У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


ігнорує дисконтування. Як і період окупності, дисконтований період окупності потерпає від неможливості точно визначити підходяще значення періоду окупності. Дисконтований період окуп-ності не показує, чи дійсно інвестиція приносить гроші, задовольняючи потреби споживача на конкурентних ринках.

Поряд з обліковими показниками ефективності інвестицій у виробництво (рис. 1.12) використовується такий показник як дохідність залученого капіталу (ROCE), або облікова ставка дохідності, широко використовується як показник ефективності. Керівники оцінюють успішність підприємницької діяльності з допо-могою багатьох різних коефіцієнтів, які пропонують емпіричні правила, потрібні керівникам для:

порівняння результатів поточного року з результатами минулого року; порівняння результатів діяльності підприємства з результатами діяльності конкурентів; порівняння фактичних показників діяльності з плановими; розроблення фінансових планів.

Немає сенсу використовувати показник дохідності на залучений капітал, який є лише емпіричним правилом, коли вирішується, приймати чи не приймати проект. Дохідність залученого капіталу — це просто розмір балансового прибутку в процентах відносно суми залученого капіталу. Коефіцієнт ігнорує грошові потоки, розподіл грошових потоків у часі та ризик. У табл. 1.2 наведено розрахунок дохідності (ROCE).

Таблиця 1.2

ПОКАЗНИКИ ROCE І EPS

Рік | 1 | 2

Чистий грошовий потік | 60 | 60

Амортизація | 50 | 50

Балансовий прибуток | 10 | 10

Залучений капітал (середнє значення) | 75 | 25

ROCE | 13,3% | 40%

Кількість акцій | 100 | 100

EPS | 0,1 | 0,1

Річний грошовий потік становить 60 грн. Беручи до уваги, що початкова інвестиція реалізується рівномірно, сума амортизації в перший і другий роки становитиме 50 грн. Балансовий прибуток, отже, становитиме 10 грн кожного року. Сума залученого капіталу в розмірі 100 грн зменшиться до 50 грн наприкінці першого року й до нуля наприкінці другого року. Середня величина залученого капіталу наприкінці першого року становитиме 75 грн, а в кінці другого — 25. Розрахунки показують, що проект забезпечує дохідність залученого капіталу 13,3у першому році й 40у другому. Отримані результати не дають відповіді на питання щодо прийняття чи неприйняття інвестиційного проекту, оскільки невідомо, чи дійсно цей проект створює багатство.

Рис. 1.12. Формування показників ефективності
інвестицій у виробництво

Дохідність на акцію розраховується діленням балансового прибутку на кількість акцій у випуску. Такий метод не враховує грошові потоки, їхній розподіл у часі та ризик. Широко використовується також інший коефіцієнт, який показує балансовий прибуток, отриманий компанією за рік на кожну акцію, випущену нею.

З таблиці 1.2 видно, що є 100 акцій підприємства в першому році й 100 у другому. Балансовий прибуток становить 10 грн. у кожному періоді й, отже, дохідність акції становить 0,1 грн. у першому періоді та 0,1 грн. у другому. Прямої відповіді щодо прийнятності проекту наведені результати не дають, оскільки значення EPS не показує, чи приносить проект гроші, задовольняючи бажання клієнтів відносно конкурентних ринків. Не дається відповіді й на питання, чи грошові потоки, генеровані проектом, варті більше, ніж теперішня вартість грошових витрат. Прийняття проекту залежить від очікуваних грошових потоків та їхньої ризикованості. Отже, можна зробити висновок, що період окупності, дисконтований період окупності, дохідність капіталу, та дохідність на акцію як прийоми оцінки капітальних проектів мають серйозні вади й можуть дати помилкові результати.

Загалом, вибір методу аналізу інвестиційних проектів залежить від багатьох факторів, таких як складність проекту, його тривалість, доступність та повнота інформації, рівень підготовки фахівців, що здійснюють цей аналіз тощо. Проте за наявності можливості вибору методу для оцінки реальних інвестиційних проектів варто зупинитися на тому методі, який задовольняє якнайбільше критеріїв, наведених на рис. 1.13.

Рис. 1.13 Оцінка методів аналізу інвестиційних проектів


Сторінки: 1 2