Введення в дію останньої шкали оподаткування особистих доходів громадян підвищило неоподатковуваний мінімум з 1,4 до 1,7 млн. крб., зменшивши податковий тягар на малозабезпечені верстви населення, але при розгляді еволюції середніх ставок прибуткового податку в 1993-1999 pp. факт зниження податкового тягаря на вищезгаданих громадян є сумнівним. Безумовно, порівняно з попередньою (від 13.09.1994 р.) остання шкала прибуткового податку (відповідно графіки 4 і 5 на рис. 2.4), де відбулося зниження з 20% до 15% ставки оподаткування доходів громадян у розмірі від 5 до 10 МД, дала змогу близько 78% малозабезпечених громадян України відчути зміну в оподаткуванні особистих доходів. Проте чинна шкала в цьому аспекті не є найліберальнішою, оскільки в діапазоні 5-35 МД найнижчі ставки забезпечувалися шкалою від 10.06.1993 р. [17, 222]

Таким чином, шкала, що діє сьогодні, в порівнянні з колишніми свідчить про деяке послаблення фіскальної функції податків. До недоліків чинної шкали можна віднести порівняно високу граничну ставку 15% у межах 5-10 МД та невідповідність величини МД мінімальній місячній заробітній платі, тотожність яких забезпечувалася на початку 1993 р.

Українська практика податкового реформування протягом 1993-1999 pp. передбачала граничні ставки прибуткового податку, що забезпечують рівень середніх ставок у діапазоні 5-30 МД нижче нині існуючих. Виходячи з міркувань щодо зберігання й підвищення соціального добробуту українських громадян, доцільно було б знизити чинні ставки в цьому діапазоні до рівня в минулому. В таблиці подана шкала, що забезпечує мінімальні середні ставки прибуткового податку з тих, що існували раніше (див. графік 6 на рис. 2.4)

Таблиця 2.

Запропонована О.І. Карпіщенко і І.М. Сотником шкала прибуткового податку [17, ]

Розмір місячного сукупного оподатковуваного доходу
(в неоподатковуваних мінімумах – МД) | Ставки та розміри податку

До 1 МД включно | Не оподатковується

Від 1 МД + 1 крб. до 10 МД включно | 10% від суми, що перевищує 1 МД

Від 10 МД + 1 крб. до 60 МД включно | Податок з 10 МД + 20% від суми, що перевищує 10 МД

Від 60 МД + 1 крб. до 100 МД включно | Податок з 60 МД + 30% від суми, що перевищує 60 МД

Понад 100 МД | Податок з 100 МД + 40% від суми, що перевищує 100 МД

У цьому випадку гранична ставка податку в діапазоні 5-10 МД знижена з 15 до 10%, відповідно рівень середніх податкових ставок у діапазоні становить 8 9%, як і в 1993-1994 pp. Максимальна середня ставка для доходу в 200-250 МД становить 32-33%, що близько до нині існуючої. Середні ставки в діапазоні 10_ МД коливаються від 9 до 22%, що нижче, ніж у чинній шкалі. Таким чином, запропонована шкала передбачає ставки податку, котрі відчутно менші віл існуючих для малозабезпечених громадян та незначно нижчі для середніх і заможних верств, що свідчить про їхню соціальну спрямованість [17, 224].

На даний час маємо ситуацію, коли, по-перше, мінімальна заробітна плата нижча законодавче встановленого прожиткового мінімуму, та, по-друге, прибутковий податок стягується з мінімальної заробітної плати (МД складає 17 гривень). В результаті виникають питання щодо справедливості оподаткування мінімальної заробітної плати та невідповідності її розміру величині прожиткового мінімуму. Шляхи вирішення цих питань – в законодавчому підвищенні розміру неоподатковуваного мінімуму доходів, принаймні, до рівня мінімальної заробітної плати, як це було на початку 1993 p. В перспективі, в процесі подальшого реформування ставок прибуткового податку доцільно було б знизити максимальну середню ставку податку в діапазоні до 10 МД до 7-8%. Сьогодні збори на пенсійне страхування та страхування на випадок безробіття в розглянутому діапазоні підвищують рівень податкового вилучення до 13-14% (для 10 МД), що означає для малозабезпечених верств населення втрату значної частини доходу. Зниження середньої ставки податку до 7-8% на рівні доходу в 10 МД надасть малозабезпеченим громадянам України додаткову можливість до виживання в сьогоднішніх непростих умовах, сприяючи реалізації однієї з найважливіших функцій заробітної плати [17, 224].

Оскільки доходи середнього класу в світовій практиці визначають швидкість і масштаби інноваційних та інвестиційних процесів в економіці країни, доцільно в майбутньому знизити середні ставки прибуткового податку також у діапазоні 30-100 МД до 15-17% (для 100 МД), тим самим стимулюючи зростання продуктивності праці та зацікавленості працівника в результатах своєї праці, формуючи ще нечисленний середній клас.

Розділ 3. Перспективи розвитку стимулів оподаткування фонду оплати праці на етапі формування України як європейської держави

3.1. Відрахування з фонду оплати праці в світлі податкової і пенсійної реформ

В Україні назріла необхідність проведення реформування соціальної сфери, що, в першу чергу, стосується системи пенсійного забезпечення.

Розглянемо сучасну пенсійну систему України з позиції впливу на стан ринку праці та рівень зарплати. Можна визначити декілька факторів впливу:

1. Високий податок із зарплати. Більшість традиційних пенсійних систем, до яких можна належить і сучасна українська пенсійна система, фінансується за рахунок податків, що у зв'язку з старінням населення значно підвищуються та здійснюють тиск на ринок праці (знижуючи зайнятість та прагнення знайти роботу) до тих пір, доки пропозиція ринку праці стане абсолютно