в себе механізми нарахування, сплати податків та організації контролю й відповідальності за порушення податкового законодавства.
Таким чином, податкова система – це сукупність податків, зборів та інших платежів до бюджету і державних цільових фондів; принципів, форм і методів їх установлення, зміни чи відміни; дій, які забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства.
Суттєвими умовами оподаткування, що характеризують податкову систему в цілому є:
порядок встановлення і введення в дію податків;
види податків;
права та обов'язки платників податків;
порядок розподілу податків між бюджетами різних рівнів;
відповідальність учасників податкових відносин [21, 50].
У різних країнах податкові системи не однакові, кожна з них має свої особливості. Вони створювались і розвивались у різні історичні періоди, в різних економічних умовах. Але є й загальні показники, які характеризують податкові системи. Найбільш узагальнюючим з них є податковий тиск – відношення загальної суми податкових зборів до сукупного національного продукту. Він показує, яка частина виробленого суспільством продукту перерозподіляється за допомогою бюджетних механізмів.
Відомий американський економіст Р. Масгрейв сформулював такі основні вимоги до податкової системи:
1) розподіл податкового тиску повинен бути рівномірним;
2) мінімальний тиск на економічні рішення; любе державне втручання, пов'язане з "надмірним оподаткуванням", слід зменшити;
3) якщо перед податковою політикою поставлені інші цілі, наприклад стимулювання інвестицій, звести до мінімуму можливе порушення рівноваги між соціальною справедливістю і економічною ефективністю;
4) сприяти стабілізації економіки і економічному росту;
5) оподаткування повинно бути зрозумілим для платника податків, а управління ним – справедливим і таким, що ґрунтується;
6) затрати на управління податковою системою повинні бути мінімальними.
Сучасні податкові системи мають досить складну структуру, яка включає в себе різні види податків. Різновидність форм податків пов'язана з бажанням врахувати розбіжності в платоспроможності податкоплатників, зробити оподаткування в цілому психологічно легшим, відобразити різноманітність форм доходів, вплинути на споживання і нагромадження.
Найчастіше в податкових системах різних країн використовуються наступні податки:
подоходний податок з фізичних осіб;
відрахування на соціальне страхування;
податок на прибуток підприємств (корпорацій);
податок на майно (землю, нерухоме майно);
податок, що утримується при передачі майнових прав однієї особи іншій;
податок на споживання, що встановлюється як надбавка до цін на товари, роботи і послуги (на додану вартість, з покупок і продажі, мито, акцизний збір).
2.3. Становлення та розвиток податкової системи України
Нині в Україні створено податкову систему, яка дає змогу мобілізувати кошти в розпорядження держави, здійснювати їхній розподіл і перерозподіл на цілі економічного й соціально-го розвитку.
Конституцією України закріплено положення про те, що система оподаткування встановлюється лише законами Ук-раїни Це потребує приведення всього податкового законодав-ства у відповідність із Конституцією України і водночас ство-рює підґрунтя для вдосконалення системи оподаткування.
Податкова система України виявилася неадекватною щодо умов перехідної економіки, створила значні податкові наванта-ження на суб'єктів господарювання, призвела до невиправда-ного вилучення обігових коштів підприємств, виникнення до-даткової потреби в кредитних ресурсах. Значними є деформації та нестабільність у ставках, визначенні бази й періодів оподат-кування. Негативно вплинули на результати господарської ді-яльності підприємницьких структур значні нарахування на фонд оплати праці. Надмірна кількість податкових пільг зумо-вила необґрунтований перерозподіл валового внутрішнього продукту, створила неоднакові економічні умови для господа-рювання. Усе це призвело до виникнення значного неофіцій-ного сектору економіки, ухилень від оподаткування, створення податкової заборгованості.
Аналіз економічного стану держави свідчить, що без рефор-мування податкової системи змінити ситуацію на краще не можна.
Серед головних чинників, які зумовлюють необхідність по-даткової реформи у будь-якій країні, є передусім такі:
зміна форм власності, умов економічного розвитку та соціально-економіч-ної організації суспільства, що створює об'єктивну основу для реформування податкової системи, визначає основні напрями та цілі податкової реформи, її глибину з ура-хуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку країни, формує можливості реалізації наявного потенціалу її продуктивних сил;
закономірний суспільний розвиток, що проявляється в постійному намаганні суспільства оптимізувати податкову систему і неможливості досягнути цього оптимуму. З розвитком суспільства змінюються критерії оптимальності податкової сис-теми, що зумовлює необхідність постійного її вдосконалення;
зміна концепції оподаткування, яка, як правило, має ві-дображати об'єктивну економіко-політичну ситуацію в країні, соціально-економічний стан її населення та зміну пріоритетів держави. Податкова система формується під впливом цілого спектра політичних інтересів і поглядів різних структурованих груп населення, теоретичних шкіл і течій [11, 163].
Треба зауважити, що в ході реформування податкової сис-теми України йдеться не лише про зниження рівня оподатку-вання. Нинішній рівень оподатку-вання в Україні має свої об'єктивні межі, зумовлені системою витрат бюджету.
Суть питання в тому, що за нинішніх умов бюджет є майже єдиним джерелом фінансування витрат на потреби соціального захисту населення та утримання соціально-культурної сфери. Ці витрати здійснюються нині за мінімальними нормативами щодо рівня соціальних благ і послуг, тому скорочення доходів бюдже-ту може призвести до низки небажаних соціальних наслідків,
На будь-якому етапі розвитку держави є певна межа зни-ження витрат бюджету та рівня його дефіциту, перевищувати яку економічно недоцільно. Зниження рівня оподаткування, як підтвердив досвід проведення податкових реформу розвинутих країнах, не супроводжується швидким зростанням податкових надходжень до бюджету через уповільнену реакцію економіч-них суб'єктів на зниження податків. Воно не впливає і на тем-пи економічного зростання. За оцінками різних економіко-математичних моделей, розрахованих для країн із розвинутою ринковою економікою, тривалість зовнішнього лагу – від мо-менту зміни податкової політики до зростання доходів бюдже-ту – становить 2,5_роки. Зміни ж у темпах економічного зростання настають ще пізніше.
Отже, значне зниження податкового тягаря й перші роки супроводжується, як правило, зменшенням податкових над-ходжень до бюджету. І якщо не вдається суттєво скоротити об-сяг видатків, то зростають показники бюджетного дефіциту. Як правило, скорочення видатків бюджету намагаються компен-сувати