е) вексель є абстрактним грошовим документом і в силу цього не забезпечується заставою або неустойкою.

Переводний вексель (тратта ) являє собою письмовий документ, що містить безумовний наказ векселедавця платнику сплатити певну суму грошей у певний термін і в певному місці одержувачу або за його наказом.

Головна відмінність переводного векселя від простого, який по суті є борговою розпискою, полягає в тому, що він призначений для переведення, переміщення цінностей із розпорядження однієї особи в розпорядження іншої.

На відміну від простого в переводному векселі беруть участь не дві а три особи :векселедавець (трасант), векселетримач і платник (трасат).

Практика вексельного обігу показує, що вексель є найбільш мобільним і ліквідним цінним папером, що приносить прибуток завдяки наступним умовам:

1. існує можливість дострокового погашення векселів, що звичайно передбачається всіма банками - емітентами векселів;

2. за допомогою векселів здійснюються безготівкові платежі за товари, що забезпечує прискорення обігу коштів і скорочення готівки ( частіше усього векселя мають період обігу до 3-х місяців).

3. вексель відіграє роль універсального платіжного засобу завдяки можливості передачі іншим особам за допомогою передатного напису (індосаменту).

4. вексель можна використовувати як засіб обертання.

2.2. Обіг акцій.

Акціонерним товариством признається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на певну кількість акцій, що засвідчують зобов'язальні права учасників товариства стосовно товариства.

Акціонери не відповідають по зобов'язаннях товариства і несуть ризик збитків, зв'язаних із його діяльністю, у межах вартості приналежних їм акцій.

Товариство є юридичною особою і має у власності відособлене майно, що враховується на його самостійному балансі, може від свого імені купувати і здійснювати майнові й особисті немайнові права, нести обов'язки бути позивачем і відповідачем у суді.

Акції завжди є вторинними стосовно виробництва і власності . За акціями повинна стояти реальна власність, майно. В української дійсності більшість цінних паперів, що обертаються на ринку, не забезпечені реальним майном і переслідують спекулятивні інтереси.

Розрізняють первинний і вторинний ринки цінних паперів ( у т.ч. і для акцій). Первинний ринок починається з випуску акцій в обіг (емісії) і являє собою акт продажу акцій у власність першому покупцю - фізичній або юридичній особі. Варто розрізняти власника акцій від номінального держателя акцій, який може тримати акції від свого імені, не будучи власником цих акцій.

На вторинному ринку відбувається перепродаж акцій, уповноваженими банками - дилерами.

Акція - це пайовий цінний папір, породжений розвитком акціонерних товариств, що свідчить про внесення вкладу в капітал акціонерного товариства і, що дає права на одержання частини прибули у вигляді дивіденду. Державними органами акції не випускаються, вони емітуються тільки різними промисловими, торговими і фінансовими компаніями, що виступають у формі акціонерних товариств.

Акціонерні товариства, і закриті, і відкриті випускають акції, і зібрані за рахунок реалізації акцій кошти складають власний або статутний капітал акціонерного товариства. Цей капітал може бути збільшений двома методами: або шляхом накопичення частини прибули, що не розподіляється як прибуток серед акціонерів; або шляхом випуску нових додаткових акцій.

Прибуток по акції називається дивідендом і є частиною прибутку, що не накопичується, а розподіляється серед акціонерів.

Як цінний папір, акція свідчить про те, що її власник вніс пай в акціонерне товариство й у силу цього став співвласником останнього. Розмір цього паю, що фіксує масштаби долі даної особи у володінні акціонерним товариством, визначається кількістю приналежних йому акцій. Покупка акції сама по собі - не надання кредиту акціонерному товариству, а вкладення капіталу в це товариство. По своїй економічній природі покупка акцій - це інвестиції переважно грошових (але іноді матеріальних або інтелектуальних) коштів із метою одержання частини прибули акціонерного товариства. Але саме існування акціонерних товариств і акцій породжено розвитком кредитних відносин. Формально при покупці акції не існує єдності усіх трьох принципів кредиту - терміновості, обертаємості і платності. Акція - це безстроковий цінний папір і, як правило, вона не погашається акціонерним товариством. Але в принципі власник акції може в зручний для себе момент продати акції третій особі і тим самим повернути витрачені кошти. Таким чином, вкладення в акції мають, хоча й у специфічній формі, риси терміновості і обертаємості, властиві кредиту. Принцип же платності виражається в одержанні власником акції прибутку на неї.

Акція як цінний папір має цілий ряд специфічних властивостей, що властиві саме їй. Ними є: споживальна вартість, курсова вартість, оборотність і ліквідність. Тільки якщо акція дійсно являє собою сукупність цих чотирьох властивостей, вона може виступати на ринку цінних паперів як інвестиційний товар, що свідчить про здійснення інвестицій у реально функціонуюче акціонерне товариство.

Слід при цьому зазначити те, що ідеальних акцій, що мали би всі розглянуті вище чотири властивості на високому рівні, не існує. Ризик завжди в більшому або меншому ступені має місце.

Акціонерні товариства випускають акції двох типів: звичайні і привілейовані.

Звичайний тип акцій переважає. Всі власники звичайних акцій є повноправними акціонерами, оскільки кожний із них має, у принципі, право голосу на загальних зборах акціонерів, що дає формальну можливість брати участь у виборах правління, ревізійної комісії, визначати напрямок діяльності акціонерного товариства. Як і в будь-якого власника, що управляє справою, відповідальність міститися у можливості загубити свої гроші.

Звичайні акції не гарантують розмір дивіденду і навіть взагалі одержання дивіденду власником акцій. Вони можуть приносити і великі дивіденди, і взагалі не приносити їх. Усе визначається масою прибутку, одержуваного акціонерним товариством, і рішенням його керівництва, яка частина прибутку повинна накопичуватися, а