вищих бюджетів. Дотація видається, як правило, у випадку, коли виділених відрахувань недостатньо для повного збалансування нижчих бюджетів. Негативна сторона дотації проявляється у тому, що знижується зацікавленість органів, які отримують дотацію, у мобілізації доходів, формуючи в них споживацькі настрої.
По своїй суті дотації – це трансферти, що передаються з одного бюджету до іншого на безповоротній і безоплатній основі для використання на загальне вирівнювання фінансових можливостей бюджету, що їх отримує.
Використання механізму датування пов’язане з розподілом повноважень між органами державної влади та управління і органами місцевого самоврядування. Критеріями збалансування місцевих бюджетів можуть бути:
за нормативами соціальної забезпеченості – однакове забезпечення гарантованими державою соціальними послугами по делегованих повноваженнях для мешканців однакових категорій територіальних громад;
за власними повноваженнями – забезпечення мешканців однакових територіальних громад послугами, що гарантуються державою та самоврядуванням на рівні, що відрізняється від середнього не більше як 10-20%.
В економічній літературі та проектах окремих законодавчих документів пропонується, наступні види дотацій:
Місцевим бюджетам:
а) дотації загального вирівнювання по делегованих повноваженнях;
б) дотації солідарності по власних повноваженнях.
обласним бюджетам: дотації з державного бюджету на виконання спільних повноважень територіальних громад.
Дотації загального вирівнювання пропонуються використовувати для вирівнювання можливостей територіальних громад забезпечувати соціальну політику держави на рівні, що гарантується державою. Розмір такої дотації пропонується визначатися як різниця між мінімальним бюджетом делегованих державою повноважень та сумою закріплених за місцевим бюджетом державних податків і зборів. При цьому такий мінімальний бюджет пропонується визначати за формою, яка затверджується Верховною Радою України і може містити такі компоненти, як нормативи соціальної забезпеченості по делегованих повноваженнях, вагові коефіцієнти по нормативах соціальної забезпеченості для різних категорій територіальних громадян, кількість населення територіальної громади.
Дотація солідарності по власних повноваженнях може використовуватися з метою забезпечення гармонійного розвитку територіальних громад для надання громадянам України суспільних послуг по власних повноваженнях. Такі види дотації можуть надаватися тим територіальним громадам, які при встановленні максимальних рівнів ставок по власних податках і зборах не можуть забезпечити надходження по доходах на душу населення на рівні 80% від середнього по відповідній категорії територіальних громад. Джерелом цієї дотації може бути фонд солідарності, створений у Державному бюджеті України за рахунок вилучення з бюджетів територіальних громад надлишків бюджетних коштів для виконання власних повноважень. Суму дотації пропонується розраховувати за формулою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів за №1932 із погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, яка включала б такі параметри, як кількість населення територіальної громади, нормативи бюджетної забезпеченості по власних повноваженнях, вагові коефіцієнти по нормативах бюджетної забезпеченості для різних категорій територіальних громад, податкоспроможність територіальної громади, кліматичні та екологічні умови, історико-культурні особливості, інші параметри, які істотно впливають на потреби певної категорії територіальних громад та можливості отримувати доходи до бюджету для виконання власних повноважень.
Дотації обласним бюджетам на виконання спільних повноважень територіальних громад пропонується призначити для фінансування бюджетних установ та об’єктів, що використовуються для виконання спільних повноважень на обласному рівні в межах, передбачених соціальною політикою держави та гарантованих нею. Розмір такої дотації міг би розраховуватися за формулою як прямий трансферт з державного бюджету на виконання обласним бюджетом делегованих державних повноважень. Дана формула могла б затверджуватися Верховною Радою України і містити такі компоненти, як нормативи соціальної забезпеченості по державних повноваженнях для обласних бюджетів, кількість населення області, а також врахувати специфічні елементи, які характерні для кожного з нормативів соціальної забезпеченості (наприклад, кількість учнів, пенсіонерів, малозабезпечених сімей тощо), а також інші необхідні параметри.
В якості другої форми бюджетного регулювання держава використовувала субвенції які виступають у вигляді допомоги бюджетам нижнього рівня на заздалегідь передбачені цілі. За своїм змістом субвенція – це трансферти, що передаються з одного бюджету до іншого за умови їхнього спрямування на цілі і в порядку, визначеному тим органом, що прийняв рішення про надання субвенцій.
В процесі бюджетного регулювання можна використовувати різні види субвенцій, зокрема:
Субвенції місцевим бюджетам:
а) субвенція на компенсацію втрат по встановлених державою пільгах та субсидіях по доходах бюджету для виконання делегованих повноважень;
б) субвенція на компенсацію втрат по встановлених державою пільгах та субсидіях по доходах бюджету для виконання власних повноважень;
в) субвенція з Державного бюджету України на зменшення фактичних диспропорцій між різними територіальними громадами, які виникли через нерівномірну мережу бюджетних установ;
г) субвенція з обласного (для міст обласного підпорядкування) чи районного бюджетів (для міст, селищ і сіл) на утримання об’єктів спільного користування, що знаходиться на території даної громади;
д) цільові субвенції на виконання інвестиційних проектів.
Субвенції обласним бюджетам:
а) субвенція з Державного бюджету України на зменшення фактичних диспропорцій між різними областями, які виникли через нерівномірну мережу бюджетних установ;
б) субвенції з бюджетів територіальних громад та районних бюджетів на виконання спільних проектів соціально-культурного значення.
Субвенції районними бюджетам:
а) субвенції з бюджетів міст, селищ, сіл на виконання спільних повноважень;
б) субвенція з Державного бюджету України на зменшення фактичних диспропорцій між різними районами, які виникли через нерівномірну мережу бюджетних установ;
Субвенції з бюджетів міст, сіл, селищ на виконання спільних інвестиційних проектів.
Деталізація видів дотацій та субвенцій, механізм їхнього визначення та надання повинні визначатися Бюджетним Кодексом України, а також іншими нормативними документами, що будуть розроблятися і прийматися на основі Бюджетного Кодексу.
Станом на сьогоднішній день, коли створюються підвалини для побудови в України правової держави, проводиться адміністративна реформа та здійснюється перехід економіки на ринкові засади господарювання, необхідність реформування бюджетного регулювання очевидна, так як його механізм в даний час сформований на тих же
