У ринкових відносинах суб'єкти малого підприємництва мусять грамотно оцінювати фінансовий стан свого підприємства, фінансову ситуацію в народному господарстві країни в цілому. Інакше вони не зможуть прийняти правильних управлінських рішень у цій сфері, і їхні шанси на успіх у конкурентній ринковій боротьбі залишатимуться мінімальними.

Таблиця 2.

Рентабельність малих підприємств та галузей народного господарства [17, 77]

Показники | 1991 р. | 1993 р. | 1994 р. | 1995 р.

Балансовий прибуток МП, млрд. крб. | 1,7 | 4 219,4 | 31 723,4 | 98 664,0

Витрати на виробництво реалізованої продукції МП, млрд. крб. | 7,5 | 9 855,2 | 78 669,5 | 338 649,0

Рівень рентабельності МП, % | 23,2 | 42,8 | 40,3 | 29,1

Рівень рентабельності галузей народного гос-по-дарства (прибуток від реалізації продукції до собівартості реалізованої продукції), % | 36,8 | 25,6 | 20,0

Рівень рентабельності промислових галузей, % | 21,1 | 35,6 | 24,7 | 16,6

Неймовірно важкий тягар оподаткування, обмеженість матеріально-фінансових та кредитних ресурсів або ситуації, коли їх немає зовсім, спонукають багатьох суб'єктів малого підприємництва піти в тіньову економіку.

Основними напрямами державної політики щодо ефективного використання фінансів на найближчу перспективу, на нашу думку, мають бути: створення відповідної нормативно-правової бази, яка б забезпечувала ефективний розвиток підприємницької діяльності, сприяла ефективному формуванню та використанню фінансів малого підприємництва; розвиток мережі фінансово-кредитних установ, інвестиційних та інноваційних фондів, страхових організацій; удосконалення механізмів оподаткування, кредитування та страхування малого підприємництва; забезпечення умов для розвитку перспективних форм фінансування малого підприємництва (лізинг, франчайзинг та інші); розробка та впровадження механізму стимулювання комерційних банків, які б надавали пільгові кредити малим підприємствам, що здійснюють свою діяльність у пріоритетних напрямах; удосконалення та спрощення системи бухгалтерського обліку та звітності малих підприємств".

Реалізація цих та інших заходів сприятиме розвитку малого підприємництва, прискоренню процесу формування та ефективного використання фінансових ресурсів цього сектору економіки.

Розділ 3. Оподаткування малих підприємств

Відповідно до чинного законодавства малі підприємства мають право запроваджувати спрощену систему оподаткування доходів. Сутність спрощеної системи оподаткування полягає в тому, що для малих підприємств установлюється єдиний податок у визначеному відсотку до виручки від реалізації продукції замість цілого ряду податків, а саме: податку на прибуток, плати за землю, збору за спеціальне використання природних ресурсів, збору на відрахування до пенсійного фонду, збору на обов'язкове соціальне страхування, комунального податку, збору до Державного інноваційного фонду.

Для переходу до спрощеної системи оподаткування суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу Державної податкової адміністрації за місцем державної реєстрації не пізніше ніж за один місяць до початку наступного календарного року за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів у поточному році. Новостворені та зареєстровані в установленому порядку суб'єкти малого підприємництва, які подали заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування до податкового органу за місцем їх реєстрації, уважаються суб'єктами спрощеної системи оподаткування з того кварталу, в якому здійснено державну реєстрацію.

Розмір єдиного податку для юридичних осіб становить 6 % місячної виручки від реалізації продукції, або 10 % (у такому разі не сплачується податок на додану вартість) [11].

Слід зазначити, що малі підприємства, які сплачують єдиний податок у розмірі 6 % місячної виручки від реалізації продукції повинні сплачувати також податок на додану вартість і акцизний збір.

Суб'єкти підприємницької діяльності – юридичні особи щомісяця перера-хо-вують суми єдиного податку до 20 числа місяця, наступного за тим, у якому одер-жано виручку, на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

За результатами господарської діяльності за звітний період (квартал) суб'єкти підприємницької діяльності – юридичні особи подають до органу державної податкової адміністрації до 20-30 числа місяця, наступного за звітним періодом розрахунок сплати єдиного податку, акцизного збору і податку на додану вартість (якщо ними вибрано ставку 6 %), а також платіжні доручення про сплату цього податку з позначкою банку про зарахування коштів суб'єкта підприємницької діяльності, подають також свідоцтво про право сплачувати єдиний податок, книгу обліку доходів і видатків, касову книгу [11].

Рис. 3.. Перелік переваг переходу суб'єктів малого бізнесу до сплати єдиного податку [14, 35]

Рис. 3.. Перелік недоліків спрощеної системи оподаткування суб'єктів малого бізнесу [14, 35]

Рис. 3.. Етапи оцінювання доцільності переходу суб'єктів малого бізнесу до сплати єдиного податку [14, 36]

У разі виявлення податковим органом недоплати суми податку на винних накладається штраф. Якщо недоплата виявлена вперше, то штраф дорівнюватиме розміру донарахованої суми, коли ж порушення повторюється протягом року, штраф сплачується в подвійному розмірі донарахованої суми.

Суб'єкти підприємницької діяльності – фізичні особи мають право обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом одержання свідоцтва про сплату єдиного податку. Таку систему оподаткування мають право запровадити фізичні особи без створення юридичної особи з кількістю осіб, які перебувають у трудових відносинах з такою особою, не більше 10 осіб і обсягом виручки від реалізації продукції за рік 500 тис. грн. Ставка єдиного податку для фізичних осіб установлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності залежно від виду діяльності та місця її здійснення і не