Реферат
На тему:
Основні положення щодо проектування підприємств, будівель та споруд.
Проектування — надзвичайно важливий і відповідальний етап в інвестиційному процесі, оскільки прийняті в проекті технологічні, планувальні та конструктивні рішення дуже важко скоригувати, коли вже розпочато будівництво. Самі витрати на проект незначні, але коли інвестиції у виробництво обладнання та виготовлення конструктивних елементів споруд уже спрямовано, то помилки, допущені під час розроблення проекту, обходяться дуже дорого.
Проектно-кошторисній документації зазвичай передує розроб-лення інвестиційного проекту, проте для прискорення інвестиційного процесу передпроектні дослідження, стадія проектування й навіть будівництва часто об’єднуються (рис. 6.3). Будівельники, як правило, вимагають від замовника при готовому технічному проекті робочу документацію на перший рік будівництва. Разом з тим проект має обґрунтовуватись найновітнішими науково-технічними досягненнями, які можуть виникнути після завершення проектування. Тому проектувальники повинні закладати в проект такі об’ємно-планувальні та конструктивні рішення, які б давали змогу швидко реконструювати та технічно переоснащувати виробництво.
Рис. 6.3. Схема взаємозв’язків інвестиційного проекту
та проектно-кошторисної документації
Класичний проект має три складові: технологічну, будівельну та техніко-економічну.
Технологічна частина складається зі схеми виробництва (технологічно взаємозв’язаних одиниць обладнання), технологічних етапів і переділів виготовлюваної продукції, обсягів її виробництва та якісних показників.
Будівельна частина визначає стандартні вимоги до об’ємно-планувальних (передбачають розміщення основних і підсобних приміщень, цехів, їхню площу та об’єм) і конструктивних (перед-бачають використання найдоцільніших будівельних матеріалів, конструкцій і деталей) рішень.
Техніко-економічна частина охоплює передпроектні досліджен-ня й техніко-економічні обґрунтування, розрахунки економічних показників ефективності й доцільності проекту, який розробляється на підставі завдання на проектування та іншої передпроектної документації, що надається замовником проектно-дослідниць-кій організації (генеральному проектувальнику). За згоди останнього виконувати проектні роботи між ними укладається договір на розроблення проектно-кошторисної документації.
Керуючись вимогами та параметрами завдання на проектування, проектна фірма проводить економічні та інженерні дослідження. Економічні дослідження проводяться для перевірки доцільності проекту: вивчається забезпечення виробництва сирови-ною, транспортними засобами, робочою силою, можливості використання місцевих будівельних матеріалів і виробничо-техніч-ної бази будівництва.
Інженерні дослідження здійснюються для перевірки обґрунтованості будівництва на обраному майданчику, тобто вивчаються топографічні, геологічні, гідрогеологічні, гідрометричні, метеорологічні та інші умови виконання будівельно-монтажних робіт. Результатом є визначення площі будівництва, обсягів земляних робіт, вибір типів фундаментів і наземних конструкцій окремих будівель та споруд, джерел забезпечення будівництва й експлуатації підприємства енергією, водою, комунікаційними мережами та іншими об’єктами виробничої інфраструктури.
В Україні традиційно весь комплекс інженерних та економічних досліджень проводиться генеральним проектувальником із залученням спеціалізованих науково-дослідних, дослідно-конст-рукторських і геологорозвідувальних фірм згідно з укладеними договорами. Керує цими дослідженнями головний інженер (архітектор) проекту.
За сучасних умов в Україні доцільно створювати проектно-дослідницькі компанії, які виконують проектні роботи самостійно або із залученням невеликої кількості субпідрядних проектувальників. Такі компанії повинні одержувати завдання на проектування в результаті перемог на тендерах (підрядних торгах).
Проектування може здійснюватись у дві чи в одну стадію (рис. 6.4).
Двостадійне проектування охоплює розроблення проекту зі зведеним кошторисом та робочої документації з кошторисами. Дві стадії проектування застосовуються для великих і складних промислових підприємств, нових кварталів забудови, міст, великих селищ, окремих будівель і споруд зі складними або новітніми об’ємно-планувальними, конструктивними й архітектурними рішеннями. За одностадійного проектування розробля-ється один документ — робочий проект зі зведеним кошторисом, який застосовується для технічно й архітектурно нескладних будівель та споруд.
Рис. 6.4. Послідовність проектувальних робіт за двох варіантів
За двостадійного проектування на першій стадії розробляються: ситуаційний план розміщення підприємства та генеральний план будівництва; технологічна схема виробництва та загальна схема управління підприємством; схема комплексу технічних засобів і автоматизації технологічних процесів; план земельної ділянки та недеталізовані рішення планів, фасадів, розрізів окремих нетипових будівель і споруд; плани й профілі трас інженер-них мереж; житлово-громадське будівництво, якщо воно належить до підприємства; проект організації будівництва; кошторисна документація; паспорт проекту й пояснювальна записка.
Документи, що опрацьовуються на цій стадії, узгоджуються із зацікавленими організаціями й контрольними інспекціями (санітарною, протипожежною тощо) та затверджуються відповідними органами залежно від відомчої належності проекту й форми власності інвестора.
На другій стадії розробляють документацію для будівництва окремих будівель і споруд: перелік фізичних обсягів будівельно-монтажних робіт і потреб у матеріалах, конструкціях і деталях для їх виконання, а також необхідного технологічного та інженер-ного обладнання; локальні й об’єктні кошториси; робочі креслення (плани й розрізи будівель); паспорти окремих будівель і споруд.
Одностадійний робочий проект має менший обсяг, ніж двостадійний, що значно скорочує строки його розроблення й зменшує вартість проектно-дослідницьких робіт.
На кожній стадії проектування розраховуються показники (вартісні й натуральні), які всебічно характеризують проект. Система цих техніко-економічних показників містить загальні (харак-теризують проект загалом) і окремі (характеризують певні частини проекту — економічну, будівельну, технологічну).
Загальні, або головні показники становлять дві групи — будівельні та експлуатаційні.
Будівельні показники оцінюють економічність прийнятих архітектурно-будівельних, планувальних і конструктивних рішень. Головні з них такі: обсяг інвестицій (кошторисна вартість підпри-ємства загалом); обсяг будівельно-монтажних робіт і його структура за витратами; витрати головних будівельних конструкцій у розрахунку на одиницю кошторисної вартості будівельно-мон-тажних робіт; трудомісткість монтажу окремих будівель і споруд; коефіцієнти використання території забудови; робоча, корисна площа й об’єм будівель тощо.
Експлуатаційні техніко-економічні показники характеризують номенклатуру та обсяг продукції; виробничу потужність її кожного виду; собівартість і рентабельність одиниці виготовлюваної продукції; чисельність працівників, продуктивність праці та режим роботи підприємства; технічні характеристики обладнання й рівень його використання; експлуатаційні витрати всіх видів ресурсів на виробництво одиниці продукції тощо.
За умов державного інвестування можливе тристадійне проек-тування, коли за рахунок держбюджету фінансуються також передінвестиційні дослідження — техніко-економічні обґрунтування