заяви можуть висуватися лише у відношенні конкретного держателя).
Якщо в основу покласти характер суб'єкта, здійснюючого їх випуск, то можна виділити цінні папери на: державні та ті, що випускаються приватними особами. З точки зору змісту розрізняються грошові (ті, що містять грошову вимогу, наприклад чеки, векселі, облігації і т.п.) і товарні цінні папери (ті, що закріплюють права, частіше всього власності або ж застави, наприклад коносаменти. У відповідності із даним критерієм виділяються такі цінні папери: а) іменні, б) ордерні, в) на пред'явника.
Під іменним розуміється такий цінний папір, уповноважує свого держателя в якості суб'єкта висловлених в ній прав. Для деяких видів цінних паперів необхідно ще й занесення імені держателя у спеціальну книгу. Така вимога діє, у відношенні іменних акцій.
Ордерним називається цінний папір, держатель якої вважається легітимним у якості суб'єкта висловленого в ній права, якщо на ньому зупиняється безперервний ряд передатних надписів. Тобто по ордерному цінному паперу зобов'язаний виконати зобов'язання продавця зазначеному в документі особі або наказу останнього - новому суб'єкту права. Той в свою чергу може шляхом аналогічного наказу, висловленого в індосаменті, передати документ новій особі. Таким чином, легітимність держателя ордерної цінної папери здійснюється як шляхом пред'явлення, так і безперервним рядом передаточних надписів. Ордерними цінними паперами можуть бути чеки, векселі, коносаменти.
Цінним папером на пред'явника визнається цінний папір, для легітимності держателя якої достатньо одного лише її пред'явлення. Такими цінними паперами є акції, облігації, коносаменти та ін.
Під терміном "цінні папери" загалом розуміють грошові документи, що свідчать про наявність певних взаємних прав і обов'язків між особою, що їх випустила, і особою, яка їх придбала. Причому, не всякий грошовий документ може мати статус цінного паперу, основним критерієм визначення належності до категорії цінних паперів є законодавчо закріплений перелік цінних паперів. В Україні такий перелік визначається Законом України "Про цінні папери та фондову біржу" та Указом Президента України "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії" і нараховує 8 видів, а саме: акції, облігації внутрішніх держав та місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання України, ощадні сертифікати, векселі, приватизійні папери, інвестиційні сертифікати.
Згідно зі статтею 1.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. №283/97-ВР цінний папір – це документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.
Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.91 р. №1201-ХХII передбачено, що цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні цінні папери передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи), а цінні папери на пред'явника обертаються вільно.
Цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів.
1.2. Види цінних паперів та їх характеристика.
Цінні папери – грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між собою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні цінні папери, якщо інше не передбачено цим Законом або в них спеціально не вказано, що вони не подлягають передачі, передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи).
Цінні папери на пред'явника обертаються вільно. Цінні папери можуть бути бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів.
Відновлення втрачених імених цінних паперів проводиться державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що випустили ці папери. Спадкоємство цінних паперів здійснюється відповідно до цивільного законодавства України.
Поняття, особливі умови випуску, використання та обігу приватизаційних паперів визначаються спеціальним законодавством України. Порядок обігу цінних паперів, випущених Союзом РСР, іншими союзними республіками і розміщених на території України, регулюється цим Законом, іншими актами законодавства України, а також договорами України з Союзом РСР і відповідними союзними республіками.
Емітент цінних паперів – юридична особа, яка від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску. Емітент повинен усі зобов'язання, що виникають у зв'язку з випуском цінних паперів, виконувати в строки і в порядку, передбачені цим законом, іншими актами законодавства україни, а також рішеннями про випуск цінних паперів. Права і обов'язки щодо цінних паперів виникають з моменту їх передачі емітентом або його уповноваженій особі.
Відповідно Закону в Україні можуть випускатися і обертатися такі види цінних паперів:
- акціїї;
- облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;
- облігації підприємств;
- казначейські зобов'язання республіки;
- ощадні сертифікати;
- векселі;
- приватизаційні папери.
Акція – цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власнику на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.
Таким чином, акція підтверджує членство в організації-емітенти на правах співвласника, свідчить про те, що статутний фонд емітента розподілений на певну кількість часток. Емітент самостійно приймає рішення про величену статутного фонду і кількість та вартість випущених акцій, враховуючи законодавчо визначену мінімальну величину статутного фонду. Ідея створення акціонерного товариства базується на тому що, що та особа, яка знає як заробляти кошти, тобто знає