Реферат
на тему:
Котирування та види цін на біржі
Одним з найважливіших завдань брокерської діяльності є участь у визначенні довідкової біржової ціни - котирування. Підходи до цієї операції існують різні. Так, у Німеччині в складанні котирувальних бюлетенів беруть участь виключно офіційні маклери (курс-маклери). В інших країнах цим займаються спеціальні котирувальні комісії, що призначаються Біржовим комітетом з членів біржі і постійних відвідувачів. На українських біржах до 1917 року і в період непу основним показником котирування були так звані типові або довідкові ціни. Встановлені котирувальною комісією, вони були цінами переважаючої реалізації. Це було пов'язано з великою розкиданістю цін протягом навіть одного торгового дня. При великій кількості укладених з певним товаром угод типову ціну визначити не так уже й складно, оскільки згідно із законом великих чисел відхилення взаємно компенсуються, і за основу з великою впевненістю можна брати середню ціну. Однак при малій кількості угод типову ціну визначити значно важче. Тут необхідною була висока компетентність членів котирувальної комісії. Ціна виводилася з урахуванням всіх ціноутворюючих чинників: співвідношення попиту і пропозиції, кількості учасників торгів, умов розрахунку, поставки, транспортування. При цьому необхідно забезпечувати відповідність (але не збіг) раніше виведеної типової ціни і тієї, що виводиться (нинішньої). Таким чином, типова ціна відображає вартість одиниці товару при типових обсягах продажу й умовах реалізації. Крім неї в біржовий бюлетень заносяться на кожний вид товару межі відхилень, встановлені продавцями і покупцями цін укладених угод: найбільша і найменша. Важливу роль у котируванні відіграло правильне визначення кон'юнктури ринку, тобто того середовища (співвідношення попиту і пропозиції, кількість операцій, руху цін), в якому сформувалися відображені в котируванні ціни.
У біржовому зведенні вказується мінімальна і максимальна ціни, визначені в ході кожного з біржових торгів, а також останні (при закритті торгів) ціни продавців і покупців, тобто ціни, за якими продавці виявили бажання продати, а покупці купити товар. Офіційною котирувальною або розрахунковою ціною для кожної позиції на даний день є ціна при закритті біржі. Брокери і клієнти, аналізуючи ситуацію з цінами на біржі за попередній період, а також кон'юнктуру (співвідношення попиту і пропозиції в попередній і майбутній періоди) можуть прогнозувати котирування на сьогодні і завтра.
Сучасні біржові бюлетені і методи котирування дещо відрізняються від тих, які були в дореволюційний період і в період непу. За останні десятиріччя у світі відбулася значна уніфікація біржової справи.
Серед методів котирування найбільше поширення отримали:
* метод єдиного біржового курсу, тобто встановлення такої ціни, за якою може бути виконана більшість доручень, що отримали брокери;
* метод простого опублікування цін, за якими на біржі укладаються угоди, з вказівкою "від - до".
У біржові бюлетені заноситься як довідкова ціна, яка відображала вартість одиниці товару при типових обсягах і умовах продажу, так і коливання цін на кожний вид товарів.
Нині біржові котирування є офіційними цінами угод, які укладаються на товар передбаченої біржовими правилами стандартної якості безпосередньо на біржі в години її офіційної роботи. Ціни на всі позиції, що котируються, можуть публікуватися один або декілька разів на день у встановлений час. Таким чином, розрізняють котирування за результатами біржового дня і проміжне, або поточне котирування, що виникає в результаті торгів. Частота публікації котирування залежить від інтенсивності біржової торгівлі та величини обороту товарів (контрактів) на біржі. При незначній кількості операцій проводиться тільки підсумкове котирування, а при великій біржовій торгівлі виникає необхідність визначення рівня цін протягом біржового дня (або хоча б за першу його половину).
На найбільших біржах поточне котирування цін являє собою, як правило, просту демонстрацію фактичних цін укладених в цей день угод. Підсумкове котирування здійснюється різними способами, але у будь-якому разі її здійснює ЕОМ шляхом фіксування дійсних цін укладених угод.
Способи відображення котирування цін на біржах поступово змінюються й удосконалюються з часом. Можна виділити основні види котирування:
1. Як котирування, вказуються відхилення цін, тобто даються найбільша (максимальна) і найменша (мінімальна) ціни укладених на біржі угод з кожного товару (контракту).
2. Фіксуються ціни першої й останньої угоди дня. Причому фіксується тільки ціна останньої укладеної на біржі угоди, яка вважається ціною ринкового співвідношення попиту і пропозиції на даний товар (контракт).в умовах кон'юнктури даного дня.
3. Визначаються ціни першої і останньої угоди на даний товар (контракт), але одночасно вказуються і проміжні "переломи" в динаміці цін, що відбуваються протягом біржового торгу.
4. Котирування цін визначається у вигляді комбінованого поєднання певних відхилень цін: максимальна і мінімальна ціни угоди або ціни першої і останньої угоди дня.
Здійснення самого котирування цін підпорядковується певним правилам, більшість з яких на сучасних біржах дотримується як результат уніфікації вимог до угод, що здійснюються наявністю типового обсягу партії, типового порядку розрахунків і поставки тощо.
Все це відноситься головним чином до угод з реальними товарами і цінними паперами. На сучасних ф'ючерсних ринках роль котирування цін дещо інша. У договорах, що укладаються на строк (з виконанням контракту у майбутньому), ціни, угод не завжди вказуються. У такому випадку ці контракти укладаються за цінами, що склалися в той день, коли за умовами договору угода повинна бути виконана. Таким чином, мова йде про ціни котирування цього дня, вони стають не просто орієнтиром для брокерів, а встановленою