аналіз. Оскільки головні підвалини здійснення інвестицій — це усвідомлений економічний компроміс між ризиком і дохідністю, очевидно, наскільки важливо враховувати основні моменти невизначеності.
Додаткові грошові потоки. Економічне обґрунтування кожного вкладання капіталу базується на додаткових змінах, які є наслідком прийняття рішення щодо інвестування. Аналіз визнає лише грошові потоки, тобто ефект у вигляді грошових коштів від позитивних або негативних рухів фондів, що викликані інвестиціями. Будь-які бухгалтерські операції, що стосуються інвестиційного рішення, але не зачіпають грошові потоки, не є суттєвими під час обґрунтування проекту.
Отже, першим і головним питанням є таке: які додаткові кошти будуть потрібні для реалізації вибраної альтернативи? Наприклад, варіант інвестицій може, додатково до вкладання в нове обладнання, передбачати продаж або позбавлення іншим способом від активів, які вже непотрібні. Таке рішення може призвести до вивільнення деяких фондів, які раніше були задіяні в процесі виробництва. У цьому випадку варто визначити суму чистих інвестицій після того, коли розраховано суму після оподаткування, отриману за реалізовані активи.
Аналогічно постає наступне питання: які додаткові доходи до вже існуючих буде отримано? Якщо результатами інвестицій стануть нові доходи, але в той самий час інвестиції зменшать певні існуючі, то для економічного аналізу будуть важливими тільки чисті доходи, визначені з урахуванням оподаткування.
Третє питання має відношення до витрат, які з’являться або зникнуть у результаті інвестиції. Для аналізу важливі лише ті витрати (ураховуючи податкові платежі), які збільшуються або зменшуються внаслідок рішення про інвестиції. Будь-які доходи й витрати, які, як очікується, залишаться такими самими, як і до здійснення інвестиції, є несуттєвими для цілей аналізу.
Важлива облікова інформація. Під час аналізу інвестицій широко використовуються дані бухгалтерського обліку, проте не всі з них є суттєвими для цілей дослідження. Умовності обліку, які не зачіпають грошових потоків, необхідно вивчати дуже уважно. Зокрема, це стосується інвестицій, що призводять до змін в операційних витратах. Варто провести чітку межу між тими елементами витрат, які дійсно міняються за реалізації нового інвестиційного проекту, і тими, зміни яких є вдаваними. Останні часто являють собою бухгалтерські записи перерозподілу, схема яких може змінюватися, але зовсім не обов’язково — реальну зміну витрат. Наприклад, з обліковими цілями загальні накладні витрати (адміністративні витрати, страхування та ін.) можна вважати розподіленими пропорційно кількості виробів кожного виду або пропорційно прямим затратам праці, вираженим у робочих годинах. У першому випадку на нову машину з вищою продуктивністю буде нараховуватися більше накладних витрат, ніж на машину, яку вона замінила.
Проте очевидно, що реальні зміни в загальних накладних витратах не відбулися під час заміни однієї машини іншою. Отже, показана зміна є несуттєвою для цілей економічного аналізу. Необхідно завжди точно знати, чи дійсно відбулася зміна в грошових витратах і доходах і чи не було це бухгалтерським записом перерозподілу існуючих витрат. Загалом, варто, де це тільки можливо, уникати використання показників витрат на одиницю продукції й аналізувати щорічні зміни у витратах, які, як очікується, будуть пов’язані з рішенням про реалізацію інвестиційного проекту.
Незворотні витрати. В аналіз нових інвестицій, природно, бажають включити капіталовкладення або часткові капіталовкладення, зроблені в минулому, можливо, у процесі підготовки до нових інвестиційних проектів. В економічному аналізі немає обґрунтування для такого «перегравання» витрат, які вже було зроблено й відображено в облікових записах і які не підлягають повному або частковому покриттю. Минулі рішення просто не вра-ховуються в економічному компромісі, що лежить в основі поточного інвестиційного рішення. Головна причина цього полягає в тому, що вони за своєю природою є необоротними витратами, навіть якщо вони якимось чином пов’язані із сьогоднішніми витратами і їх неможливо змінити за здійснення інвестиції сьогодні.
Якщо, наприклад, значний капітал було витрачено на науково-дослідницькі й дослідно-конструкторські роботи над новим продуктом, то на поточне рішення стосовно того, інвестувати чи ні в потужності для виробництва цього продукту, витрати впливати не повинні. Можливо, у минулому не варто було проводити науково-дослідницькі й дослідно-конструкторські роботи, оскільки віддача від них виявилася меншою, ніж розраховували. Але сенс полягає в тому, що сьогоднішнє рішення щодо того, чи використовувати результати минулих досліджень, має ґрунтуватися на їхніх економічних перевагах на поточний момент.
Економічні рішення завжди розраховані на майбутнє й повинні стосуватися тільки тих речей, які можна змінити. Це важливий критерій перевірки для будь-якого елементу під час прийняття його до розгляду.
Вартість грошей у часі та дисконтування майбутніх грошових потоків.
Орієнтація інвестиційного аналізу на майбутнє потребує правильного економічного обґрунтування. Теперішня вартість грошей не є просто сумою готівки, що з’являється в різних випадках у майбутньому. Важливим принципом є те, що вартість грошей залежить від часового аспекту. Одна гривня зараз коштує більше, ніж одна гривня завтра або в будь-який момент у майбутньому. На це може бути чотири причини:
Інфляція. За умов інфляції вартість грошей, виражена в їхній купівельній спроможності на товари та послуги, зменшується.
Ризик. 1 грн безпосередньо зараз є певною й не викликає сумніву, у той час, коли 1 гривня, яку можна отримати завтра, існує лише у формі сподівання або обіцянки і є менш певною. Принцип «синиці в руках» є особливо важливим в інвестиційних оцінках.
Перевага персональних витрат. Багато осіб віддають перевагу негайному витрачанню перед відстроченим. Обіцянка щодо падіння ціни наступного тижня мало що значить для особи, якій щось конче необхідно.
Інвестиційні можливості. Якщо навіть проігнорувати всі наведені вище причини, фактом залишається те, що гроші (як і будь-яка річ, яку хочуть отримати) мають ціну.