Оподаткування фонду оплати праці
курсова робота з фінансів
ЗМІСТ
Вступ
В економічних теоріях та практичних моделях їх використання грошовим доходам і витратам відводиться одна із головних ролей. Структура доходів і витрат визначає, наскільки ефективно та злагоджено функціонує процес відтворення, які тенденції в ньому відбуваються. В свою чергу, розглядаючи основні складові грошових доходів та витрат у нас в Україні, ми можемо визначити ті проблеми, які найбільше суперечать соціально-економічній стабілізації.
Економічне зростання і підвищення рівня оплати праці взаємозалежні. Більша оплата – це більша ефективність праці і купівельна спроможність громадян, збільшення продажу і доходів підприємств. Зростання рівня оплати праці збільшує внутрішні інвестиційні можливості, чисельність дрібних інвесторів, що надзвичайно важливо для становлення ринкових відносин. Отже, дбаючи про економічне зростання, держава безумовно повинна більш динамічно впливати на зміни рівня оплати праці і в першу чергу на рівень мінімальної оплати та співвідношення між максимальним та мінімальним її рівнями.
Економіка України проходить процес трансформації до ринку, формування ринкового механізму господарювання, встановлення взаємозв'язку між суб'єктами ринкових відносин на основі об'єктивних закономірностей ринку. Тому, ті закономірності між окремими макроекономічними показниками, які були досліджені в концепціях Дж. М. Кейнса та М. Фрідмена, хоча і мають місце в нашій економіці, але значною мірою перебувають під впливом суб'єктивних факторів перехідного періоду.
Грошові доходи та витрати населення, в першу чергу, залежать від обсягів виробництва та зайнятості, але існує і зворотний зв'язок: зростання обсягів виробництва та зайнятості залежить від сукупних доходів населення, зростання сукупного попиту.
Аналіз сучасного стану макроекономічної ситуації в Україні дозволяє констатувати стійку тенденцію до скорочення сукупних доходів населення, зменшення реальної заробітної плати, зростання рівня безробіття, подальшу соціальну диференціацію в суспільстві.
На прийняття підприємствами рішень щодо збільшення фонду оплати пращ значною мірою впливають розміри відрахувань від фонду оплати в державні цільові фонди.
Таким чином, практична значимість вказаних проблем і об`єктивна необхідність розвитку реформаційних процесів в Україні зумовили актуальність теми дослідження даної курсової роботи, мету і завдання, предмет та об`єкт дослідження.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження даної курсової роботи виступає проблема вивчення економіки України з точки зору функціонування її фінансової системи.
Предмет дослідження. Предметом дослідження даної курсової роботи є оподаткування фонду оплати праці і його вплив на рівень доходів населення.
Мета дослідження. Метою роботи є дослідження оподаткування фонду оплати праці і його вплив на рівень доходів населення, як механізму впливу держави на економіку в умовах ринку.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
Розкрити теоретичні основи формування системи оподаткування фонду оплати праці.
Провести аналіз стану оподаткування фонду оплати праці і його впливу на рівень доходів населення.
Дослідити перспективи розвитку стимулів оподаткування фонду оплати праці на етапі формування України як європейської держави
Розділ 1. Теоретичні основи формування системи оподаткування фонду оплати праці
1.1. Особливості формування фонду оплати праці в пострадянський період розвитку економіки України
Заробітна плата – сукупність винагород у грошовій і натуральній формах, отриманих працівниками за фактично виконану роботу, а також за періоди, що включаються в робочий час. Оскільки джерелом виплати заробітної плати є дохід, то розмір фонду заробітної плати трудового колективу, кожного працівника повинний бути поставлений у пряму залежність від досягнутих кінцевих результатів підприємства. Планування заробітної плати у ринкових умовах має забезпечити: зростання обсягу виробленої продукції (послуг, робіт), піднесення ефективності виробництва і його конкурентоспроможності; підвищення матеріального добробуту працівників [8, 334].
У країнах із розвинутою ринковою економікою як найважливіший засіб досягнення рівноваги в області зайнятості і піднесення економічної ефективності виробництва багато фахівців рекомендують використання гнучкої заробітної плати. На рівні народного господарства під цим розуміється зміна заробітної плати залежно від динаміки економічних показників розвитку країни в цілому (валового внутрішнього продукту, продуктивності праці, інфляції, зовнішньоторговельного балансу), а на рівні підприємства – пов'язування величини заробітної плати з підсумками його господарської діяльності, ефективністю виробництва, що реалізується через колективний договір. У ньому необхідно чітко сформулювати принципи, порядок оплати праці всіх категорій працюючих, установити пряму залежність розміру оплати праці від досягнутих кінцевих результатів. Для досягнення цього оплату праці керівників, фахівців, робітників в умовах ринкової економіки доцільно будувати на таких принципах. По-перше, основним критерієм диференціації заробітної плати повинен бути кінцевий результат їхньої праці. Підвищення заробітної плати варто робити лише у міру зростання кінцевих результатів праці колективу. По-друге, необхідно забезпечувати випереджувальний ріст продуктивності праці в порівнянні з ростом заробітної плати, тому що це неодмінна умова нормального розвитку виробництва, продуктивних сил. Наприклад, одним з головних завдань економічного регулювання в Японії є контроль за індексом вартості робочої сили. По-третє, доцільно поєднувати індивідуальну й колективну зацікавленість і відповідальність у результатах праці. По-четверте, механізм оплати праці повинний стимулювати підвищення кваліфікації працівників, враховувати умови праці. По-п'яте, системи оплати праці повинні бути простими, зрозумілими всім працівникам [8, 335-336].
Перебудова організації заробітної плати на підприємстві відповідно до вимог ринкової економіки передбачає вирішення трьох головних завдань:
по-перше, підвищення заінтересованості кожного працівника у виявленні й використанні резервів зростання ефективності своєї праці при виключенні можливості одержання незароблених грошей;
по-друге, усунення випадків зрівнялівки в оплаті праці, досягнення прямої залежності заробітної плати від індивідуальних кінцевих результатів праці;
по-третє, оптимізацію співвідношень в оплаті праці працівників різних категорій і професійно-кваліфікаційних груп з урахуванням складності виконуваних робіт, умов праці, дефіцитності певних видів робочої сили на ринку праці, а також впливу різних працівників на досягнення кінцевих результатів і конкурентоспроможності продукції [33, 237-238].
Хоча