7376 | 7916 | 2548
Сільське господарство | -832 | -1328 | -3362 | -4424
Будівництво | 1258 | 1002 | 1092 | 1830
Транспорт і зв'язок | 3791 | 3690 | 3747 | 5095
Торгівля і громадське харчування | 951 | 877 | 1459 | 1879
Постачання і збут | 426 | 324 | 226 | 108
Фінанси, кредит, страхування | 1300 | 1460 | 1709 | 853
Інші галузі | 905 | 1017 | 1081 | 288
Зміни в обсягах прибутку підприємств різних галузей економіки за 2000-2003 роки свідчать про складні процеси, що відбуваються в окремих галузях економіки і пов'язані зі зміною обсягів виробництва й реалізації продукції (робіт, послуг); зміною ефективності господарювання; розвитком ринкових відносин; ціноутворенням.
Розділ 2. Порядок формування прибутку підприємства
Під доходами розуміють збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
В нормативних актах визнання доходу пов'язане із принципами нарахування та відповідності доходів і витрат.
Принцип нарахування полягає в тому, що результати господарських операцій визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності тих періодів, до яких вони відносяться.
Принцип нарахування застосовується одночасно з принципом відповідності, за яким витрати визнаються на підставі прямого зв'язку між ними та отриманими доходами.
Порядок визнання доходів показано на рис. 2.1.
Рис. 2.. Визнання доходів у фінансових звітах [22, 86]
Для визнання доходу повинно відбутись не лише надходження активу або зменшення зобов'язання, але і фінансовий наслідок цих подій, в якості якого виступає збільшення власного капіталу (крім внесків учасників).
Доходами не визнаються:
сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та-позабюджетних фондів;
сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;
сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором тощо [22, 87].
Доходи підприємства класифікуються за різними ознаками. З метою визнання доходу та визначення його суми розрізняють доход від:
реалізації товарів, продукції, інших активів, придбаних з метою перепродажу (крім інвестицій у цінні папери);
надання послуг;
використання активів підприємства іншими фізичними та юридичними особами, результатом яких є отримання відсотків, дивідендів, роялті.
В залежності від виду діяльності розрізняють доходи:
від звичайної діяльності;
від надзвичайної діяльності.
Крім того, доходи можуть виникати в результаті операційної, фінансової та інвестиційної діяльності (рис. 2.2).
Рис. 2.. Класифікація доходів за видами діяльності [22, 90]
В залежності від місця виникнення доходу розрізняють доходи центрів інвестицій, центрів доходів, центрів прибутку та загальний дохід підприємства.
Отже, справжнім доходом є чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД), який розраховується шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (Д) податку на додану вартість (ПДВ), акцизного збору (AЗ), інших зборів або податків з обороту (ІЗП) та інших вирахувань з доходу (ІВ), тобто [22, 87]
ЧД = Д – ПДВ – AЗ – ІЗП – ІВ
Якщо доход від операції неможливо достовірно оцінити і немає впевненості у відшкодуванні понесених витрат, доход не визнається, а витрати визнаються як витрати звітного періоду.
Поняття фінансових результатів діяльності трактується в П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати".
Збитки перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати.
Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.
Чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає:
чистий доход (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг);
валовий прибуток (збиток);
фінансовий результат від операційної діяльності;
прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування;
прибуток (збиток) від звичайної діяльності;
прибуток (збиток) від надзвичайної діяльності [22, 88].
Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) називається валовим прибутком (збитком).
Узагальнено можна дати наступне визначення собівартості.
Собівартість продукції (товарів, робіт, послуг) це поточні витрати підприємства на їх виробництво та реалізацію, виражені в грошовій формі.
Собівартість – один з основних економічних показників підприємства і це обумовлює необхідність єдиної методики розрахунку, незалежно від того, де буде використовуватися цей показник: в бухгалтерському, статистичному чи управлінському обліку.
Склад (перелік) витрат, які можна відносити на собівартість, регламентований державою, а саме: Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) від 2 лютого 2001 р.
Згідно з вищезазначеними Методичними рекомендаціями витрати класифікуються за наступними ознаками (табл. 2.1).
Таблиця 2.
Класифікація витрат за різними ознаками [22, 90]
Ознаки | Витрати
1. За центрами відповідальності (за місцем виникнення витрат) | витрати виробництва, цеху, дільниці, технологічного переділу, служби
2. За видами продукції, робіт, послуг | витрати на вироби, типові представники виробів, групи однорідних виробів, одноразові замовлення, напівфабрикати, валову, товарну, реалізовану продукцію
3. За єдністю складу (однорідністю) витрат | одноелементні, комплексні
4. За видами витрат | витрати за економічними елементами, витрати за статтями калькуляції
5. За способами перенесення витрат на вартість продукції | витрати прямі, непрямі
6. За мірою впливу обсягу виробництва на рівень витрат | витрати змінні і постійні
7. За календарними періодами | витрати поточні, довгострокові, одноразові
8. За доцільністю витрачання | продуктивні, непродуктивні
9. За визначенням відношення до собівартості продукції | витрати на продукцію, витрати періоду
За центрами відповідальності (місцями виникнення витрат) витрати на виробництво групуються за виробництвами, цехами, дільницями, технологічними переділами, службами та іншими адміністративно відокремленими структурними підрозділами виробництв.
В залежності від характеру та призначення виконуваних