Використання нормативного методу планування фонду заробітної плати забезпечує безпосередню залежність величини цього фонду від запланованого зростання обсягу виробництва продукції і продуктивності праці. При використанні зазначеного методу відсутня прив'язаність величини фонду заробітної плати до чисельності робітників. Величина фонду заробітної плати визначається абсолютними темпами зростання продуктивності праці, питомою вагою приросту продукції за рахунок зростання продуктивності праці, співвідношенням темпів зростання продуктивності праці і заробітної плати за формулою |

[33, 235]

або |

[33, 235]

де Фп – річний плановий фонд заробітної плати в плановому періоді, грн.;

dз – величина заробітної плати (питома заробітна плата) з розрахунку на 1 грн. валової продукції у звітному періоді, грн.;

ДПп – приріст продуктивності праці в плановому періоді порівняно з рівнем звітного періоду, %;

І – приріст заробітної плати в розрахунку на 1,0% зростання продуктивності праці в плановому періоді;

Оп – обсяг виробництва продукції в плановому періоді, грн.;

ДОп – приріст обсягу виробництва продукції в плановому періоді, порівняно з рівнем звітного періоду, %;

Фф – річний фактичний фонд заробітної плати у звітному році, грн.

Більш деталізованим методом визначення планового фонду заробітної плати є розрахунковий метод, за якого величина фонду визначається за сумою розцінок з оплати праці за кожну операцію на виробництві одиниці виробу, помноженій на кількість виробів, визначену в плані. При цьому обчисленні враховуються зміни норм виробітку і розцінок, передбачені планом організаційно-технічних заходів підприємства, перегляд норм і розцінок на плановий період та економія витрат живої праці в плановому періоді. Розрахунки здійснюються за такими формулами:

а) при прямій відрядній системі оплати праці |

[33, 235]

б) при відрядно-преміальній системі оплати праці |

[33, 235]

в) при відрядно-прогресивній системі оплати праці за умови, коли пряма відрядна розцінка збільшується лише за продукцію, вироблену понад установлену норму виробітку: |

[33, 235]

де Фп – плановий фонд заробітної плати, грн.;

Опj – плановий обсяг виробництва продукції 1-го виду в натуральних одиницях виміру;

Pj – пряма відрядна розцінка за j-ту операцію, яка виконується на виробництві одиниці j-тої продукції;

І – плановий процент збільшення прямої відрядної розцінки у зв'язку з перевиконанням норм виробітку по всьому обсягу продукції, що оплачується за відрядно-преміальною формою оплати праці;

І' – плановий процент збільшення прямої відрядної розцінки з оплати продукції, виробленої понад установлену норму виробітку;

ДОi – додатковий випуск продукції i-го виду, який визначено виробити понад установлений план, у натуральних одиницях виміру.

У процесі аналізу використання фонду заробітної плати необхідно фактичний фонд насамперед зіставити з плановим фондом заробітної плати. Необґрунтоване перевищення величини фактичного фонду заробітної плати над плановим фондом небажане, оскільки може сприяти зростанню загальних витрат виробництва, собівартості одиниці продукції і, як наслідок, зумовить зменшення загальної суми прибутку підприємства.

До фактичного фонду заробітної плати входять усі витрати з оплати праці, які нараховані на підприємстві за звітний період і які підлягають виплаті виробничому персоналу, керівникам, спеціалістам та службовцям, що перебувають у обліковому складі підприємства, незалежно від того, з яких джерел ці виплати здійснювалися або будуть здійснюватися. До фактичного фонду заробітної плати як окрема позиція входять також виплати особам, які не зараховані до облікового складу.

Основними складовими фактичного фонду заробітної плати є: витрати на заробітну плату, фактично нараховану робітникам-відрядникам за прямими відрядними розцінками і тарифними ставками за обсяг виробленої продукції або виконаної роботи; виплати робітникам-погодинникам, нараховані за погодинними тарифними ставками; доплати, нараховані за прогресивними відрядними розцінками робітникам-відрядникам, праця яких оплачується за прогресивною відрядною формою оплати; преміальні доплати робітникам-відрядникам і погодинникам, праця яких оплачується за преміально-відрядною формою оплати; доплати робітникам-відрядникам, зумовлені відхиленням фактичних умов праці від передбачених нормами виробітку; доплати за години понаднормованої роботи, внутрішньозмінних простоїв не з вини робітника та інші виплати, що включаються до фонду заробітної плати за відпрацьовані людино-дні; оплата чергових відпусток та відпусток на навчання; оплата цілоденних простоїв не з вини робітників; виплати за стаж роботи, вихідної допомоги та інші виплати та доплати відповідно до чинного законодавства [33, 236-237].

Різного роду виплати й доплати, зумовлені недоліками в організації виробництва і праці (доплати за відхилення від нормальних умов роботи, за простої, за перероблення бракованої продукції тощо), ураховуються лише в звітному фактичному фонді заробітної плати, але не входять до планового фонду заробітної плати. Тому з метою поглибленого аналізу використання фонду заробітної плати слід виокремлювати виплати, які входять до годинного, денного та місячного (квартального, річного) фондів заробітної плати, що створює можливості при аналізі виявити витрати грошових коштів на оплату праці, не виправдані з точки зору потреб безпосередньо виробництва.

При порівнянні фактичного фонду заробітної плати з плановим фондом передусім останній необхідно скоригувати з урахуванням рівня виконання плану виробництва продукції.

1.2. Основні етапи становлення системи обов’язкових відрахувань з фонду оплати праці

З оплати праці членів трудового колективу і осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, Договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові і випадкові роботи, відбуваються різного роду утримання. За своїм характером вони поділяються на 2 групи: обов'язкові та утримання за ініціативою підприємства. Згідно із статтею 127 Кодексу законів про працю України утримання із заробітної плати можуть здійснюватись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Обов'язкові утримання включають прибутковий податок, утримання до Пенсійного фонду, утримання збору на соціальне страхування на випадок безробіття, утримання за виконавчими листами і приписами