р:
“кожна країна повинна мати розвинутий і ефективно діючий Центральний депозитарій цінних паперів, організація і керування якого сприяли б залученню найбільшого числа учасників.”
Депозитарна та розрахунково-клірингова діяльність в останні десятиріччя стала одним з провідних видів професійної діяльності на світових ринках цінних паперів. Ця діяльність забезпечує фундамент ринку цінних паперів. Значною мірою процедури обліку, клірингу та розрахунків визначають дієвість та ефективність фондового ринку і допомагають забезпечити цілісність ринку, знизити рівень ризику та заощадити значні кошти.
З часу опублікування Доповіді Групи 30-ти кількість організацій Центральних депозитаріїв зросло з 32 до 102. Найближчим часом повинно бути засноване додатково щонайменше 20 Центральних депозитаріїв.
Головні принципи, на які Центральні депозитарії орієнтуються у своєму розвитку
Існуючі Центральні депозитарії
Дематеріалізація цінних паперів.
Розвиток послуг кредитування / застави цінних паперів
Розширення кола цінних паперів / інструментів, що беруться на обслуговування.
Впровадження міжнародних операцій.
Встановлення зв'язків між іноземними й іншими Центральними депозитаріями.
Центральні депозитарії, що знаходяться в процесі становлення
Створення методологічних основ стабільності та зниження ризиків на фондовому ринку і залучення іноземних інвестицій.
Створення методологічних основ та стандартів депозитарного обліку і оптимальних умов для роботи Центральних депозитаріїв.
Підвищення ліквідності / оборотності ринку.
Розвиток інформаційно -технологічних систем.
Модифікація та уніфікація існуючих методів роботи у сфері операцій із цінними паперами.
Цінні папери в документарній формі можуть бути знерухомлені в депозитарній організації або можуть бути дематеріалізовані (тобто існувати тільки у виді записів на електронних носіях).
Рівень відповідності Центральних депозитаріїв дев'ятьом рекомендаціям Групи 30-ти виражений в різноманітності і якості їхніх розрахункових систем. Виняткове значення має Рекомендація 3 (Центральні депозитарії), найвищий рівень відповідності. Найнижчий рівень відповідності - Рекомендація 2 (торгова звірка для непрямих учасників). У середньому Центральні депозитарії відповідають 6 -7 рекомендаціям.
Більше 41% Центральних депозитаріїв у світі прийняли рішення про те, що немає необхідності в наданні власникам цінних паперів у їх фізичній формі. При цьому облік цінних паперів і прав власності здійснюється у вигляді електронних записів. 31% Центральних депозитаріїв здійснюють знерухомлення, у той час як транзакції проводяться через електронну розрахункову систему без фізичного переміщення цінних паперів. Інші 28% Центральних депозитаріїв зберігають цінні папери як у електронній, так і в знерухомленій формі.
Найчастіше доступ інвесторів до Центрального (Національного) депозитарію здійснюється через зберігача (89%). Це цілком відповідає нормам Закону України “Про Національну депозитарну систему й особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”.
Вибір найкращого методу доступу повинний визначатися функціональними складовими кожного локального Центрального депозитарію. Навіть якщо правила локального членства дозволяють прямий доступ інвесторам, це може бути не дуже вигідним, і більш доцільним варто вважати доступ у Центральний депозитарій через локального агента, який завжди є членом Центрального депозитарію.
Більшість (52%) депозитаріїв мають власника в одній особі (або у власності локальної фондової біржі, або в державній формі власності і включаючи власність центрального банку). 79% Центральних депозитаріїв мають розвинуту систему зв'язку і повідомлень з учасниками, яка використовується для підтвердження права власності цих учасників. З числа Центральних депозитаріїв, які мають такі розвинуті системи, у середньому 90% допущенних учасників спілкуються за допомогою цих систем.
Усе більше зростає роль Центральних депозитаріїв у міжнародних розрахунках і клірингу.
Як правило, на локальному ринку Центральний депозитарій і клірингове агентство - це одна юридична особа. Центральні депозитарії здійснюють звичайне обслуговування операцій на ринку цінних паперів, проте починають брати на себе також функції банків і брокерів. Для проведення необхідних кредитних операцій більшість Центральних депозитаріїв мають статус банку.
Окрім зберігання цінних паперів і розрахунків через електронну систему, Центральні депозитарії здійснюють 52 різноманітних функцій і видів обслуговування.
Деякі функції Центрального депозитарію
(за даними видавництва “Томас Мюррей” CSD в розрізі
100 центральних депозитаріїв інших країн)
Назва функції | Існує
% | Немає
% | запла-новано
Відкриття і ведення рахунків щодо цінних паперів | 99 | 0 | 1
· Облік прав власності на цінні папери | 99 | 0 | 1
· Застава, позика цінними паперами | 70 | 16 | 14
· Кодифікація цінних паперів | 69 | 14 | 17
· Корпоративні операції цінних паперів і виплата дивідендів | 69 | 10 | 21
· Забезпечення використання права голосу | 31 | 39 | 30
· Гарантовані розрахунки за угодами з цінними паперами | 62 | 21 | 17
· Визначення взаємних зобов’язань щодо угод з цінними паперами (кліринг) | 61 | 25 | 14
· Облік угод за цінними паперами | 90 | 3 | 7
· Управління ризиками | 53 | 33 | 14
· Реєстрація нових цінних паперів | 62 | 20 | 18
· Ведення розрахункового рахунку (кредитні лінії) | 26 | 61 | 13
· Управління інвестиціями | 27 | 56 | 17
· Інформаційне обслуговування кожної операції | 72 | 23 | 5
· Ведення реєстру власників цінних паперів | 58 | 30 | 12
Від загальної кількості ринків, відкритих для інвестицій, 80 % обслуговуються операційними Центральними депозитаріями. Саме Центральні депозитарії забезпечують фундамент для безризикового виконання угод щодо цінних паперів. Будь які операції з цінними паперами так чи інакше проходять через повнофункціональні Центральні депозитарії. З початком функціонування Центральних депозитаріїв, як системи виконання угод щодо цінних паперів для учасників ринку цінних паперів критично важливим стає діяльність системи укладання угод - інформаційної системи (біржі), тобто що, де і як продавати або купувати.
Незважаючи на успішне перетворення в життя у переважній більшості країн світу міжнародних рекомендацій, ще існує ряд локальних ринків цінних паперів, відкритих для інвестицій, що не мають операційних Центральних