузей народного господарства законодавець передбачив різний відсоток віднесення витрат на поліпшення основних фондів на валові витрати. Балансова вартість об'єктів, які згідно ст. 8 Закону від 1 липня 1997 року підпадають під визначення груп 1, 2 і 3, введених в експлуатацію до 1 липня 1997 року, засновується на тому, що ці основні засоби включаються в групу основних фондів з метою подальшої амортизації по залишковій вартості, яка визначається як первинна вартість за вирахуванням зносу [22, 209].
Балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду розраховується по формулі:
Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) – В(а-1) – А(а-1),
де Б(а) – балансова вартість групи на початок звітного періоду; Б(а-1) – балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному; П(а-1) – сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкції, модернізації і інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному;