Реферат
На тему:
Мета та методи фінансового аналізу
Фінансовий аналіз являє собою спосіб накопичення, перетворення та використання інформації фінансового характеру. Він має кілька цілей:
визначення фінансового стану й фінансових результатів діяль-ності фірми;
виявлення просторово-часових змін у фінансовому стані та результатах;
виявлення основних факторів, що викликали зміни у фінансовому стані й результатах;
прогноз основних тенденцій у фінансовому стані й результатах діяльності фірми.
Фінансовий аналіз може розглядатися як складник проектного аналізу й фінансового менеджменту, тому дії аналітика залежать від поставленої мети. Проектний аналіз вимагає обґрунтування вкладень з найкращими результатами. Фінансовий менеджмент вимагає постійного пошуку менеджером фінансових ресурсів.
З позицій проектного аналізу метою фінансового аналізу є визначення рентабельності й ефективності проекту з погляду інвесторів та організації, що реалізує проект, а також оцінка поточного й прогнозованого фінансового стану підприємства (рис. 3.1).
Фінансовий аналіз передбачає вирішення таких завдань:
1) оцінити фінансовий стан і фінансові результати підприємства «без проекту» і «з проектом»;
2) оцінити потребу у фінансуванні проекту й забезпечити коор-динацію використання фінансових ресурсів у часі;
3) визначити достатність економічних стимулів для потенційних інвесторів;
4) оцінити, оптимізувати й зіставити витрати та вигоди проекту в кількісному вимірі.
Фінансовий аналіз використовує різні методи, які дають змогу структурувати й ідентифікувати взаємозв’язки між основними показниками. Можна виокремити три основні типи моделей, що застосовуються у фінансовому аналізі: дескриптивні, нормативні та предикативні.
Рис. 3.1. Схема оцінки фінансової ефективності проекту
Дескриптивні моделі застосовуються для оцінки фінансового стану фірми. До них належать: побудова системи звітних балансів, подання фінансової звітності в різних аналітичних аспектах, аналіз звітності, система аналітичних коефіцієнтів тощо. Усі ці моделі засновані на використанні інформації бухгалтерської звітності.
Нормативні моделі дають змогу порівняти фактичні результати діяльності фірм з очікуваними, розрахованими за бюджетом. Вони здебільшого використовуються у фінансовому менеджменті.
У проектному аналізі, що має справу не стільки з теперішнім, скільки з уявлюваним майбутнім, використовуються предикативні моделі, які мають прогностичний характер і дають змогу перед-бачати майбутні грошові потоки, фінансовий стан і результати.
На цих моделях засноване фінансове проектування — логічне завершення проектного аналізу.
Методи фінансового аналізу стосовно ринку цінних паперів і фінансових інвестицій істотно відрізняються від методів фінансового аналізу як частини проектного. Наприклад, фінансовий аналіз як складову фінансового менеджменту, що займається ана-лізом фінансових інвестицій, заведено ділити на фундаментальний і технічний. Оскільки проектний аналіз застосовується до
реальних інвестицій, у цьому підручнику методи фундаментального й технічного фінансового аналізу інвестицій не розглядаються.
Потреба у фінансовому аналізі викликана такими основними причинами:
тільки фінансова оцінка дає змогу через зведення воєдино у вартістній формі всіх проектних витрат і вигод створити реальну можливість для вибору найефективнішого варіанту з наявних інвестиційних альтернатив;
у процесі такого аналізу розробляється найефективніша схема фінансування реалізації конкретного проекту (з урахуванням чинної системи оподаткування й можливих пільг, джерел і обставин фінансування та ін.);
у процесі підготовки та здійснення попередніх розрахунків для фінансового аналізу відбуваються ідентифікація й вартісне вираження всіх видів змінних (факторів) проекту, що готує базу для аналізу чутливості;
створюються можливості для прогнозування майбутнього фінансового стану підприємства, що реалізує проект, на основі розроблення стандартних форм зовнішньої фінансової звітності, що, у свою чергу, дасть змогу відобразити роль проекту у створенні нових інвестиційних можливостей для розширення підприємства (ре інвестицій) або в зростанні доходів його власників (акціонерів);
розроблення прогнозних стандартних форм бухгалтерської звітності за проектом (у тому разі, коли йдеться про підприємство, яке створене для реалізації проекту) дає змогу проводити зовнішній аудит процесу його здійснення, що є особливо важливим для сторонніх інвесторів;
підготовка всього комплексу інформації для проведення фінансових розрахунків (зокрема, виробничих витрат постійного й змінного характеру) дає можливість проводити в майбутньому внутрішній аудит на основі зіставлення планових і звітних даних для прийняття оперативних управлінських рішень, щоб зменшити негативний вплив змін, що мали місце у внутрішньому або зовнішньому середовищі проекту.
Для прийняття довгострокового інвестиційного рішення оцінки тільки проектних вигод і витрат замало — потрібна прогнозна фінансова (бухгалтерська) звітність, що передбачає розширення інформаційної бази для комплексного фінансового аналізу ефективності проекту.
У процесі здійснення фінансового аналізу відбувається поєднання інформації суто проектного характеру й даних зі стандартних форм бухгалтерської звітності.
При цьому варто мати на увазі різний підхід розробників і бух-галтерів до оцінки інвестиційних проектів. Для бухгалтера не існує категорій проектної діяльності або діяльності з проекту: для нього прийняті поняття господарської, виробничо-господарської й фінансово-господарської діяльності. Проектувальник дивиться вперед, у майбутнє, а діяльність бухгалтера пов’язана з фактами господарської діяльності, що мали місце в минулому й відображені у відповідній документації.
Для створення повної картини необхідно доповнити прогнозні розрахунки ефективності проекту відповідними бухгалтерськими документами, але не звітними, а прогнозними. На основі цих документів можна розрахувати сукупність фінансових коефіцієнтів — показників, що широко використовуються у практиці аналітичних фінансових розрахунків для комплексної характерис-тики стану справ на підприємстві. Необхідність такого підходу до фінансової оцінки ефективності проекту пояснюється також тим, що потенційні інвестори потребують звичних для них показ-ників, що спираються на так звану публічну фінансову звітність. Головна риса всіх цих фінансових розрахунків — їхня перспективність, спрямованість у майбутнє, прогнозний характер.
У реальному житті ми стикаємося з проектами модернізації, розширення підприємств, тобто з такими, що здійснюються на базі вже діючих підприємств. У цих випадках в інвесторів поряд з бажанням дізнатися про майбутню ефективність власне проекту виникає природна потреба впевнитися в надійності (платоспроможності) такого підприємства. Тоді, на додаток до прогнозних розрахунків за проектом, необхідно використати повну фінансову звітність про результати діяльності підприємства за
