5.податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції;( ввізне мито; вивізне мито;інші надходження від зовнішньо економічної діяльності.)

6.інші податки.(групи місцевих податків і зборів; фіксований с/г податок; єдиний податок; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.)

До першої групи податкових надходжень входять: - податок на доходи фізичних осіб; податок на прибуток підприємств.

Податок на доходи фізичних осіб.

Податок на доходи фізичних осіб - є прямим податком, тобто самостійно сплачується громадянином безпосередньо з отриманого доходу. Оподаткування доходів громадян здійснюється відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", який прийнятий 22 травня 2003 року. Ставка податку становить 15 %

Платниками податку є: 1)резидент, який отримує свої доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; 2)нерезидент, який отримує свої доходи з джерелом їх походження з території України. Об'єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний оподатковуваний доход;

- чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного періоду;

іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування нерезидента є:

- загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

- загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України.

Загальний місячний оподатковуваний дохід включає:

- доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати;

- доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної власності, суми авторської винагороди; - сума подарунків, що підлягають оподаткуванню; - сума страхових виплат, страхових відшкодувань; - частина доходів від операцій з майном; - дохід від надання майна в оренду;

Податок на доходи фізичних осіб є дуже дієвою формою взаємовідносин між державою та її громадянами, яка здійснюється на основі обовязкового вилучення частини їхнього доходу для створення централізованого грошового фонду держави з метою виконання її функцій. Рівень оподаткування доходів фізичних осіб безпосередньо впливає на реальні особисті доходи значної частини населення. За обсягами надходжень цей податок посідає друге місце серед усіх податків.Податок на доходи фізичних осіб має чітку тенденцію до зростання.

Податок на прибуток підприємств. Запровадження цього податку обумолллено низкою чинників, серед яких: необхідність впровадження ринкового механізму,вдосконалення податкових відносин і розширення можливостей фінансової діяльності органів місцевого самоврядування, оскільки податок на прибуток зараховується до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням платника податку.

Платниками податку на прибуток є всі суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі бюджетні і громадські організації, які одержують прибуток від господарської діяльності, нерезиденти, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.

Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення валового доходу звітного періоду на суми валових витрат та амортизаційних відрахувань. Валовий дохід- це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахаваного) протягом звітного періоду в грошовій матеріальній, або нематеріальній формах, як на території України так і за її межами.

Ставка податку становить 25%.

Податок на прибуток підприємств - є одним з найважливіших податків, який є основою податкової системи. Цей податок використовується в структурній економічній політиці, і також його можна розглядати як інструмент макроекономічної політики.

Податок на прибуток у 2002р становив 9398,3 млн.грн. , його частка у ВВП склала 4,3% , а у доходах зведеного бюджету 15,5%.

До другої групи податкових надходжень(податки на власність) входять:

податок з власників транспортних засобів

Податок з власників транспортних засобів сплачують юридичні особи, в тому числі нерезиденти , громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства які мають зареєстровані в Україні власні транспортні засоби.

Об’єктом оподаткування є транспортні засоби, самохідні машини та механізми згруповані за об’ємами циліндрів або потужністю двигунів. Ставки податку визначені для кожноі відповідної групи.

Третя група податкових надходжень об’єднує збори за спеціальне використання природних ресурсів: - збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду ; збір за спеціальне використання водних ресурсів; платежі за користування надрами; збір за геолого розвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; плата за землю; плата за використання інших природних ресурсів.

Значення вказаних зборів і платежів полягає в тому, що вони відіграють не лише фіскальну, а й стимулюючу роль, орієнтуючи суб’єктів господарювання на ефективніше використання відповідних видів ресурсів. Необхідність раціонального і ефективнішого використання природних ресурсів викликається зростаючими обсягами виробництва, що потребує залучання до господарського обороту щоразу нових ресурсів. Але природні ресурси далеко не безмежні і через їх відносне зменшення стають ще дорожчими.

Одним з найцінніших природних ресурсів є земля. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати ,що визначається залежно від грошової оцінки землі.

Сплачують земельний податок – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі, крім орендарів і інвесторів.

Об’єктом плати за землю є земельна ділянка ,а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності, або користуванні , у тому числі на умовах оренди. Суб’єктом плати за землю є власник земельної ділянки, земельних часток (паїв) і землекористувач, у тому числі орендар.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів за

еконо-мічним змістом виражає фінансові відносини держави з

під-приємствами, організаціями та населенням з приводу переда-

вання у їхнє користування лісових ресурсів. Його призначення

відшкодувати витрати держави на відтворення лісових угідь.

Збір за використання лісових ресурсів містить суми, виручені від

продажу сільськогосподарськими розсадникамилісокультурного,

декоративного, плодового та ягідного посадкового матеріалу, а

також суми від реалізації лісгоспами заготівельного насіння й

від продажу вилученого у лісопорушників лісу, безгосподар-ної

деревини і лісопродукції. Збір визначається залежно від об-сягів

платного відпуску деревини на пні та встановлених такс.

.

Збір за спеціальне використання водних ресурсів

встановленоз метою зацікавлення суб'єктів підприємницької

діяль-ності в