Реалізація даних теоретичних моделей привела до появи такого поняття як регіональна бюджетно-податкова система. Вона передбачає на просто поєднання таких елементів, як регіональна бюджети, регіональні податки, збори, пільги, але й механізм специфічних відносин центрального та регіональних бюджетів, податків, використання важелів бюджетного регулювання.

Регіональні бюджетно-податкові системи похідні від територіальної організації держави і повторюють в цілому структуру і взаємозв'язки адміністративно – господарських одиниць.

Функціями регіональної бюджетно-податкової системи є:

Закріплення визначеного порядку руху бюджетно-податкових потоків в залежності від територіальної організації суспільства;

Зосередження і використання в загальнорегіональних цілях засобів, створених на даній території і які надходять в регіональні бюджети;

Реалізація регіональними органами влади і управляння своїх повноважень формальної фінансової незалежності;

Самозабезпечення внутрішньорегіональних соціальних програм;

Формування інфраструктури даної території;

Раціональне використання природно-ресурсного і економічного потенціалу;

Стимулювання певних регіональних орієнтирів розвитку.

Досвід використання регіональної бюджетно-податкової системи в багатьох країнах виділяє декілька основних вимог до них:

А) Чітка реалізація вище перечислених функцій;

Б) Первинність перерозподілу видатків, основана на розподілі сфер діяльності при законодавчому регулюванні центральних і регіональних рівнів в цьому процесі;

В) Перерозподіл доходів може базуватися як на визначеній формі централізації податкових надходжень в бюджети верхнього рівня і наступному їх перерозподілі в нижчестоячі, так і різних варіантах трьох рівневої структури регіональної бюджетно-податкової системи. В умовах останньої розподіл основних податків виглядає таким чином: земельний – нижчий рівень; майнові – середній; прибутковий і на прибуток – верхній;

Г) Політика вирівнювання з метою підтримки окремих регіонів при наявності об'єктивних і законодавчого закріплених передумов перерозподілу коштів з одного регіону в інший.

Таким чином, податки виступають вагомим інструментом бюджетного регулювання в країні і є основою регіональної бюджетно-податкової системи.

3. Інформаційне забезпечення справляння податкових надходжень.

Інформаційне забезпечення властиве кожній системі управління. Обґрунтовані управлінські рішення можуть бути прийняти лише після ретельного опрацювання великого обсягу інформації про розміри нарахування та сплати податків. У рамках цього процесу інформація перетворюється, використовується, активно впливає на об'єкт управління і знову повертається до суб'єкта управління. оскільки в системі управління економічний аналіз займає проміжне місце між збором і обробкою інформації та прийняттям управлінських рішень, об'єктивність оцінки стану об'єкту, ефективність результатів економічного аналізу, оптимальність та актуальність варіантів управлінських рішень залежить не тільки від глибини дослідження процесів або явищ, правильності вибору методики дослідження, але і від обсягів, достовірності, своєчасності, повноти і якості використовуваної ним економічної інформації. Аналіз є не тільки споживачем інформації, але й сам створює її для власних потреб.

Інформація про податкові надходження відображає переважно кількісну сторону суспільно-економічних явищ або процесів, причинно - наслідкові зв'язки містить прогнози та перспективу з варіантами розвитку подій і можливими їхніми наслідками, має високу суспільну цінність. Цінність її, як будь якої іншої економічної інформації, можна розглядати в кількох аспектах, а саме:

Споживчому – її корисності для потреб управління;

Економічному – її вартості й естетичному рівню професійного подання.

Корисність інформації податкових органів всіх рівнів вимірюється приростом ефекту її функціонування внаслідок реалізації її споживчої вартості.

У той же час на її отримання, обробку та зберігання витрачаються значні кошти, тому інформація має свою вартість.

Якісне професійне виконання та надання інформаційного продукту водночас підвищує його споживчу та економічну цінність. Податкові органи, як власники економічно цінної інформації, повинні подбати про її раціональне використання, забезпечення цілісності та конфіденційності

Перед інформаційним забезпеченням аналізу висуваються наступні завдання:

Визначити потреби в достовірній інформації з точки зору її своєчасності, необхідності та достатності для проведення глибокого аналізу;

установити та вивчити можливі методи виміру, джерела отримання, періодичність оновлення даних для аналітичних розрахунків;

Визначити порядок фіксації, трансформації, зберігання, руху та використання інформації, а також її перетворення в аналітичну інформацію, що відповідає потребам управління за змістом та обсягом.

Формування раціонального потоку інформації здійснюється у відповідності з певними принципами, а саме:

Вияв інформаційної потреби та способу її найефективнішого задоволення;

Об'єктивність відображення процесу справляння податків і зборів до бюджетів всіх рівнів;

Єдність інформації, що надходить із різних джерел (оперативного обліку платежів до бюджету, що ведеться державними податковими інспекціями, документів, що надходять до органів податкової служби від органів державного казначейства, фінансових органів, банківських установ, податкової звітності платників податків, статистичного обліку), усунення їхнього дублювання;

Оперативність інформації, яка забезпечується застосуванням новітніх засобів зв'язку (електронної пошти тощо);

Якомога можливе обмеження обсягу первинної інформації й підвищення коефіцієнта її використання;

Усебічне опрацювання первинної інформації (даних податкових декларацій, звітів, розрахунків, платіжних повідомлень, довідок про авансові платежі) із метою отримання на її основі необхідних похідних показників;

Розробка програм використання й аналізу первинної інформації з метою прогнозування надходжень платежів до бюджету;

Економічність.

Залежно від мети аналізу користувач інформації ініціює запит на певну інформацію у необхідному обсязі, який може бути задоволений тим чи іншим способом, виходячи з організаційних та технічних можливостей інформаційної системи. Методичні та організаційні аспекти проведення аналізу повинні враховувати об'єктивні та економічно доцільні можливості надання інформації системою.

Принцип об'єктивності відображення процесу справляння податків і зборів полягає у відповідності циркулюючої у системі економічної інформації, стану надходження доходів до бюджетів всіх рівнів та дійсній потребі в них з боку керівників та інспекторів різних рівнів. Забезпечення об'єктивності відображення є основною вимогою, якій повинна відповідати система інформації, в контексті підвищення ефективності управління справлянням податків і зборів.

Принцип єдності інформації, яка надходить із різних джерел, однозначності її трактування має важливе значення, оскільки він спрямований на подолання відособленості різних видів обліку. Важливим моментом тут є те, що інформація, що