рахунок зменшення надходжень грошових коштів від гарантійних послуг, оскільки лише незначна частина продукції потребуватиме ремонту протягом гарантійного періоду. Це також може привести до підвищення обсягів продажу, бо покупці зрозуміють, що якість продукту покращилась. За оцінки проекту потрібно зібрати такий обсяг інформації, якого буде достатньо для прийняття обґрунтованого рішення стосовно впливу підвищення якості на грошові потоки.
Проте існують випадки, коли підвищення якості продукту, яке сталося внаслідок реалізації інвестиційного проекту, дуже важко оцінити кількісно. Наприклад, якщо інвестиції в нове обладнання дають підприємству можливість бути більш різностороннім, це може привести до економії на масштабах виробництва й отримання підприємством стратегічної переваги, яку нереально оцінити на основі кількісних показників. У певних випадках варто розглядати проекти як такі, що приносять некількісні блага.
Якісні витрати й блага. Найчастіше до цієї категорії відносять витрати й блага, що мають відношення до суспільства в цілому. Як приклад можна навести інвестицію, яка впливає на якість повітря або пов’язану з вигодами, які мають відношення до робочої сили (такі як покращання життєвого середовища робітників — додаткові кафе, магазини, спортивні споруди та ін.). За цих обставин варто використовувати аналіз, який ґрунтується на показнику чистої теперішньої вартості: це дає змогу компанії побачити «ціну», яка сплачується за ці якісні елементи. Наприклад, підприємство може розрахувати теперішню вартість витрат за інвестування й оцінити, чи варті їх нематеріальні блага.
За матеріалами підрозділу можна зробити такі висновки стосовно того, які грошові потоки стосуються аналізу інвестиційних проектів:
Існують чотири критерії, що визначають, які грошові потоки стосуються аналізу інвестиційних проектів, і тому на них потрібно зважати за оцінки інвестицій: вони мають бути тільки в грошовій формі, показувати зміни, охоплювати як матеріальні затрати й вигоди, так і нематеріальні, які можна конвертувати в грошову вартість.
За оцінки інвестицій беруться до уваги інформація та перед-бачення стосовно грошових потоків, а не інформація про прибуток від виробничої діяльності. Грошові потоки визначаються, коли кошти приходять на підприємство або коли залишають його. Прибуток від продажу враховується, якщо його отримано (необов’язково тоді, коли клієнт справді платить), а витрати тоді, ко-ли вони відбуваються (неважливо, коли постачальники отримають платежі або коли сплачуються податки). Амортизаційні від-рахування додаються до експлуатаційних витрат, які не беруться до уваги за розгляду грошових потоків.
Ураховуються лише ті грошові потоки, які безпосередньо стосуються інвестиційного проекту. Отже, розподілені накладні витрати, наприклад, не повинні враховуватися, а альтернативні витрати, які дають вартість альтернативного використання активів, що застосовуються в інвестиційному проекті, повинні.
Під час визначення грошових потоків, що стосуються інвестиційного проекту, до уваги беруться лише зміни у витратах. Незворотні витрати та такі, що вже мали місце, не використовуються в інвестиційному аналізі. Якщо реалізація інвестиційного про-екту дає змогу отримати податкові знижки, така економія в оподаткуванні є приростом блага й має враховуватися за здійснення інвестиційного аналізу.
Нематеріальні втрати й блага враховуються в інвестиційному аналізі в будь-якому випадку, за умови, що їх можна конвертувати в загальноприйняту грошову форму.