Дотепер фінансова наука не виробила загальноприйнятої точки зору щодо визначення функцій податків. Одностайною абсолютна більшість дослідників є лише стосовно закріплення за податками фіскальної функції. Серед інших функцій податків виділяють такі, як регулювальну, економічну, стимулюючу (її виділяють або як окрему функцію, або як підфункцію регулювальної функції), контрольну, інтеграційну, соціальну тощо. Такий широкий спектр поглядів на це питання викликаний, на думку автора, історичним характером категорії податків, коли певний стан розвитку продуктивних сил визначає і завдання, що стоять перед податками в даній ситуації.

Окрім фіскальної, податки нині виконують і регулювальну, стимулюючу, соціальну та екологічну функції. Зміст регулювальної та соціальної функції досить ґрунтовно розкрито у працях вітчизняних та російських учених [19].

Виокремлення екологічної функції податків базується як на усвідомленні необхідності заохочення платників податків до запровадження екологічно безпечних та енергозберігаючих технологій, так і на реаліях оподаткування, коли зазначені завдання втілюються в дійсність. Вищевикладене дає підстави запропонувати схему формування функцій податків (рис. 1.1).

Рис. 1.. Схема формування функцій податків [19]

Щодо стимулюючої функції податків, то погляди на неї як на інструмент стимулювання розвитку тих чи інших галузей народного господарства, регіонів тощо лише через механізм встановлення пільгових режимів оподаткування, на думку автора, слід розширити.

Вважаємо, що стимулюючу функцію податків слід розглядати і як підфункцію регулювальної функції, і як самостійну функцію податків. При цьому їх зміст є різним (рис. 1.2). Якщо у першому випадку йдеться про стимулювання шляхом здійснення дискреційної податкової політики і стосується лише обраного кола платників, то в другому випадку – про внутрішньо притаманну податкам властивість стимулювання ефективного використання виробничих ресурсів та ділової активності всіх платників податків.

Рис. 1.. Напрями та механізм дії стимулюючої функції податків [19]

Отже, механізм реалізації стимулюючої функції полягає не лише у використанні змін елементів податку та механізму оподаткування, а й у встановленні об'єктами оподаткування тих чи інших видів економічних ресурсів, доходів або витрат на споживання. Головними вимогами до податків тут є встановлення такого рівня податкового навантаження, при якому:

1) платники податків мали б змогу використовувати майно і найману робочу силу та були зацікавлені у максимально ефективному їх використанні;

2) оподаткування додаткових доходів платників податків має забезпечувати збереження стимулів до здійснення певних зусиль з метою отримання таких доходів;

3) рівень зниження обсягу попиту на споживчі та інвестиційні товари не призводив би до значного скорочення обсягів їх виробництва.

Історія розвитку оподаткування відображає історію проблем, що стояли або стоять перед різними країнами в той чи інший період розвитку продуктивних сил. Вони відбиваються, зокрема, у зміні функцій податків. Якщо на початку свого виникнення податки виконували лише фіскальну та стимулюючу функцію, то пізніше з'явилися регулювальна й соціальна функції. Нині виникає екологічна функція. Отож можна зробити висновок, що податки є одним із інструментів вирішення завдань, які постають перед суспільством у процесі його розвитку.

Рис. 1.. Функції податків [22, 136]

Фіскальна функція. Її сутність полягає в забезпеченні надходження коштів до державного бюджету. В будь-якому суспільстві ця функція послідовно реалізується. За її допомогою відбувається формування фінансових ресурсів держави, призначених для покриття витрат, пов'язаних із виконанням державою своїх функцій – економічних, соціальних, оборонних, охорони здоров'я, екологічних тощо.

У свою чергу, ця функція поділяється на дві (деякі економісти та вчені виділяють їх окремо): контрольну та розподільчу.

Контрольна функція. Вона полягає в обліку кількості податків і розміру кожного з них, а також в оцінці ефективності кожного каналу надходження податків. Це передбачає не тільки здійснення контролю за отриманням податків, а й застосування різних санкцій до порушників. Крім того, виконання цієї функції передбачає також внесення постійних змін у систему оподаткування з метою підвищення її ефективності, яка залежить від існуючої в державі податкової дисципліни, законослухняності платників податків та їх ставлення до держави. Основна мета цієї функції – досягнення своєчасної і повної за обсягом сплати податків.

Виконання розподільчої функції пов'язане зі стягненням податків і забезпеченням наповнення бюджету, який потім буде розподілений. При виконанні цієї функції держава повинна збирати постійні, стабільні та рівномірні податки.

Постійність в отриманні податків означає, що вони повинні надходити до бюджету не у вигляді разових платежів, а протягом усього бюджетного періоду в чітко встановлені строки згідно з чинним законодавством.

Стабільність означає, що надходження податків повинно визначатись високим рівнем гарантії того, що передбачені чинним законодавством податки держава отримає у повному обсязі.

Рівномірність означає, що податки повинні розподілятися по території таким чином, щоб забезпечити достатні доходи всім ланкам бюджетної системи як на державному, так і на місцевому рівні [22, 137].

Регулююча функція. Її сутність полягає в перерозподілі вартості валового національного продукту між державою та платниками податків. Податки при цьому утворюють особливі механізми, які забезпечують баланс особистих і загальнодержавних інтересів.

Мета цієї функції – забезпечення неперервності інвестиційних процесів, зростання фінансових результатів бізнесу, сприяння збільшенню коштів.

Виконання регулюючої функції передбачає:

1. Визначення системи оподаткування. Але система оподаткування повинна постійно пристосовуватись до особливостей розвитку економіки держави, ситуацій, які склались, запланованих реформ тощо. Тому важливе не тільки формування, а й удосконалення системи оподаткування, заміна існуючих податків, методики їх розрахунку, сплати тощо.

2. Ефективність застосування податків залежить від їх прогресивності, можливості отримання будь-яких пільг і загального зменшення в межах чинного законодавства. За допомогою податкових пільг держава має змогу регулювати кон'юнктуру загальнодержавного ринку