коефіцієнт вирівнювання застосовується до обчисленого за формулою обсягу дотації вирівнювання і визначається в межах від 0,60 до 1. При цьому загальний обсяг коштів, на який зменшується сума дотацій вирівнювання, є тотожний загальному обсягу коштів, на який зменшується сума коштів, що передаються до Державного бюджету з районного бюджету у разі застосування коефіцієнту вирівнювання.

З метою стимулювання органів влади до збільшення надходжень держава

бере на себе зобов’язання не вилучати з бюджетів надлишкові кошти у випадку, коли розрахункова видаткова потреба менша, ніж очікувані доходи.

При здійснюванні розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів на 2003 рік коефіцієнт вирівнювання і приймається за одиницю для усіх дотаційних бюджетів.

Зазначені кошти є додатковим фінансовим ресурсом районних бюджетів, що розподіляються органами влади між галузями, видатки на які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.

На рис. 3 наведена загальна схема розрахунку обсягу дотацій вирівнювання, що надаються з державного бюджету до районних бюджетів та коштів, що підлягають передачі з районних бюджетів до державного бюджетів.

Важливою особливістю формульних трансфертів, яку не завжди розуміють, є те, в основі трансфертів лежить різниця між розрахунковою потребою видатків та розрахунковою спроможністю мобілізувати доходи. Бюджетний кодекс не накладає жодних обмежень щодо використання дотації вирівнювання, але врегульовує порядок використання цих коштів тільки на здійснення поточних видатків.

Починаючи з 1997 року, надання трансфертів з державного бюджету районним бюджетам здійснювалось нестабільно. Це пов’язано з недоотриманням планових надходжень до державного бюджету та намаганнями подолати дефіцит державного бюджету.

Дуже важливим кроком стало запровадженням в бюджеті 2000 року (стаття 45) стимулів зацікавленості органів влади у нарощуванні надходжень до державного бюджету. Відтепер органи влади, в разі забезпечення перевиконання планових показників доходів від загальнодержавних податків, мають право на одержання частки від перевищеного розрахункового обсягу відрахувань від державного бюджету у вигляді додаткової дотації.

Рис.1.3. Схема розрахунку дотації вирівнювання з державного бюджету місцевим бюджетом та коштів, що передаються з місцевих бюджетів до державного бюджету [47,20].

Субвенції – міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Розподіл субвенцій з державного бюджету на надання пільг ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби, ветерани органів внутрішніх справ та громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та субсидій населенню.

Міжбюджетні відносини — це форма взаємозв’язків і взаємозалежностей між окремими ланками системи місцевих бюджетів, а також між місцевими бюджетами та державним бюджетом України. Міжбюджетні відносини є головним елементом системи міжурядових фінансових відносин. Нинішня система міжбюджетних відносин в Україні поєднує в собі як інструменти, що склалися в бюджетній практиці колишніх СРСР і УРСР, так і ті інструменти, котрі запроваджено вже в період 90-х років [38, 250].

Розвиток та оновлення інструментів міжбюджетних відносин в Україні розпочалися лише після виведення в 1990 році місцевих бюджетів із складу державного бюджету, а бюджетів місцевого самоврядування — із складу бюджетів регіональних органів влади.

Міжбюджетні взаємовідносини в Україні будуються на основі таких інструментів як власні, закріплені доходи, нормативи відрахувань від регульованих доходів, дотації, субвенції, внески до державного бюджету України, бюджетні позички, міжбюджетні взаєморозрахунки [2].

Під субвенцією розуміють трансфертні ресурси, які передаються з державного бюджету місцевим бюджетам або з місцевих бюджетів вищого рівня до місцевих бюджетів нижчого адміністративного рівня на фінансування цільових видатків і які підлягають обов’язковому поверненню їх у разі нецільового використання. Субвенції слід спрямовувати до місцевих бюджетів розвитку.

Дотації — це трансфертні ресурси, що передаються з місцевих бюджетів вищого адміністративного рівня до місцевих бюджетів нижчого адміністративного рівня безповоротно для збалансування їхніх доходів та видатків. Дотація не може мати цільового призначення. Вона має вважатися одним із доходних джерел місцевих бюджетів, котрі використовуються з метою, визначеною місцевою владою. Дотації доцільно спрямовувати на збалансування поточних місцевих бюджетів.

Дотація вирівнювання бюджетам міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення і районним бюджетам визначається як перевищення обсягу видатків, який обраховано із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючи коефіцієнтів [13].

Розподіл обсягу міжбюджетних трансфертів, затвердженого законом про Державний бюджет України, між бюджетами міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення і районними бюджетами, визначається на основі формули. Формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів затверджується Кабінетом Міністрів України і повинна враховувати такі параметри:

Міські (міст Києва і Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення) та районні ради можуть передбачати у відповідних бюджетах дотації вирівнювання бюджетам районів у містах, бюджетам сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань, а також кошти, що передаються з цих бюджетів [2].

За рахунок трансфертів формується значна частина доходів місцевих бюджетів зарубіжних країн: у Румунії - 79%, Болгарії - 78%, Угорщині - 66%, Латвії - 68%, Словенії - 67%, Великобританії - 77%, у Нідерландах - 60%. У деяких країнах трансферти формують незначну частину доходів місцевих бюджетів: у Швеції - 19%, Франції - 25%, Австрії - 35%, у Данії - 24%.

У країнах із стабільною економікою головну роль