в абсолютній рівновазі;
ринок у неповній рівновазі;
ринок, обмежений в нерівновазі;
ринок, обмежений попитом або пропозиціями;
ринок без котирування.
Кожен із цих станів має такі ознаки:
Ринок в абсолютній рівновазі - всі замовлення на купівлю, обмежувальний курс яких вищий або дорівнює курсу котирування, і всі замовлення на продаж, обмежувальний курс яких нижчий або дорівнює курсу котирування, виконуються повністю.
Ринок у неповній рівновазі - всі замовлення на купівлю, які мають межу вищу, ніж курс котирування, і всі замовлення на продаж, які мають курс нижчий, ніж курс котирування, виконуються повністю; замовлення на купівлю або продаж, курс яких дорівнює курсу котирування, виконуються частково або не виконуються зовсім.
Ринок, обмежений в нерівновазі - усі замовлення на купівлю, які мають межу вищу або тотожну курсу котирування, виконуються в кількості, яка вираховується шляхом застосування процента скорочення. Ринок є відношенням (завжди менше 1) між кількістю заявлених цінних паперів в зворотньому напрямі. Цей процент має бути вищим за рівень, встановлений біржою. Межа процента скорочення в цьому випадку складає 20 відсотків.
Ринок, обмежений попитом або пропозиціями - процент скорочення менший, ніж рівень, встановлений біржою, жодне замовлення не виконується. Біржа публікує індикативний курс.
Ринок без котирування - курс визначити неможливо, біржа не публікує ніякої інформації про стан ринку, крім попереднього курсу.
Для повної характеристики стану ринку вживаються також вісім його тенденцій, які цілком залежать від переваг попиту чи пропозицій. Кожна тенденція має свій номер, який публікується в біржовому бюлетені.
В Україні водночас здійснюється обіг матеріалізованих цінних паперів, тобто паперових акцій і облігацій, та дематеріалізований, або електронний, обіг цінних паперів у формі комп’ютерних (безготівкових) записів на рахунках.
Паперові акції, облігації, інші матеріалізовані цінні папери перебувають в обігові та котируються на електронних торгах в системі електронного обігу цінних паперів, що забезпечується єдиним програмним забезпеченням (біржа - центральний депозитарій - кліринговий банк). Проте як для електронного (безготівкового) обігу, так і для матеріалізованого (паперового) обігу цінних паперів використовується одна технологія проведення котирування - визначення курсів цінних паперів.
Основою для проведення котирування є достатня кількість замовлень на купівлю-продаж цінних паперів, які подаються клієнтами брокерам не пізніше як за один день до початку торгів, для наступної передачі їх брокерами на біржу.
4. Формування ринку цінних паперів в Україні
У забезпеченні надійного обігу цінних паперів в Україні основним інституційним недоліком є нерозвинена депозитарна система.
Банк Міжнародних розрахунків визна-чає центральний депозитарій цінних паперів (ЦДЦП) як "установу для утримання цінних паперів, яка забезпечує здійснення операцій із цінними паперами шляхом елек-тронних записів на облікових рахунках." Центральним визнається де-позитарій, який забезпечує такі послуги для всього національного ринку цінних паперів або для одного з його секторів — ринків акцій, облігацій та грошо-вих інструментів — казначейських векселів, депозитних сертифікатів, короткостроко-вих зобов'язань місцевих органів влади то-що. Оскільки допускається наявність окремого центрального депози-тарію для державних цінних паперів, то в принципі в одній країні може існувати кілька центральних депозитаріів. Але зазвичай налічується не більше двох ЦДЦП: для державних та для корпоративних цінних паперів усіх видів.
На жаль, в Україні, попри гостру не-обхідність та вимоги закону, все ще немає повноцінно функціонуючого центрального депозитарію для корпоративних цінних па-перів. Хоча є шість фондових бірж і одна си-стема позабіржової фондової торгівлі (ПФТС), близько 400 реєстраторів і 70 зберігачів. У нашій країні проведено 35 тисяч емісій акцій, їх відсутність на ринку по-яснюється лише ... відсутністю самих акцій: здебільшого фізична емісія не здійснюва-лася, а права власності підтверджувалися витягами з реєстрів та довідками.
Національний депозитарій України (НДУ) створюється як центральна ланка Національної депозитарної системи, що передбачено Законом України "Про Національну депозитарну систему та особ-ливості електронного обігу цінних паперів в Україні".
Специфічна особливість національної депозитарної системи України полягає у створенні клірингового депозитарію "Між-регіональний фондовий союз" (МФС), який нині діє і негайне закриття (або злиття з НДУ) якого у даний час видається перед-часним. Адже Національний депозитарій України сьогодні ще не вповні готовий ви-конувати клірингово-розрахункові функції за операціями із цінними паперами. Є й інші аргументи, наприклад, незавершеність реалізації програми розвитку клірингово-депозитарної діяльності МФС, яка здій-снюється українськими фахівцями спільно із зарубіжними колегами з компанії PricewaterhouseCooper у межах технічної допо-моги з боку Агентства міжнародного роз-витку США (USAID).
Отже, нині в Україні є два депозитарії для цінних паперів корпоративного сектора — НДУ та МФС. Кожен із них виконує свої функції.*
НДУ забезпечує стандартизацію до-кументообігу щодо цінних паперів, кодифікацію (нуме-рацію) цінних паперів та міжнародні від-носини в галузі депозитарної діяльності, в
тому числі встановлення кореспондент-ських відносин з іноземними депозитар-ними установами.*
МФС зберігає цінні парери, обслуговує їх обіг, кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів, а також веде реєстри власників імен-них цінних паперів.
Крім того, Національний банк України виконує функції центрального депози-тарію для цінних паперів, емітентом яких є держава.
Звісно, що такий стан речей не може бу-ти ні постійним, ні довготривалим, оскільки, як будь-який компроміс, він не задовольняє жодну зі сторін і просто гальмує розвиток національної депозитарної системи й усьо-го фондового ринку. Але такий підхід дає НДУ певний час для створення бази своєї діяльності у майбутньому, а МФС — для за-вершення проекту розвитку клірингово-депозитарної діяльності відповідно до світо-вих стандартів. Виконання цих двох про-грам створює підґрунтя для того, щоб по добровільній реорганізації всіх депози-таріїв у єдиний централізований кліринго-вий депозитарій, як це передбачено "За-гальними засадами...", НДУ міг успішно працювати як повнофункціональний цент-ральний депозитарій корпоративних цінних