Контрольна робота.

Біржі: види, характеристика, функції. Правила біржових торгів та технологія їх проведення. Пайові та приватизаційні цінні папери

Зміст

Основні види бірж їх характеристика та функції

Види бірж

Біржі класифікують залежно від виду біржового товару, принципу організації, правового статусу, рівня спеціалізації, місця і ролі в світовій торгівлі, форми участі відвідувачів у біржових торгах та інших ознак.

За видом біржового товару в світовій практиці прийня-то виділяти такі види бірж: товарні (в тому числі товарно-сировинні), фондові, валютні біржі і біржі праці.

За принципом організації (ролі держави в створенні бірж) розрізняють публічно-правові (державні) біржі та приватноправові (приватні).

Публічно-правові біржі (відкритого типу) діяли в доре-волюційній Росії. Такі біржі перебувають під контролем або безпосередньо ними керують спеціальні органи управління. Членом такої біржі може стати будь-який підприємець, якого занесено в біржовий реєстр і який є її співзасновником.

Особи__не члени біржі допускаються до здійснення торгових операцій відповідно до придбаних ними разових квитків. Біржі такого виду функціонують в Європі (Франції, Бельгії, Нідерландах).

Приватноправові біржі діють в Англії, США та Інших країнах. На цих біржах доступ відкрито тільки для вузького кола осіб, які входять до біржової корпорації. Кількість членів таких бірж обмежена. Біржа цього виду є пайовим товариством, статутний капітал якого складається з певної кількості паїв (сертифікатів). Кожний член біржі повинен бути власником хоча б одного паю (сертифікату), який дає йому право укладати угоди в приміщенні біржі.

За правовим статусом створені біржі в основному реєструвалися як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Така форма організації бірж пояснюється рівнем ділової і економічної культури, історич-ними традиціями, а також відсутністю жорсткої правової основи, яка регламентує їх створення і функціонування. Це надавало засновникам бірж більшу свободу при підготовці необхідних документів, давало змогу закласти такий механізм управління і розподілу прибутку, який найбільшою мірою влаштовував би їх. Засновників приваблювало й те, що біржу у формі товариства з обмеженою відповідальністю можна було зареєструвати в місцевих органах влади.

Оскільки держава має стимулювати роботу бірж, орієнто-ваних на некомерційний характер діяльності, з 1995 р. біржі починають перетворюватися на некомерційні асоціації.

За формою участі в торгах біржі бувають відкритими і закритими.

В торгах на відкритих біржах, крім постійних членів, можуть брати участь й інші бажаючі, які придбали відповідне право. Відкриті біржі бувають двох типів:

«ідеально» відкриті біржі, на яких контрагенти можуть не користуватися послугами брокерів-посередників. На таких біржах забезпечується вільний доступ до біржового кільця клієнтів-продавців і клієнтів-покупців. «Ідеально» відкриті біржі характеризуються прямими зв'язками виробників і споживачів;

відкриті біржі змішаного типу, на яких безпосередньо і водночас з продавцями і покупцями працюють дві групи посередників: брокери — від імені та за рахунок клієнтів, і дилери — від свого імені та за свій рахунок.

Згідно зі статутами, більшість товарних бірж у нашій країні є закритими. З метою збільшення біржового обороту інколи до участі в торгах залучаються й клієнти (продавці і покупці) шляхом надання їм за визначену плату статусу разового чи постійного відвідувача.

Ступінь відкритості біржових зборів безпосередньо пов'язаний з торговою стратегією біржі. Часто для пож-вавлення торгівлі відкритість біржі використовують в рекламних цілях. Відкриті біржі — це більш демократичний і привабливий для клієнтів спосіб участі в торгах, на яких непрофесійним учасникам надаються послуги брокерів.

Створення необхідної біржової інфраструктури і вдоско-налення біржової торгівлі призводять до більш закритого характеру діяльності бірж.

Торги на закритих біржах зорієнтовані на професіоналів, формування ділових зв'язків на основі взаємної довіри між торгівцями, для співпраці яких необхідною умовою є обмежена кількість випадкових відвідувачів біржі.

Отже, для біржі, яка захищає інтереси біржових посеред-ників, закритий характер привабливіший і відповідає самій суті концепції біржі як організації (асоціації) торгівців (посередників), яку створено для забезпечення торгівлі й задоволення їхніх інтересів.

За номенклатурою товарів біржі поділяються на універсальні, спеціалізовані і вузько - й широко-спеціалізовані.

На універсальних біржах широкого попиту торгівля ведеться різного роду товарами.

Спеціалізовані біржі мають спеціалізацію за певними групами товарів.

Вузькоспеціалізовані біржі здійснюють операції лише по кількох видах товарів.

Суть спеціалізації зводиться до того, що до складу акціонерів (членів) біржі або до її спеціалізованої секції вводять безпосередніх виробників тієї чи іншої товарної групи. За рахунок цього на біржі досягають високої концентрації покупців і продавців відповідного виду товару, а біржовий торговий обіг при цьому зростає.

Товарні біржі, які відроджуються в Україні, здебільшого є універсальними, що об'єктивно пов'язано з необхідністю на даному етапі забезпечити максимальний біржовий оборот. Разом з тим спеціалізація товарних бірж у країні вже розпо-чалася.

За місцем, роллю, функціями, які виконують біржі, ринкової орієнтації у світовій торгівлі їх прийнято поділяти на міжнародні та національні.

Міжнародна біржа — це особливий вид постійно діючого оптового ринку, який охоплює кілька країн і на якому здійснюються угоди купівлі-продажу на певні біржові товари.

Міжнародні біржі обслуговують конкретні товарні й фондові ринки. В їх роботі можуть брати участь представники ділових кіл різних країн. Ці біржі можуть вільно розпоряд-жатися прибутком, отриманим від біржових операцій, укладати спекулятивні (арбітражні) угоди, які дають можливість отримувати прибуток на різниці в котирувальних цінах на біржах різних країн.

Міжнародні товарні біржі функціонують у трьох країнах з розвинутою ринковою економікою і надійною кредитно-фінансовою системою. В Англії — Лондонська біржа