від фінансового менеджменту великих підприємств. Насамперед треба враховувати специфічні властивості малих підприємств. Зокрема, мала кількість або взагалі брак спеціалістів з управління фінансами; хронічна нестача фінансових ресурсів для організації господарської діяльності; відсутність фінансового прогнозування та планування; мета малого підприємства інколи є складною і суперечливою.
Відсутність спеціалістів з фінансового менеджменту зумовлена критеріями, відповідно до яких визначається належність підприємства до категорії "малих". Чинне законодавство передбачає такі критерії:
1) середньооблікова кількість працюючих за рік має не перевищувати 50 осіб;
2) обсяг виручки від реалізації продукції за рік має не перевищувати 500 тис. євро [14, 6].
Таке обмеження кількості працюючих та обсягу реалізації продукції внеможливлює утримання достатньої кількості спеціалістів з фінансового менеджменту. Інколи на малих підприємствах один працівник відповідає за таке коло обов'язків, які не в змозі виконати. У зв'язку з цим деякі питання організації бізнесу бізнесмен вирішує, покладаючись на інтуїцію, тобто поверхнево, не розраховуючи досконально потреби в коштах. І як наслідок, постає перед фактом, коли в нього доходи не покривають витрати.
Малі підприємства зацікавлені в одержані поточного прибутку, в аналізі руху готівки, в управлінні оборотним капіталом і по суті не вдаються до фінансового прогнозування та планування.
Роль малого бізнесу в економічному житті України зростає. Конкретно роль малого бізнесу полягає в тому, що його розвиток сприяє: створенню нових робочих місць, упровадженню нових видів товарів і послуг, прискоренню структурної перебудови економіки.
Основні чинники, які впливають на розвиток малого бізнесу в Україні: політичні обставини, загальний стан економіки, заходи щодо розвитку малого бізнесу, податкова політика, фінансово-кредитна політика.
Малий бізнес дає широку свободу ринкового вибору, забезпечує швидку окупність витрат виробництва, оперативно реагує на зміну споживчого попиту, дає можливість подолати галузевий монополізм виробництва, забезпечує конкуренцію на ринку, допомагає наповнити ринок товарами і послугами, на які є попит.
Водночас, у розвитку малого бізнесу є недоліки. Зокрема, низький, порівняно з великим виробництвом, рівень технології та управління виробництвом, недостатній потенціал науково-дослідних робіт, обмежений доступ до передових технологій та технологічної інформації, використання неефективного устаткування, обмежений доступ до фінансових джерел.
Основні чинники, які впливають на організацію управління фінансами малого підприємства: кількість працюючих; їхній склад; організаційна структура підприємства; галузь діяльності; асортимент продукції, форма власності; співвідношення попиту та пропозицій щодо вироблюваної продукції.
Найважливішими особливостями організації фінансів малих підприємств є: фінансові ресурси малих підприємств формуються за рахунок коштів працюючих, а також прибутку, одержаного внаслідок діяльності малого підприємства; основним залученим джерелом формування фінансових ресурсів малого підприємства є кредиторська заборгованість у розрахунках з постачальниками; у малих підприємств вища, порівняно з великим виробництвом, питома вага готівкових коштів і водночас менші запаси оборотних активів; малі підприємства не потребують великих накопичень грошових коштів за рахунок швидшої оборотності оборотних активів; на малих підприємствах можна значно швидше скоротити витрати виробництва шляхом застосування зберігаючих технологій та використання дешевої робочої сили [14, 7].
Фінанси малого підприємництва – це певна сукупність грошових фондів, що забезпечують процес виробництва та відтворювання в рамках цього суб'єкта малого підприємництва, а також сукупність форм і методів формування та використання їх.
Фінанси суб'єктів малого підприємництва мають важливе значення для формування фінансів держави. Виникають різноманітні прямі та зворотні зв'язки між макрорівнем та численними мікро-рівнями фінансів господарських одиниць. Суб'єкти малого підприємництва сплачують державі та місцевим органам влади податки, у свою чергу, держава надає їм прямі та непрямі субсидії, здійснює непрямі заходи, що сприяють розвитку підприємництва [17, 72].
У структурі фінансових взаємозв'язків ринкового господарства фінанси підприємницьких структур, зокрема малого підприємництва, відіграють важливу роль, тому що вони обслуговують головну ланку суспільного виробництва, де створюються матеріальні та нематеріальні блага і формується визначальна маса фінансових ресурсів країни. Їм властиві, з одного боку, риси, що характеризують економічну природу фінансів у цілому, а з іншого – особливості, зумовлені функціонуванням фінансів у підприємницьких структурах.
Незважаючи на відмінності у видах діяльності, фінанси суб'єктів малого підприємництва мають однакові принципи організації:
жорстка централізація фінансових ресурсів, що забезпечує швидку маневреність ними, їхню концентрацію на головних напрямах підприємницької діяльності;
фінансове планування, що визначає на перспективу всі надходження грошових коштів суб'єктів господарювання та основні напрями використання їх;
формування фінансових резервів, що забезпечують сталу (стійку) роботу в умовах можливих коливань ринкової кон'юнктури;
безумовне використання фінансових зобов'язань перед партнерами [17, 73].
Початкове формування ресурсів малого підприємництва відбувається під час заснування підприємств, коли утворюється статутний фонд. Його джерелами, залежно від організаційно-правових форм господарювання, є: пайові внески, акціонерний капітал, надходження від асоціацій. Статутний фонд характеризує обсяг грошових коштів (основних і оборотних), інвестованих у процес виробництва, де функціонують основні й оборотні фонди.
У 1994 році вартість основних виробничих фондів малих підприємств становила 14 826,9 млрд. крб., або 5,8 % від загальної вартості виробничих основних засобів, тоді як у 1993 році цей показник досягав лише 2,2 %. Вартість оборотних коштів у запасах товарно-матеріальних цінностей у 1994 році становила 34 547,5 млрд. крб., тобто 4,2 % від загальної вартості оборотних коштів. У 1995 році вартість усіх основних фондів малих підприємств досягла 106 016,6 млрд. крб., у тому числі виробничих основних фондів – 70 640,5 млрд. крб. Оборотні кошти в запасах товарно-матеріальних цінностей на кінець 1995 року становили 144 375,5 млрд. крб. [17, 73].
Організація фінансових відносин суб'єктів малого підприємництва базується на формуванні й русі фінансових ресурсів цих суб'єктів, ефективному використанні їх. На жаль, вітчизняна економічна наука до цього часу ще не має загальноприйнятої позиції щодо визначення понять "фінанси