які приймають рішення про здійснення проекту. Тому в технічному розділі інвестиційного проекту рекомендується мати такі схеми:—
генеральне планування підприємства;—
схема виробничих потоків (з описом виробничого процесу).
У схемі рекомендується відобразити:
обсяги сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції;
площі складських приміщень;
транспортні потоки, взаємозв’язок різних видів транспорту;
взаємозв’язок між складами та цехами;
утилізацію відходів.
Організація підготовки
та здійснення проекту
Будь-який масштабний проект, особливо пов’язаний зі зведенням будівель і споруд та монтажем обладнання, завжди готується спеціалізованою організацією. У СРСР такими спеціалізованими організаціями були державні проектні інститути (ДІПРО). Наприкінці 1980-х років почали з’являтися недержавні інженерні фірми, які вже досить міцно закріпились у деяких секторах економіки, приміром у проектуванні невеликих об’єктів цивільного будівництва. У світовій практиці інвестиційного проектування вже виробилась традиційна думка про те, які частини проекту слід доручати спеціалізованим проектним, консультаційним та інженерним фірмам. Це такі види робіт:
розроблення робочої документації, вибір підрядчиків (включаючи проведення тендера серед підрядчиків, якщо це необхідно);
вибір обладнання, його постачальників, організація закупівлі та перевірки обладнання;
нагляд за будівництвом;
монтаж обладнання.
У бізнес-плані інвестиційного проекту має бути зазначено, а під час його аналізу перевірено, які фірми й з якою репутацією буде залучено до цих робіт.
У цілому, список основних питань цього розділу проектного аналізу має такий вигляд:
проектна документація;
фірми, які виконуватимуть окремі частини проекту;
організація нагляду за проектуванням;
будівництво й поставка обладнання;
фірми, які здійснюватимуть ці роботи;
створення спеціального відділу обладнання;
організація контролю за поставками обладнання;
порядок приймання імпортного обладнання;
досвід роботи будівельних компаній, зокрема за зарубіжними проектами;
репутація будівельних компаній;
строки завершення будівництва;
управління проектом;
застосування методів сітьового планування й управління та ін-ших для керування випуском робочої документації та будівництвом;
графік будівельної частини проекту.
Графік виконання проекту
Бажано підготувати сітьовий графік, який охоплює всі роботи — від прийняття рішення про фінансування проекту до запуску виробництва. З цього питання існує багата навчальна й довідкова література, тому ми не будемо його детально розглядати. Зазначимо лише, що попри те, що сітьові графіки посилено популяризувалися в радянській літературі ще із середини 1960-х років, на практиці вони так і не стали загальноприйнятим робочим інструментом, тому, якщо графік буде не сітьовим, а простішим — лінійним, це теж добре. Погано, якщо роботу за проектом буде розпочато взагалі без графіка. У цьому випадку майже напев-не строки виконання його буде зірвано, а витрати виявляться вищими, ніж передбачалося спочатку.
Підготовка та освоєння виробництва
Чи не найважливішим елементом підготовки виробництва в інвестиційних проектах в Україні нині можна вважати підготовку робочої сили (звісно, це стосується проектів, спрямованих не на розширення чи модернізацію виробництва, яке вже існує, а на створення нового виробництва). Проблема не в тому, що в Україні некваліфікована робоча сила, якраз навпаки, — рівень освіченості робочої сили в Україні справляє дуже вигідне враження на іноземних інвесторів. Погано, що нове виробництво часто створюється в місцях, де раніше не було подібних виробництв, а відтак, і немає підготовленої робочої сили.
Досі за створення цілком нових виробництв велика кількість фахівців приїздила за оргнабором, але сьогодні такий спосіб комплектування кадрів надто дорогий, оскільки потребує великих додаткових витрат на житло та соціальну інфраструктуру. Крім того, масове завезення робочої сили за оргнабором за умов величезного прихованого безробіття може викликати й соціальні ускладнення. Тому навчання та перекваліфікація кадрів стає надзвичайно важливою складовою підготовки виробництва.
Підготовка робочої сили охоплює розрахунок кількості персоналу та його якісного складу, перевірку наявності робочої сили на місці реалізації проекту, навчання та перекваліфікацію персоналу (якщо потрібної робочої сили бракує), залучення необхідних фахівців з-за кордону. Звичайно, при цьому треба обрахувати потрібні витрати.
Перелік питань, які слід передбачити в проекті в частині підготовки виробництва, може мати такий вигляд:
забезпечення виробництва робочою силою;
забезпечення сировиною, матеріалами та запасними частинами на пусковий період;
підготовка технічної документації із запуску виробництва;
плани дій за нерегламентної роботи обладнання;
плани дій за необхідності ремонту.
Забезпечення якості
Інформацію про контроль якості рекомендується відобразити на схемі виробничих потоків. На всіх стадіях виробничого процесу — від приймання сировини до здавання готової продукції — потрібно передбачити використання певних стандартів.
Розрахунок витрат на виконання проекту
До витрат на здійснення проекту (інвестиційних витрат) входять такі елементи:
земля (якщо земельна ділянка переходить у власність) і підготовка майданчика;
виробничі будівлі та споруди;
машини та обладнання;
витрати на ліцензії, права користування та інші нематеріаль-ні активи;
витрати на підготовку виробництва;
оборотний капітал.
Особливості сучасного становища в Україні створюють специфічні труднощі в розрахунку інвестиційних витрат. Насамперед слід зважати на темпи інфляції, причому нерівномірної в різних секторах економіки. Неконвертованість національної валюти робить необхідною окрему оцінку витрат, які здійснюються в ній та в конвертованих валютах. Тільки в такому разі можна звести всі витрати до єдиного часу й оцінити їх сумарний обсяг.
Ще однією специфічною рисою пострадянської економіки є значні затримки в розрахунках між підприємствами. Природа цих затримок у різних країнах СНД не завжди однакова. В одному випадку це незадовільна робота банківської системи, у другому — загальна криза неплатежів, у третьому — обидва ці явища одночасно. Суть від цього для інвестиційного проекту не міняється. За будь-яких обставин треба враховувати, що затримка в платежах неминуче зумовлює необхідність збільшення оборотного капіталу, а отже, і загальне подорожчання інвестиційного проекту.
Розраховуючи витрати, слід звернути увагу на ті їхні елементи, у яких, за даними експертів Всесвітнього банку, найчастіше трапляються помилки. Серед них такі:
імпортне обладнання (до розрахунку витрат слід включати не тільки ціну за прейскурантом, котра, як правило, зазначається на умовах ЕХWORK, DAF або FОВ, а й транспортні, страхові, портові й митні витрати);
витрати на монтаж обладнання;
витрати на запуск виробництва;
виплата процентів за кредитами