Розміщення цінних паперів. Розміщенням цінних паперів на ФР повинні займатися спеціалізовані інститути — професійні учасники РЦП — інвестиційні компанії, брокерські фірми тощо. Кількість фірм-торговців цінними паперами постійно збільшується і наближається до 400, але через те що здебільшого вони створювалися під приватизацію, багато з них на ФР не працюють.

Перед ФР України стоїть завдання: створити дієздатні механізми для проведення акціонування державних підприємств. Тому важливо знайти найефективніші шляхи розміщення акцій приватизованих підприємств, що сприяють розвитку ФР України. Первинне їх розміщення може здійснюватись через підписку, відкритий продаж або аукціон. Як один з варіантів розміщення акцій доцільно розглянути можливість використання комп'ютерно-комунікаційної мережі акціонерного товариства "Центральний депозитарій", створеної групою торговців цінними паперами для проведення аукціонного продажу акцій приватизованих підприємств. За допомогою цієї мережі можна створити єдиний простір для реалізації акцій у межах України, швидкого здійснення операцій з купівлі-продажу цінних паперів без їх випуску в готівковій формі. Ця система дає також можливість створити основу для обігу акцій приватизованих підприємств на вторинному ринку.

Необхідною умовою існування ФР є створення вторинного ринку, який забезпечує ліквідність цінних паперів, що випускаються.

У формуванні вторинного ринку цінних паперів важливе місце належить позабіржовому ринку.

Одним з напрямів розвитку позабіржового ринку, основою його організаційної структури може стати Центральна торгова дилерська система (ЦТДС), створена на основі єдиної мережі незалежних локальних депозитаріїв торговців цінними паперами, що забезпечує конфіденційність

і захист інформації від несанкціонованого доступу. Ця система повинна охоплювати систему депозитарного обліку, розрахункову та торгову (клірингову).

Найважливішою передумовою формування в Україні ринку цінних паперів є участь у його діяльності такого потужного сектора економіки України, як агропромисловий комплекс (АПК). У Національному інституті аграрної економіки підготовлено робочу концепцію виходу АПК України на РЦП.

Ринок цінних паперів управляє фінансовими потоками, спрямовуючи їх у найперспективніші виробництва або вилучаючи ресурси з галузей, що працюють неефективно.

Цінні папери системи АПК з цього погляду мають перевагу, пов'язану з тим, що їх основна маса значною мірою забезпечується вартістю землі і нерухомого майна, тобто АПК володіє найнадійнішою з усіх видів заставою, під яку випускаються цінні папери або беруться кредити.

З огляду на зазначене треба створити такі умови, щоб інвестори мали цілковиту впевненість і гарантії того, що цінні папери, випущені емітентами АПК України, як і акції найбільших банків і компаній, також котируються на світовому ринку цінних паперів.

Створення таких умов передбачає передавання якомога більшої частини землі та майна суб'єктів господарювання у приватну і кооперативну власність. Тільки якщо земля і майно стануть заставою в угоді з потенційним інвестором, можна очікувати інтенсивне залучення інвестицій у цей сектор економіки.

Необхідною соціально-економічною передумовою створення і розвитку РЦП є наявність у системі АПК власників землі, майна, грошових заощаджень, під які можуть бути видані тимчасово або постійно вільні ресурси для залучення їх в економічний оборот.

Економічні, соціальні та правові передумови мають бути реалізовані державою за допомогою створення інфраструктури РЦП в економіці АПК. Основні її суб'єкти і компоненти наведено на рис. 20. Розглянемо докладніше структуру РЦП.

Завданнями формування первинного РЦП в АПК є акціонування колгоспів і радгоспів, створення акціонерних товариств через приватизацію переробної промисловості, агросервісних підприємств, інших суб'єктів господарювання АПК; організація випуску цінних паперів (акцій, облігацій) великими суб'єктами господарювання АПК і їх котирування на ФР України.

Основне завдання діяльності аграрного інвестиційного фонду полягає в інвестуванні АПК (через придбання цінних паперів АПК) за допомогою мобілізації вільних фінансових ресурсів юридичних і фізичних осіб.

У процесі приватизації аграрний інвестиційний фонд є посередником у розміщенні приватизаційних паперів населення в майно (акції) державних підприємств АПК.

Потенційним покупцям цінних паперів АПК доцільно мати справу не з безліччю торговців, а з Національним аграрним інвестиційним фондом, який виручені від реалізації своїх акцій кошти вкладає в АПК за допомогою придбання його цінних паперів.

Найважливішим завданням розвитку РЦП є формування банківської підсистеми, що обслуговує АПК. У цій підсистемі першочергове значення має створення Селянського банку на кооперативних (акціонерних) засадах. По суті це не комерційний банк, а централізовано-організаційне кредитне товариство аграрників, основна мета якого полягає в пільговому кредитуванні своїх пайовиків (акціонерів), випуску і придбанні цінних паперів.

З розвитком товарних відносин в АПК, визнанням землі повноцінним товаром і закріпленням права приватної власності на володіння і розпорядження нею постане потреба у створенні Земельного й Іпотечного банків.

Для мобілізації фінансових ресурсів у складі РЦП держава створює Українську фондову біржу як місце торгівлі цінними паперами. Це некомерційний фінансовий інститут, що обслуговує всіх потенційних емітентів цінних паперів, включаючи й державу. Фондова біржа випускає власні акції і торгує ними, держава надає їй допомогу і водночас керує роботою цього механізму.

Поява цінних паперів АПК на вторинному ринку (продаж на біржах) неможлива без посередників, які знають правову, податкову, організаційну, страхову й інші фінансові основи діяльності на ринку. Тому мають бути створені спеціалізовані брокерсько-дилерські фірми для надання допомоги суб'єктам господарювання АПК під час виходу їх на ринок цінних паперів, а також аудиторські фірми для надання консультативних послуг у процесі приватизації й акціонування державного сектору АПК.

Одна з особливостей цінного паперу—ризик. Отже, будь-яка пов'язана з операціями на ринку цінних паперів угода має бути застрахована. Для цього створюються страхові компанії, які є потужними фінансовими інститутами в системі РЦП.

Однією з причин повільного розвитку РЦП є недосконалість нормативно-правової бази, законодавчого і підзаконного регулювання. Основою правового регулювання РЦП мають бути насамперед економічний і правовий