КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни: “Ціни і ціноутворення”
Зміст
Вступ………………………………………………………………………...3
1. Рішення задач по темам…………………………………………………4
Задача №29…………………………………………………………….....4
Задача №72……………………………………………………………….9
Задача №168…………………………………………………………….12
Задача №198…………………………………………………………….17
Задача №300…………………………………………………………….19
Задача №257…………………………………………………………….21
Задача №380…………………………………………………………….22
2. Ціноутворення у будівництві………………………………………….
2.1. Договірна ціна……………………………………………………...
2.2. Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва……...
2.3. Об’єктний кошторес, об’єктні та локальні кошторисні розрахунки……………………………………………………………………...
2.4. Локальний кошторес на загальнобудівельні роботи по одиничним розцінкам……………………………………………………………………….
2.5. Відомість підрахунку обсягів БМР……………………………….
Висновки…………………………………………………………………..
Література…………………………………………………………………
Вступ
Ціни і ціноутворення є важливими складовими функціонування ринкового механізму. Перед усіма комерційними і багатьма некомерційними організаціями постає завдання призначення ціни на свої товари та послуги. У зв’язку з цим підготовка фахівців повинна грунтуватися на глибоких знаннях процесу ціноутворення та особливостей цінового регулювання. Адже від цін багато в чому залежать досягнуті комерційні результати, а правильна чи помилкова цінова політика справляє довгострокову дію на все підприємство та його подальшу діяльність.
Відомі найрізноманітніші види цін на товари та послуги. У найзагальнішому вигляді ціни є результатом домовленості між покупцем і продавцем товару чи послуги.
Мета даної курсової роботи – дати знання щодо процесу встановлення та аналізу цін, вивчення методів розрахунку цін та існуючих принципів їх регулювання, а також розширення, конкретизація знань, одержаних у процесі вивчення теоретичного курсу.
Номер
задачі | Функція
попиту | Функція
пропозиції | Фіксована ціна, грн. | Розмір податку (+) або дотації (–) на одиницю продукції, грн. | Обсяг випуску продукції, тис. шт.
Задача №29
29 | QD = 12 – 0,5 Р | QS = – 30 + 4,5 Р | 7,5 | +2,5 | 8
На підставі даних таблиці:
а) визначити рівноважну ціну і рівноважний обсяг продаж;
б) визначити обсяг попиту та обсяг при встановленні фіксованої ціни і визначити обсяг незадоволеного попиту (дефіциту) або надлишкового виробництва;
в) якщо на виробництво й продаж товару введено податок, який сплачується виробником (або введена дотація виробнику), визначити:
1) надлишки продавця і покупця до та після введення податку (дотації);
2) розмір податкових надходжень у бюджет, сплачуваних виробником (або витрати на дотації виробнику);
3) суспільні втрати від введення податку чи дотації, їх причини і місце виникнення.
д) визначити розмір податку (дотації), при якому обсяг продаж буде дорівнювати величині, наведеній у графі 6 таблиці;
е) визначити, при якій ставці податку на одиницю товару загальна сума податкового збору буде найбільшою.
Рішення:
Визначимо рівновагову ціну та обсяг продажу. Їх можна визначити за умови, що QD = QS. Тобто, якщо є ринкова рівновага, значить лінія попиту перетинається у якійсь точці (в точці рівноваги) з лінією пропозиції. Тоді
12 - 0,5 Р = - 30 + 4,5Р,
42 = 5Р.
Рівновагова ціна Р = 8,4 грн.
Рівноважний обсяг визначимо, підставивши рівновагову ціну в одну із функцій :
попиту QD = 12 – 0,5*8,4 = 12 – 4,2 = 7,8 тис. шт.
або пропозиції QS = - 30 + 4,5*8,4 = -30+37,8 = 7,8 тис. шт.
Функції попиту і пропозиції – це прямі лінії, отже, щоб зобразити їх на графіку, достатньо визначити на них по дві точки і з’єднати прямою лінією.
Для попиту QD = 12-0,5 P : - якщо Р = 0, то Q = 12;
- якщо P = 2, то Q = 11.
Для пропозиції QS = -30 + 4,5P : - якщо P = 10, то Q = 15;
- якщо P = 8, то Q = 6 .
Графік попиту і пропозиції має вигляд:
Б) Втручання держави у ціноутворення може здійснюватися шляхом введення фіксованих цін, які можуть бути вищими чи нижчими за рівновагові ціни.
Нехай фіксована ціна буде дорівнювати Рф=7,5 грн. Тоді обсяги визначаться: QD = 12 – 0,5*7,5 = 12 – 3,75 = 8,25тис. шт.;
QS = - 30 + 4,5*7,5 = - 30+ 33,75 = 3,75тис. шт.
Обсяг попиту перевищує обсяг пропозиції на величину 8,25 – 3,75 = 4,5 тис. шт. – на ринку недостає товару (дефіцит).
Інший спосіб втручання держави в ринкову ситуацію – введення потоварного податку на продаж товарів або введення дотацій на виробництво і продаж товару.
В) У такому випадку для продавця ціна проданого товару стане на 2,5 грн. меншою, ніж ціна, за якою покупець придбає одиницю товару, тобто
Рпрод. = Рпок – 2,5.
Тоді функція пропозиції набере вигляду:
QS2 = - 30 + 4,5*(Рпок – 2,5) = - 41,25 + 4,5Рпок .
Покажемо на графіку положення нової лінії пропозиції QS2 = - 41,25 + 4,5P:
якщо Q = 3,75, то Р = 10;
якщо Q = 0, то Р = 9,17.
Визначимо координати нової рівновагової точки S2 :
12-0,5 P = - 41,25 + 4,5P;
53,25 = 5 Р;
РS2 = 10,65 грн.;
QS2 = 12-0,5*10,65 = 12 – 5,325 = 6,675 тис. грн.
Унаслідок уведення податку і появи нової функції пропозиції нова точка рівноваги зміщується вліво-вгору по лінії попиту. Отже, введення потоварного податку в розмірі 2,5 грн. призводить до зменшення обсягів продажу з 7,8 до 6,675 тис. шт. і, одночасно, до підвищення рівновагової ціни з 8,4 до 10,65 грн.
Внаслідок уведення потоварного податку держава отримала кошти, розмір яких можна визначити наступним чином. Рівноваговий обсяг продажу становить 6,675 тис. шт. За кожну продану одиницю товару отриманий податок 2,5 грн. Отже, маса податкових надходжень складе 6,675 *2,5 = 16,687 тис. грн. На графіку – це площа трикутника DBS2K.
Визначимо суспільні втрати від уведення потоварного податку в розмірі 2,5 грн. Вони визначаються як різниця між надлишками покупців та продавців до введення податку (площа трикутників ADS1 плюс DES1) і надлишками покупців та продавців після