показника рівня виконання надходжень прибуткового податку з громадян в Зведеному бюджеті України
Рис. 2.. Динаміка зміни показника питомої ваги у ВВП надходжень прибуткового податку з громадян в Зведеному бюджеті України
Варто зобразити графічно кількість надходжень у Зведеному бюджеті України за три останні роки основних податків.
Рис. 2.. Порівняння кількості надходжень основних податків у Зведеному бюджеті України за 2000-2002 роки
2.2. Аналіз впливу оподаткування фонду оплати праці на рівень доходів населення
Доходи населення – це сукупність коштів і витрат у натуральному виразі для підтримання фізичного, морального, економічного й інтелектуального стану людини.
Розрізняють грошові і натуральні доходи. Формування грошових доходів здійснюється за рахунок оплати праці працівників, виплат із соціальних фондів (соціальних трансфертів), підприємницьких доходів, доходів від власності, доходів від особистого підсобного господарства та індивідуальної трудової діяльності, інших доходів (аліментів, гонорарів, благодійної допомоги тощо) (табл. 2.2) [16, 61].
Оплата праці – це винагорода за виконану роботу, а також оплата відпусток, святкових днів та іншого невідпрацьованого часу відповідно до трудового законодавства і колективних договорів. Окрім того, до цієї статті доходів відносять стимулюючі доплати і надбавки, премії й одноразові заохочувальні виплати, компенсаційні виплати, пов'язані з режимом роботи й умовами праці тощо. Розмір заробітної плати, регулярність її виплат найбільшою мірою визначає рівень життя населення, особливо його частини з низькими доходами. Своєчасність виплат заробітної плати – один із найважливіших факторів соціально-політичної ситуації в Україні.
Таблиця 2.
Структура грошових доходів населення України (1992-2001 pp.), % [16, 62]
Показник | 1992 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001
Трудові доходи, всього | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0
У тому числі:
оплата праці | 73,4 | 64,6 | 64,2 | 64,5 | 64,8
соціальні трансферти | 14,5 | 13,7 | 13,4 | 13,5 | 13,5
доходи від підприємницької діяльності | 8,3 | 14,2 | 14,3 | 14,1 | 14,2
доходи від власності | 1,1 | 5,6 | 6,3 | 6,4 | 6,3
інші доходи | 2,7 | 1,9 | 1,8 | 1,5 | 1,2
Отже, орієнтуючись на дані таблиці, можна констатувати, що доходи від оплати праці становлять найбільшу частку у формуванні доходів населення. Звідси випливає, що оподаткування фонду оплати праці суттєво впливає на загальний рівень доходів.
Дані табл. 2.2 свідчать про те, що за останні роки питома вага оплати праці зменшилась, збільшились надходження від підприємницької діяльності і доходів від власності. Надходження доходів у вигляді соціальних трансфертів залишаються без змін. Проте в абсолютних величинах усі види доходів мають тенденцію до зростання. Так, у 2001 p. порівняно з 1992 p. доходи від оплати праці збільшились в 1,6 рази, соціальні трансферти – в 1,3, доходи від власності – в 2,0, а доходи від підприємницької діяльності – в 1,5 рази.
Бюджет сім'ї складається з двох частин – дохідної і витратної. На доходи і витрати сімей впливають фактори, обумовлені типом сім'ї, який, у свою чергу, залежить від чисельного і соціально-демографічного складу, співвідношення працюючих і утриманців тощо, характеру зайнятості, рівня отримуваних доходів, забезпеченості житлом, предметами культурно-побутового характеру, місця проживання, характеру розселення, району проживання тощо [16, 65].
У структурі джерел сукупного доходу сімей (як і особистого, і всього населення) за останні роки відбулися певні зміни. Частка доходів у вигляді оплати праці, що становить основну частину сукупного доходу сімей, має тенденцію до зниження; збільшується питома вага доходів від особистого підсобного господарства, питома вага інших джерел також має тенденцію до зростання.
У структурі сукупних доходів виявляється політика держави, спрямована на те, щоб в умовах ринкової економіки кожна працездатна людина сама відповідала за свій матеріальний добробут.
Використання сукупного доходу, який ураховується в сімейному бюджеті, здійснюється за такими напрямами:
споживчі витрати;
податки, збори, платежі;
інші витрати;
накопичення [16, 66].
У процесі реалізації доходів частина їх використовується на споживання матеріальних благ, частина – на споживання послуг. На структуру споживання впливає не тільки зростання грошових доходів, а й зміни структури населення, підвищення його освітнього і культурного рівня.
Таблиця 2.
Структура споживчих витрат населення
(за даними вибіркового обстеження домогосподарств (1992-2001 pp.), % [16, 66]
Показник | 1992 | 1995 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001
Споживчі витрати, всього | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0
У тому числі:
Продукти харчування | 47,6 | 52,0 | 53,4 | 54,1 | 55,1 | 55,9
Непродовольчі товари | 40,6 | 31,8 | 30,1 | 28,9 | 27,3 | 27,2
Алкогольні напої | 4,0 | 2,5 | 2,4 | 2,3 | 2,4 | 2,1
Оплата послуг | 7,8 | 13,7 | 14,1 | 14,7 | 14,8 | 14,8
Дані таблиці відображають зростання витрат на харчування, зниження витрат на непродовольчі товари, збільшення оплати послуг, що, у свою чергу, свідчить про те, що населення стає біднішим.
У додатках наведено інформацію про доходи і витрати населення за останні роки. Структура прожиткового мінімуму наведена в табл. 2.4.
Таблиця 2.
Структура прожиткового мінімуму за соціально-демографічними групами
в середньому в Україні в 2001 p., % [16, 66]
Статті витрат | На душу населення | Соціально-демографічні групи
Працездатне населення | Пенсіонери | Діти
0-6 років | 7-15 років
Харчування | 68,3 | 61,6 | 82,9 | 74,5 | 73,4
Непродовольчі товари | 19,1 | 21,4 | 10,0 | 18,9 | 19,8
Послуги | 7,4 | 8,9 | 7,1 | 6,6 | 6,8
Податки та інші платежі | 5,2 | 8,1———
Разом | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0
Отже, аналізуючи