РЕФЕРАТ
На тему:
Способи реалізації інвестиційних проектів
Вибір способу освоєння інвестицій залежить від виду інвестиційного проекту, що реалізується, та джерел його фінансування. Освоєння інвестицій у виробничі фонди здійснюється з допомогою підрядного, господарчого або змішаного способу.
Підрядний спосіб — це організаційна форма виконання робіт, виробництва продукції та надання послуг самостійними постійно діючими фірмами, підприємствами та організаціями на основі підрядних договорів і контрактів між інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності. Підрядними способом можуть виконуватись будь-які види робіт: будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні, науково-дослідні, проектно-дослідні, ремонтні тощо.
Підрядним способом може здійснюватися виробництво певного виду й обсягу продукції (тис. шт. цегли, тис. м3 пиломатеріалів і т. ін.), виконання певного виду послуг, наприклад, щодо охорони об’єкту, оформлення установчих документів, реєстрація підприємства і т. ін. В інвестиційній сфері предметом підрядного договору є інвестиційний проект або частина проекту, вид або комплекс певних робіт.
Цей спосіб тривалий час був домінуючим у галузі капітального будівництва, сприяв виділенню будівництва в самостійну галузь матеріального виробництва, упровадженню науково-техніч-ного прогресу. Ним виконувалося близько 90усього обсягу будівельно-монтажних робіт. В останні десятиліття цей спосіб почав поширюватися й на інші галузі народного господарства: промисловість, сільське господарство, транспорт та ін. Послідовно стали виникати нові модифікації цього способу: бригадний, ділянковий, поточний, наскрізний, колективний та інші підряди.
У ринкових умовах ці різновиди підрядного способу можуть успішно використовуватись і отримати подальший розвиток у зв’язку з розширенням форм власності та збільшенням кількості учасників інвестиційної діяльності. На принципах бригадного підряду можуть працювати малі підприємства, обумовлюючи в договорах взаємовигідні умови виконання робіт. Ділянковий підряд може бути використаний підрозділами будівельних, монтажних організацій та фірм.
За поточного підряду укладається договір на послідовне спорудження для замовника декількох однотипних об’єктів, наприклад, житлових будинків у мікрорайоні або лінійно-протяжного об’єкта (автотраси, лінії електропередач, трубопроводу тощо). У цих умовах роботи виконуються по черзі на кожному з них або з просуванням уздовж траси лінійно-протяжного об’єкта.
Наскрізний підряд передбачає укладання багатостороннього договору між кількома суб’єктами інвестиційного проекту (підрядчиком, субпідрядними організаціями, постачальниками матеріалів, устаткування, транспортними фірмами) на спільне спорудження об’єкта для замовника, починаючи з нульового циклу й закінчуючи здачею його в експлуатацію.
За колективного підряду будівельна фірма виконує роботи для кількох замовників, укладає договір від імені трудового колективу, при цьому підрозділи фірми не закріплюються за конкретним замовником окремими договорами. Це має змогу гнучко маневрувати трудовими й матеріальними ресурсами для дотримання термінів виконання кожного проекту.
За підрядного способу ведення робіт усі суб’єкти інвестиційної діяльності, як юридичні, так і фізичні особи, можуть вступати в договірні відносини. Як правило, договір укладають дві юридич-ні особи — замовник (інвестор) та підрядчик.
Замовник — це суб’єкт інвестиційної діяльності (юридична або фізична особа), який має фінансові кошти й за вимогою підрядчика надає поручительство про свою платоспроможність. Замов-ником може бути держава, міністерство, відомство, корпорація, асоціація, об’єднання, підприємство, установа або приватна особа.
Інтереси замовника можуть бути двох типів. У першому випад-ку майбутнім власником об’єкта і його користувачем є сам замов-ник, тобто він реалізує для себе кінцеву продукцію, експлуатуючи постійні об’єкти, які є складовою його загальної діяльності. Другим випадком є ситуація, коли користувач невідомий. За таких обставин замовник може продати об’єкт майбутньому користувачу або здати в оренду.
Замовник сплачує вартість витрат, пов’язаних з виконанням робіт підрядними організаціями, безпосередньо зі свого розрахун-кового рахунка в комерційному банку. При цьому, як правило, використовується форма розрахунків платіжними дорученнями, що виписуються та передаються до банку на підставі двосторонніх актів про виконання робіт. Банки, у свою чергу, не контролюють ці розрахунки, тобто відповідальність за цільове використання коштів несуть самі учасники інвестиційного процесу.
До управління договором підряду може бути залучена третя юридична особа, яка як довірена особа інвестора (замовника) діє від його імені й представляє його інтереси або протягом усього інвестиційного процесу, або тільки в період будівництва — до введення об’єкта в експлуатацію й остаточних розрахунків. Звичайно такі посередницькі функції виконує керівник проекту (прожект-менеджер).
Інвестор має право також передати всі функції замовника спеціалізованій фірмі-девелоперу. У цьому випадку договір підряду набуває вигляду договору фінансування проекту. Фірма-девело-пер, у свою чергу, укладає підрядний договір з будівельно-мон-тажною організацією (підрядчиком) або сама здійснює будівельно-монтажні роботи. За умовами договору з інвестором ця фірма має здати в умовлений термін готовий об’єкт або реалізувати його на ринку нерухомості й відшкодувати інвестору виробничі витрати, забезпечивши при цьому певний дохід.
Інвестор має право також укласти договір з однією чи кількома фірмами-ріелтерами на закупівлю об’єкта, який його цікавить.
Проектування в будівництві складається з передпроектних робіт, власне проектування й післяпроектного етапу, а займаються ним проектно-дослідні організації та фірми-проектувальники.
Розроблення проектної документації на нове будівництво, роз-ширення, реконструкцію й технічне переоснащення об’єктів здійс-нюється на основі затверджених техніко-економічними обґрунтуваннями інвестицій у будівництво будинків, комплексів тощо.
Між замовником і проектувальником укладається договір (конт-ракт), який є основним документом, що регулює правові та фінансові відносини, взаємні зобов’язання й відповідальність сторін. Проектувальник повинен у конкретний строк виконати проектні, дослідні та інші роботи, визначені завданням замовника, а замовник, у свою чергу, зобов’язаний прийняти роботу та сплатити за неї погоджену суму в установлені строки.
Основою договірних відносин між замовником і проектувальником є:
самостійність сторін в укладанні договору;
невтручання державних органів і посадових осіб у процес укладання та здійснення договірних відносин;
чинні в галузі будівництва та проектування законодавчі й нормативні акти;
задоволення потреб замовника, що і є метою договору;
система правового