У зв'язку з цим посилення ролі бюджетного механізму в керуванні економікою держави є актуальним. Значення бюджетного механізму підсилюється також тим, що в умовах економіки перехідного типу держава змушена активніше використовувати перерозподільну функцію через фінансову систему для забезпечення соціальних гарантій населення, фінансування соціально-культурної сфери, оборони, керування і міжнародних економічних зв'язків. Мобілізація фінансових ресурсів у бюджет стала однієї з проблем, що вимагають додаткових заходів щодо акумулювання фінансових ресурсів для стабілізації і нарощування темпів економічного росту.

Вивчаючи проблему організацію виконання бюджету в цілому, неможливо обійти питання, що стосується складних умов формування місцевих бюджетів.

При формуванні доходів місцевих бюджетів та організації їх виконання в Україні існують серйозні недоліки, зв'язані з щорічною зміною видів податків, зарахованих у місцеві бюджети, відсутністю стабільних нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів, відсутністю єдиних правил ув'язування доходів місцевих бюджетів і регіональних податкових надходжень, а також зрозумілих формул міжрегіонального перерозподілу доходів. Існуюча система розподілу трансфертів не сприяє зміцненню фінансової дисципліни і не припускає пошук додаткових джерел доходів місцевих бюджетів. Крім того, в основу формування місцевих бюджетів в Україні покладений витратний метод, коли планування доходів зазначених бюджетів на основі сформованих витрат приводить до перекручування оцінок фінансових потреб регіонів.

Сьогодні місцеві бюджети формуються в дуже складних фінансово-економічних умовах з надзвичайно динамічним податково-бюджетним законодавством, що спричиняє ряд негативних наслідків.

Враховуючи вищесказане пропонуємо наступну методику ефективної організації виконання місцевого бюджету:

1 етап. Обґрунтовано визначається безтрансфертна дохідна база місцевого бюджету, де враховуються власні, закріплені і регулюючі доходи. Причому, відрахування від загальнодержавних податків і зборів, що формують регулюючі доходи, повинні встановлюватися на тривалий термін на стабільній основі, крім щорічних значних змін. На даному етапі необхідні застосування і розрахунково-статистичні методи прогнозування й економіко-математичних методів з використанням ЕОМ. Останні методи реально застосовні в практиці податково-бюджетного прогнозування і дають досить точний прогноз, якщо здійснювати розрахунок для невеликого періоду попередження. Розрахунково-статистичні методи необхідні для обліку можливих змін у податково-бюджетному законодавстві.

2 етап. Визначається видаткова частина бюджету з чітким закріпленням джерел фінансування, а саме, яка частина витрат буде фінансуватися безпосередньо з даного місцевого бюджету, а яка - з бюджетів інших рівнів. На даному етапі важливо дотримувати правила, відповідно до якого на початку бюджетного планування розраховується дохідна частина, після чи одночасно з нею розраховується видаткова частина, але ніяк не навпаки, як це відбувається зараз в Україні. Якщо випливати цьому правилу, то бюджетне планування буде здійснюватися виходячи з реальних можливостей платників податків відповідно до чинного законодавства, що дозволить прискорити подолання проблеми схованого бюджетного дефіциту.

3 етап. Бюджетне планування продовжується на перспективу в 3 - 5 років, тобто складається план бюджетного розвитку, верхній рівень якого був би рухливим. Це значить, що після коректування поточного плану бюджету, а також з урахуванням його особливостей складається план бюджету ще на один рік, що випливає за останнім роком верхнього рівня. Таким чином, у бюджетному плануванні виключаються стрибки і налагоджується безупинний прогнозно-плановий механізм. Складання подібних планів забезпечить виявлення і максимальне вивчення тенденції бюджетної забезпеченості. А знання тенденції дозволить уникнути несподіваних зривів і дисбалансів у сфері податково-бюджетних відносин.

4 етап. Бюджетні плани на найближчий рік уточнюються відповідно до загальних закономірностей бюджетного розвитку й умовами конкретного бюджетного року. Тобто річні бюджети будуть формуватися з урахуванням виявленої тенденції бюджетної забезпеченості. А це свідчить про наявність наукового підходу до бюджетного процесу, що при оптимальному сполученні соціально-економічних і фінансових інтересів повинна сприяти стабілізації фінансової системи держави.

Таким чином, система формування місцевих бюджетів вимагає удосконалювання, основними напрямками якого можуть бути:

1. Установлення фіксованої частини кожного рівня влади в загальнодержавних податках і її закріплення за відповідним рівнем бюджету на стабільній основі протягом тривалого періоду.

2. Необхідно чіткий розподіл бюджетних повноважень між рівнями бюджетної системи для того, щоб поряд з фінансуванням загальнодержавного соціального захисту місцеві органи влади мали можливість здійснювати свою соціально-економічну й інвестиційну політику, у відповідності зі специфічними економічними інтересами відповідних адміністративно-територіальних утворень.

3. Для посилення дохідної бази місцевих бюджетів доцільно повернути податок на додаткову вартість до складу регулюючих доходів. Крім того, для стимулювання випуску продукції, у тому числі, підакцизних товарів, у розпорядженні місцевих бюджетів необхідно залишити не менш 30% загальних надходжень від акцизного збору і податку на додаткову вартість.

Список використаної літератури.

Конституція України.–К.: “Вікар”.–1996.

Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради -2001. - №37-38.

Закон України "Про Державний бюджет на 2000 рік". // Фінанси України -2000. - №3-ст17

Закон України "Про Державний бюджет на 2001 рік". // Відомості Верховної Ради 2001. - №14-16 –ст.17

Закон України "Про Державний бюджет на 2002 рік". // Відомості Верховної Ради 2002. - №14-16 –ст.17

Закон України "Про Державний бюджет на 2003рік". // Відомості Верховної Ради 2003. - №14-16 –ст.17

Закон України "Про Державний бюджет на 2004рік". // Відомості Верховної Ради 2004. - №14-16 –ст.17

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" // Відомості Верховної Ради – 1997. - №24 - ст.170.

Закон України " Про плату за землю " Відомості Верховної Ради - 1996. -№1 -ст.210

Закон України " Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів " Відомості Верховної Ради - 1997. - №20 -ст.116.

Закон України " Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" Відомості Верховної