встановлюються на рівні ставок залучення 1- або 2- місячних міжбанківських кредитів (з урахуванням капіталізації відсотків на весь термін обігу сертифікатів).
З метою підтримки ліквідності своїх сертифікатів банк самостійно або через своїх агентів може здійснювати котирування, тобто оголошувати ціни їх купівлі та продажу. Діючими нормативними документами не передбачено якогось особливого порядку визначення цих цін, і він залежить від можливостей і потреб банку-емітента і його клієнтів.
Наприклад: У вересні 1993 року Приватбанк приступив до реалізації свого депозитного сертифіката. Прибутковість їх була поставлена в залежність тільки від терміну обігу: 1 місяць - 137% річних, 2 місяці - 150% і т.д., 12 місяців - 200%. При цьому, в залежності від бажання держателя сертифіката, відсотоки можуть виплачуватися щомісяця, щоквартально або повністю на дату погашення, вказану в сертифікаті. Інвестор може продовжити дію цінного паперу після закінчення первинного встановленого терміну, при цьому нараховані відсотоки можуть бути включені в основну суму договору. Під час дії сертифіката банк може видавати інвестору короткі (до двох тижнів) пільгові кредити в розмірі до 80% від вартості сертифіката. Крім того, держателеві сертифіката надається можливість виступати гарантом для отримання кредиту в банку третьою особою.
Короткостроковий депозитний сертифікат (КДС) - це по-перше, ефективний фінансовий інструмент, який дозволяє клієнту банку гнучко і раціонально розпоряджатися своїми активами за рахунок короткого терміну обігу (від 7 днів, а в перспективі - від 1 дня); по-друге, КДС має переваги у вигляді пільгового оподаткування на прибуток; по-третє, відсотоки по КДС вище за відсотоки, що нараховуються банком по середніх залишках на розрахункових рахунках.
ПОХІДНІ ЦІННІ ПАПЕРИ
Ринок цінних паперів без похідних цінних паперів не вважається повноцінним. У нашій країні ця частина ринку ще тільки починає формуватися.
Відповідно до чинного законодавства цінний папір, незалежно від її назви, може вважатися похідним, якщо надає право її держателеві продати або купити певні цінні папери.
Опціони.
Опціон - являє собою цінний папір, що є результатом опціонного контракту, відповідно до якого один з його учасників придбаває право купівлі або продажу певної кількості цінних паперів по обумовленій ціні протягом деякого періоду часу, а інший за грошову премію зобов'язується при необхідності продати або купити цінні папери по певній ціні, за договором. Як правило, опціон виставляється на звичайну акцію. Під опціонним контрактом мають на увазі контракт, який зобов'язує пропонуючу сторону тримати пропозицію в силі протягом обумовленого періоду часу. Власник опціону має право вибору : реалізувати його, або відмовитися від цього. Він не несе по ньому ніяких інших зобов'язань, крім сплати премії. Доцільність цього визначає сам покупець, виходячи з своїх власних комерційних інтересів.
Опціон має певні стандарти. У ньому повинно бути вказано:
число цінних паперів, що продаються;
певна дата, по настанню якої права, витікаючі з опціонного контракту, повинні бути реалізовані, або анульовані;
ціна виконання, тобто ціна, по якій покупець опціону може виконати своє право купити (продати) цінні папери.
Існує два виду опціонів: опціон покупця і опціон продавця.
Опціон покупця являє собою контракт, що дає його власнику можливість купити певні цінні папери протягом деякого періоду часу по фіксованій ціні. Опціон продавця дає право продажу деякого цінного паперу на протязі певного терміну по фіксованій ціні.
Варранти.
Варрант - сертифікат, що дає його держателеві право придбавати цінні папери по обумовленій ціні на протязі певного проміжку часу або безстроково. Іноді варрант пропонується разом з цінними паперами у вигляді стимулу для їх купівлі. По-друге, варрант - свідчення товарного складу про прийом на зберігання певного товару. Варрант є товаророзпорядчим документом, що передається в порядку індосамента. Він використовується при продажу і заставі товару. Розрізнюють варранты іменні і на пред'явника.
У даний момент в українській практиці робляться спроби використати товарний варрант як інструмент по " розшивці " неплатежів. Він випускається під конкретний товар, що знаходиться на складі підприємства - боржника і виставляється на торги через біржу. Покупець отримує можливість вигідно придбати товар, підприємство швидко реалізувати складські запаси, кредитор - отримати гроші. По такій системі можливі наступні операції з варрантами:
їх обіг як на первинному так і повторному фондовому ринку;
отримання кредитів під заставу варрантів;
проведення товарних взаєморозрахунків між підприємствами і галузями.
Ф’ючерси.
Ф'ючерс - типовий біржовий терміновий контракт, купівля і продаж якого означають зобов'язання поставити або отримати вказану в ньому кількість продукції по ціні, яка була визначена при завершині операції. Принцип в тому, що первинний покупець укладає з виробником (або продавцем) типовий контракт з відповідною специфікацією на певну передбачувану суму. При цьому контракт стає цінним папером і може на протязі всього терміну дії перекуповуватися багато разів. Держатель контракту може як вгадати, так і не вгадати коливаючуся вартість товару, програти або отримати прибуток.
Торгівля ф’ючерсами ведеться на організованих біржових ринках шляхом публічного оголошення пропозицій на купівлю і продаж. Найважливішою особливістю ф'ючерської торгівлі є порядок розрахунків і постачання товарів після закінчення терміну контракту.
Депозитарні розписки.
Американські і всесвітні депозитарні розписки (АDR/GDR)- похідний цінний папір, що засвідчує право на одну або кілька іноземних цінних паперів або їх частки, депоноване у депозитарії. Реєстрації в цьому випадку підлягають саме базові депозитарні цінні папери, а не АDR. Таким чином на фондовому ринку США пропозиція АDR означає пропозицію депозитарних цінних паперів, і операції з АDR означають операції з депонованими цінними паперами. У кожній програмі розписок присутня американська акція. АDR представляє американську акцію, еквівалентну акції на якомусь іншому ринку. Можна