Рис.2.3. Питома вага фактичних надходжень доходів до загального фонду місцевих бюджетів областей у сукупному надходженні доходів за 2003 рік (без урахування трансфертів), %, [21].

Надходження до місцевих бюджетів плати за землю В цілому по місцевих бюджетах цього податку за 2003 рік становить 2032,3 млн.грн., що на 25,6 відсотка, або на 413,7 млн.грн. більше, ніж за 2001 рік та на 12,5 відсотка, або на 226 млн.грн. більше, ніж надходження за 2002 рік .

Найбільше зростання надходжень плати за землю спостерігається в Миколаївській (відповідно 54 та 29,8 відсотка), Закарпатській (36,2 та 24,4 відсотка) та Волинській областях (41,1 та 23,1 відсотка).

Найнижчі показники зростання - по місцевих бюджетах Луганської області -11,6 та 2,9 відсотка, Одеської - 13,5 та 4,3 відсотка та Сумської області, де надходження за 2003 рік менше, ніж надходження за 2001 рік, на 0,2 відсотка та більше, ніж за 2002 рік - на 2,7 відсотка).

Місцевих податків і зборів до місцевих бюджетів за минулий рік надійшло 592,4 млн.грн., або на 15,3 відсотка більше, ніж у 2001 році, та на 9,2 відсотка більше, ніж за 2002 рік. Однак за окремими зведеними бюджетами спостерігається зменшення обсягу цих надходжень порівняно з 2002 роком, зокрема по бюджету Харківської області цей показник становить 99 відсотків (порівняно з 2001 роком надходження збільшені на 7,7 відсотка), Кіровоградської - 99,1 відсотка (порівняно з 2001 роком - збільшення на 103 відсотка), Чернігівської - 98,9 відсотка (порівняно з 2001 роком - збільшення на 2'І відсотка).

Станом на 1 січня 2004 року до дохідної частини загального фонду місцевих бюджетів з урахуванням міжбюджетних трансфертів надійшло 29904,2 млн. грн., або 122,2 відсотка розрахункового показника Міністерства фінансів України на рік. Питома вага міжбюджетних трансфертів у дохідній частині загального фонду місцевих бюджетів у середньому становить 38,4 відсотка, проте, їх частка в розрізі бюджетів адміністративно-територіальних одиниць суттєво відрізняється. Так, на долю офіційних трансфертів по місту Києву припадає 8,9 відсотка, а місцеві бюджети Тернопільської області сформовані за їх рахунок на 66,5 відсотка, Волинської - на 62,5 відсотка, Житомирської - на 61,5 відсотка та Закарпатської - на 63,2 відсотка.

Сума податкового боргу (недоїмки) за податковими зобов'язаннями з платежів підприємств, об'єднань, організацій і громадян за січень-грудень 2003 року зменшилася на 41 млн.грн. і станом на 1 січня 2004 року становила 14131,1 млн.грн. У тому числі до місцевих бюджетів недоїмка становить 998,4 млн.грн., або 7,1 відсотка від загальної суми боргу, з яких найбільша питома вага належить недоїмці з плати за землю - 519,5 млн грн (52,0 відсотка до суми недоїмки до місцевих бюджетів), з прибуткового податку з громадян - 122,2 млн.грн. (12,2 відсотка).

2.2. Особливості виконання видаткової частини бюджетів.

Використання бюджетних коштів безпосередньо пов'язане з виконанням державою та органами місцевого самоврядування покладених на них завдань, найважливішими з яких є регулювання суспільного відтворення, задоволення потреб населення, управління державою, забезпечення охорони правопорядку, функціонування національної оборони, здійснення міжнародного співробітництва, охорона навколишнього природного середовища тощо. Широке коло державних завдань зумовлює різноманітність напрямків витрачання коштів, які зосереджуються у найбільших централізованих фондах грошових коштів — бюджетах.

За допомогою бюджетної системи розподіляються видатки між окремими ланками та видами бюджетів. Цей розподіл проводиться відповідно до розмежування повноважень між гілками та рівнями влади. Із державного бюджету, як основного центру, фінансуються заходи та програми загальнонаціонального значення, утримуються органи законодавчої, виконавчої, судової влад, фінансується оборона, зовнішньоекономічна діяльність, здійснюється обслуговування державного боргу тощо.

Специфіка функціонування та особлива роль місцевих бюджетів відображається у складі та структурі їхніх видатків. Саме видатки дають змогу розкрити та дослідити економічну сутність місцевих бюджетів, існування яких підпорядковане вирішенню завдань місцевого значення, створенню фінансової основи місцевого самоврядування, забезпеченню населення державними послугами, сприянню процесам всебічного та гармонійного розвитку територій. Крім того, на видатковій частині місцевих бюджетів найбільше позначаються наслідки економічних і соціальних змін, які відбуваються у суспільстві.

Стадіями виконання Державного бюджету України за видатками визнаються:

1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису:

2) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

3) взяття бюджетних зобов'язань;

4) отримання товарів, робіт та послуг;

5) здійснення платежів:

6) використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

Відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів згідно розпису Державного бюджету України.

Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними