Реферат на тему:

Фондова біржа. Організація біржової діяльності

Фондова біржа (ФБ) — це організований ринок, на якому власники цінних паперів через членів ФБ, які є посередниками, укладають угоди купівлі-продажу. Ціни на ці цінні папери визначаються попитом і пропозицією, а власне процес купівлі-продажу регламентований правилами і нормами. Отже, фондові біржі — це спеціалізовані установи, які створюють умови для постійно діючої централізованої торгівлі цінними паперами шляхом об'єднання попиту і пропозиції на них, надання місця, системи і засобів для обігу цінних паперів (переважно на вторинному ринку). Як особливий інститут вторинного РЦП фондові біржі сприяють накопиченню, розподілу та перерозподілу капіталу, а також контролю за інвестиціями та інфляцією. На етапі приватизації майна державних підприємств через фондові біржі може відбуватися первинне розміщення частки акцій найбільших підприємств, що реалізуються за грошові кошти, для визначення через котирування ринкової вартості акцій.

Основні завдання фондової біржі:*

мобілізація і концентрація капіталів з метою організації ліквідного РЦП;*

надання організованого місця для укладення угод;*

виявлення збалансованої біржової ціни, забезпечення високого рівня ліквідності вкладень в цінні папери, що котируються;*

забезпечення гласності й відкритості біржового торгу, надання інформації про ціни та умови обігу фінансових інструментів;*

забезпечення арбітражу як механізму вирішення спірних питань;*

забезпечення гарантій виконання біржових угод; розробка стандартів і кодексу поведінки учасників біржової торгівлі.

Згідно з нормативними актами різних країн до основних елементів біржової торгівлі цінними паперами належать такі:*

допуск і вилучення цінних паперів до (з) обігу на фондовій біржі;*

визначення способів біржової торгівлі, тобто способів укладення угод купівлі-продажу цінних паперів між учасниками біржової торгівлі;*

визначення видів угод, які можуть укладатися на біржі;*

встановлення кола учасників біржової торгівлі;*

встановлення порядку оформлення біржових угод;*

визначення порядку виконання доручень клієнтів щодо продажу чи купівлі цінних паперів, які котируються на фондовій біржі.

Нині фондові біржі, що зародились у структурі товарної біржі, посідають центральне місце в інвестиційній інфраструктурі. Для порівняння: щорічні обсяги товарних біржових операцій досягають 4 трлн дол. США, щоденні обсяги фондових і валютних бірж — сотні трильйонів доларів США. У світі налічується близько 200 фондових бірж, об'єднаних у Міжнародну Федерацію фондових бірж. Фондові біржі поділяються на групи:*

найрозвиненіші — Нью-Йоркська, Токійська, Лондонська (на них припадає до 60 % загальносвітового обсягу торгівлі акціями), Паризька (3 %), Франкфуртська (10 %), що посідають провідне місце за торговельним оборотом цінних паперів;*

розвинені — Цюрихська (4 %), Амстердамська, Міланська, Торонт-ська, Австралійська, що характеризуються високими оборотами цінних паперів, розвиненою структурою процедур допуску до участі в біржових торгах та котируванні, широким застосуванням комп'ютерних засобів, розвиненим механізмом здійснення клірингових та розрахункових операцій;*

перспективні — Сингапурська, Сеульська (2 %), Гонконгська (2 %), Манільська, Бангкокська), що створені кілька десятиліть тому; з певних причин вони не досягли рівня оборотів та комп'ютерного оснащення, притаманних попереднім групам; кількість цінних паперів, що перебувають в обігу, незначна і переважно місцевого походження;*

щойно створені — Варшавська, Будапештська, Українська; виникли кілька років тому в умовах недостатньої розвиненості національних фондових ринків, коли ринкові відносини у країнах лише почали складатися; при їх створенні враховувався досвід розвинених країн щодо використання електронної форми торгівлі. Біржовий сегмент в Україні становлять Українська фондова біржа

(УФБ, з 1991 p.), Київська міжнародна фондова біржа (КМФБ), Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ), Донецька фондова біржа (ДФБ).

Фондова біржа створюється без мети отримання прибутку і займається виключно організацією укладення угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Організовуються ФБ, як правило, у вигляді

приватних акціонерних товариств (США, Великобританія) або публічно-правових інститутів (Франція, Італія, Швейцарія, Німеччина), у яких уряд не тільки бере участь у розробці правил біржової торгівлі, а й забезпечує порядок на торгах, контролює виконання норм і правил при укладенні та реалізації біржових фондових угод. За чинним законодавством України фондова біржа може бути створена щонайменше 20 засновниками — торгівцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності з цінними паперами за умови внесення ними до статутного фонду не менше 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Фондова біржа набуває прав юридичної особи з дня її реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Діяльність біржі та її членів регламентується статутом, внутрішніми правилами та інструкціями. У статуті ФБ визначаються найменування та місцезнаходження ФБ; найменування та місцезнаходження засновників; розмір статутного фонду; умови і порядок прийняття у члени і виключення з членів ФБ; права і обов'язки членів ФБ; організаційна структура ФБ; компетенція і порядок створення керівних органів ФБ; порядок і умови відвідування ФБ; порядок і умови застосування санкцій, встановлених ФБ; порядок припинення діяльності ФБ. Для того щоб стати членом біржі, необхідно купити місце на біржі у її власника.

Залежно від виду торговельної діяльності члени біржі поділяються на групи:

брокер-комісіонер — збирає у брокерських фірм заявки клієнтів, доставляє їх у торговий зал біржі й відповідає за їх виконання;

біржовий брокер — виконує доручення інших брокерів;

біржовий трейдер — здійснює операції лише за власний рахунок; правилами біржі йому заборонено виконувати розпорядження клієнтів;

спеціаліст — виконує три основні функції: виконує заявки з певними групами цінних паперів, діючи при цьому як брокер; діє як дилер, тобто купує та продає цінні папери за власний рахунок; підтримує стабільність на ринку певних цінних паперів шляхом компенсації тимчасових дисбалансів попиту та пропозиції.

Акції нових випусків зазвичай реалізуються на первинному ринку і тільки за умови їх вдалого розміщення можуть потрапити в перелік цінних паперів, що