,

де РВАК — рівень віддачі акціонерного капіталу в процентах;

ЧП — сума чистого прибутку в періоді, який розглядається;

АК — середня вартість акціонерного капіталу в періоді, що розглядається.

Балансова («книжкова») вартість однієї акції характеризує розмір акціонерного капіталу й резервного фонду товариства, що припадає на одну акцію, тобто забезпеченість власними реальними активами за балансом.

,

де БВА — балансова вартість однієї акції на певну дату;

АК — вартість акціонерного капіталу на певну дату;

РФ — вартість резервного фонду на певну дату;

АЗ — загальна кількість акцій товариства на певну дату.

Коефіцієнт дивідендних виплат показує частку чистого прибутку акціонерного товариства, яку було виплачено у вигляді дивідендів, тобто характеризує дивідендну політику товариства.

,

де КД — коефіцієнт дивідендних виплат;

Д — сума дивідендів, виплачених акціонерними товариством у періоді, що розглядається;

ЧП — сума чистого прибутку в періоді, що розглядається.

Коефіцієнт забезпеченості привілейованих акцій чистими акти-вами дає змогу визначити ступінь захисту капіталу за його інвестування в привілейовані акції.

,

де КЗЧА — коефіцієнт забезпеченості привілейованих акцій чистими активами;

ЧА — сума чистих активів акціонерного товариства, що визначається як різниця між загальною сумою активів за балансом і сумою нематеріальних активів, поточних і довгострокових зобов’язань;

АПРИВ — кількість привілейованих акцій товариства.

Коефіцієнт покриття дивідендів за привілейованими акціями дає змогу оцінити, в якій мірі розмір чистого прибутку товариства забезпечує виплату дивідендів за привілейованими акціями:

,

де КПД — коефіцієнт покриття дивідендів за привілейованими акціями;

ЧП — сума чистого прибутку товариства в періоді, що розглядається;

ДПРИВ — сума дивідендів, передбачена до виплати за привілейованими акціями в періоді, що розглядається.

Усі ці показники характеризують ефективність попередніх випусків акцій товариства.

4. Оцінка характеру обігу акцій на фондовому ринку пов’я-зана передусім з показниками їх ринкового котирування та ліквідності. Серед них найважливішу роль відіграють такі:

Рівень виплат дивідендів, що характеризує співвідношення суми дивідендів і ціни акції. Розрахунок цього показника здійснюється за такою формулою:

,

де РДА — рівень дивідендної віддачі акції, у процентах;

ДВ — сума дивіденду, що виплачується за акцією у визначеному періоді;

ЦА — ціна котирування акції на початку періоду, що розглядається.

Коефіцієнт співвідношення ціни та дохідності демонструє зв’язок між ціною акції та доходом за нею. Чим нижче це співвідношення, тим привабливіша акція для інвестування. Розраховується коефіцієнт за такою формулою:

,

де КЦ/Д — коефіцієнт співвідношення ціни та доходу за акцією;

ЦА — ціна акції на початку періоду, що розглядається;

Д — сукупний дохід, отриманий за акцією в періоді, що розглядається.

Коефіцієнт ліквідності акції на фондовому ринку, що характеризує можливості швидкої ліквідності акції за необхідності її реалізації.

,

де КЛ — коефіцієнт ліквідності акції на фондовому ринку;

ОПР — загальний обсяг продажу акцій на торгах;

ОПРОП — загальний обсяг пропозиції акцій на торгах.

Загальний обсяг співвідношення котирувальних цін пропозиції та попиту акцій, що розраховується за такою формулою:

,

де КПР/П — коефіцієнт співвідношення котирувальних цін пропозиції та попиту акцій;

ЦПР — середній рівень цін пропозиції акцій на торгах;

ЦП — середній рівень цін попиту на акції на торгах.

Коефіцієнт обігу акцій, який показує обсяг обігу випущених акцій і є непрямим показником її ліквідності. У західній практиці коефіцієнт обігу акцій розраховується за результатами продажу як на біржовому, так і на позабіржовому ринках.

,

де КОА — коефіцієнт обігу акцій у визначеному періоді;

ОПР — загальний обсяг продажу акцій на торгах за певний період;

АЗ — загальна кількість акцій товариства;

ЦПР — середня ціна продажу однієї акції в періоді, що розглядається.

Розрахунок цього показника можна здійснити на основі кількос-ті реалізованих акцій і таких, що існують. Неточність показника полягає в тому, що обсяг продажу може характеризувати численні спекулятивні операції за невеликою кількістю акцій в обігу.

Важливу роль у процесі оцінки відіграє сам факт допуску акцій до торгів на фондовій біржі (лістинг).

5. Оцінка умов емісії акції є кінцевим етапом вивчення її інвестиційних якостей. Предметом такої оцінки є цілі емісії, умови й періодичність виплати дивідендів, ступінь участі окремих власників акцій в управлінні та інші відомості, які цікавлять інвестора й знаходяться в емісійному проспекті.

Як відомо, акції випускають акціонерні товариства (відкриті (ВАТ) і закриті (ЗАТ)), за свого створення (перша емісія) і в процесі збільшення статутного фонду (додаткова емісія).

Рішення про емісію акцій приймається загальними зборами акціонерів, а за збільшення статутного фонду товариства не більш як на 1/3 — правлінням товариства за умови, що це передбачено статутом. Це рішення оформлюється протоколом відповідно до вимог ст. 6 Закону «Про цінні папери і фондову біржу». Протокол підписується керівником підприємства та завіряється печаткою.

Якщо рішення прийняте правлінням, то власники іменних акцій інформуються про це персонально, у письмовій формі, до початку підписки на них.

Протокол має містити таку інформацію:

найменування та місцезнаходження емітента, предмет його діяльності;

розмір статутного фонду, дані про розміщенні раніше випущених в обіг цінних паперів;

кількість учасників голосування та порядок його проведення;

цілі випуску акцій, параметри емісії.

Інформація про емісію акцій має містити відомості про підприємство та його фінансовий стан. Вона оформляється відповідно до вимог, передбачених пунктами —20 Положення про порядок реєстрації випуску акцій і облігацій та інформації про їх емісію Положення про порядок реєстрації випуску акцій і облігацій та інформації про їх емісію. Затверджене рішенням ДКЦПФР від 12 лют. 1998 р. № 36.. Інформація має бути завірена підписом керівника та печаткою емітента. Також вона підписується та завіряється печаткою аудитора, торговця цінними паперами, який виконував функ-ції андерайтера.

Якщо акції пропонуються для відкритого продажу, емітент повинен подати в Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку (далі Комісія) інформацію про випуск цих акцій, а