Рис. 2.. Розподіл функцій фінансового менеджменту компаній [16, 67]

Організаційна структура компанії є не що інше, як ієрархія функцій. Розмір такої структури залежить від обсягу та характеру останніх. Існує правило – обсяг функції зростає одночасно з її ускладненням. Для мінімізації витрат та можливості підвищення ефективності фінансового менеджменту кожна його функція поділяється на підфункції та розподіляється між спеціалістами, створюючи систему.

Важливим є питання доцільності централізації чи децентралізації фінансової діяльності. Децентралізація виробництва та продажу є звичайною справою. Але фінансова діяльність, як правило, перебуває під безпосереднім контролем центрального керівництва (central head office), оскільки з нею тісно пов'язані зростання та розвиток компанії. Вищий менеджмент (toр management) дуже неохоче делегує фінансове планування та контроль нижчим ешелонам управління. Крім того, розробка та прийняття рішень з питань фінансів корпорації пов'язані з координацією її грошових потоків. У разі делегування нижчим підрозділам фінансового менеджменту прав прийняття рішень щодо грошових потоків можуть виникати труднощі в організації фінансового контролю.

2.2.3. Функції фінансового менеджменту

На фінансовий менеджмент покладена ціла система функцій (рис. 2.2). При цьому розмір фірми не впливає на їхню кількість, а лише визначає ступінь складності. У великих корпораціях чітко виділяється група функцій скарбника, або касира та головного бухгалтера-контролера, або фінансиста-контролера. У малих та середніх компаніях функції фінансового менеджменту не настільки чітко розмежовані і є менш складними. Вони можуть навіть комбінуватися з функціями виробництва та збуту.

Як правило, обов'язки скарбника (касира) є наступними:

По-перше, звітування перед службовцями компанії про результати її фінансової діяльності; складання інвестиційних програм і плану платежів за кредити; розробка рекомендацій щодо виплати дивідендів.

По-друге, відкриття банківських рахунків; управління невеликими сумами готівки та залишками коштів на банківських рахунках; здійснення платежів за зобов'язаннями компанії; прогнозування грошових надходжень на рахунок фірми та сплати нею боргів; інкасація, реєстрація грошових переказів та проводок.

По-третє, визначення кредитоспроможності клієнтів фірми; систематичне опрацювання їхніх грошових надходжень; розрахунок грошових дисконтів (відрахувань) та термінів реалізації продукції для здійснення платежів.

По-четверте, розробка рекомендацій щодо видів боргових зобов'язань, котрі б найкраще відповідали потребам фірми та її платоспроможності; ведення переговорів з інвестиційними банками; забезпечення довіреної особи матеріалами; реєстрація агента з трансферту; ведення справ з державного регулювання; погашення цінних паперів (акцій та облігацій); розробка правил взаємовідносин акціонерів, оплата дивідендів і т. ін.; підписання чеків, контрактів, договорів про оренду, векселів, облігацій та сертифікатів, заставних, документів з печаткою та інших документів корпорації, індосаментів, інкасація чеків.

На головного бухгалтера-контролера корпорації (фінансиста-контролера) покладаються такі функції:

По-перше, забезпечення шляхом організації рахівництва та калькуляції витрат виробництва необхідної інформації для здійснення загального контролю над діяльністю фірми; підготовка фінансових звітів та ведення книг обліку.

По-друге, бюджетування та фінансовий контроль за фірмою.

По-третє, специфічна контрольна діяльність, тобто: ведення загальних рахунків – основного й допоміжних (рахунків материнської та дочірніх компаній); визначення раптових припинень фінансування компанії та гарантування її активів; перевірка рахунків-фактур, а також рахунків кредиторської та дебіторської заборгованостей; контроль за грошовими платежами та надходженнями; облік за платіжними відомостями, додатковими виплатами, а також облік будівель та обладнання; облік витрат, пов'язаних з діяльністю різноманітних управлінських структур компанії; підготовка регулярних фінансових зведень і звітів та пояснень до них; інвентаризація; ведення статистики; розрахунок податків.

По-четверте, здійснення внутрішнього аудиту.

По-п'яте, пояснення результатів контролю [16, 69].

Незважаючи на те, що функції скарбника та головного бухгалтера-контролера здійснюються двома різними службами фінансового менеджменту, вони тісно пов'язані між собою. їх неможливо виконувати одну незалежно від іншої.

2.2.4. Фінансове рахівництво

Фінансове рахівництво (financial accounting) в корпораціях є найважливішим елементом загальної системи обліку. В 1970 р. Американське товариство дипломованих бухгалтерів-реві-зорів визначило, що функція обліку полягає в забезпеченні якісною, насамперед фінансовою, інформацією, необхідною для прийняття рішення.

Фінансове рахівництво в корпораціях не обмежується обліком. Воно пов'язане з плануванням, контролем, оцінкою, аналізом та проведенням ревізій. За допомогою фінансового рахівництва вимірюється, обробляється та надається фінансова інформація про конкретні економічні об'єкти. На рис. 2.3 наведена схема, котра ілюструє значення фінансового рахівництва в підприємницькій діяльності.

Рис. 2.. Роль фінансового рахівництва в діяльності фірми [16, 70]

Зарубіжні економісти підкреслюють, що необхідно розрізняти два поняття: фінансове рахівництво та ведення бухгалтерських книг (book keeрing). Останнє являє собою сам процес ведення обліку, тобто засоби реєстрації операцій та ведення обліку. Ведення бухгалтерських книг є лише незначною та порівняно нескладною частиною фінансового рахівництва. На сучасному етапі ведення бухгалтерських книг компаній значною мірою комп'ютеризоване. Якщо раніше мільйони операцій необхідно було опрацьовувати вручну, і часом підготовка фінансових звітів тривала місяці, то сьогодні на це витрачаються дні або навіть години.

Кожна компанія обов'язково веде облік своєї діяльності, відображаючи на різних рахунках результати операцій і час від часу підбиваючи за ними підсумки. Підведення підсумків у формі фінансових звітів є найважливішим елементом фінансового рахівництва, оскільки саме вони дають узагальнюючу інформацію про фінансовий стан фірми. Вона необхідна для аналітичної роботи в самій корпорації та за її межами.

Будь-яка компанія постійно потребує великої кількості різноманітної інформації. Наприклад, відділ маркетингу цікавиться даними про упаковку продукції конкурента. Відділу, котрий відповідає за персонал фірми, необхідні відомості про стан здоров'я працівників та службовців, про їхні виходи та невиходи на роботу. Вся ця інформація за допомогою комп'ютерів утворює інформаційну систему управління (Management Information System, MIS). Вона складається з