- в межах, визначених законодавством України, контролювати та спрямовувати діяльність органів державного відомчого контролю, надавати їм методичну допомогу в проведенні контролю, одержувати та аналізувати відповідні звіти про їх діяльність;

- контролювати достовірність оцінки майна держави що приватизується та достовірність оцінки частки державної власності суб’єктів господарювання;

- організовувати роботу підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, пов’язану з виконанням ними контрольних функцій.

Крім того, слід наголосити на необхідності внести зміни і доповнення до законодавчих і нормативно-правових актів, що регулюють діяльність контрольно-ревізійної служби. Пов’язано це з тим, що будь-які недоліки нормативно-правової бази створюють труднощі в роботі ревізорів, призводять до суперечностей за результатами ревізій і перевірок.

Згідно з ст.10, п.3, Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, контрольно-ревізійні органи мають право залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців для проведення контрольних обмірів будівельних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів. При цьому повинно бути визначено, з яких організацій, на який строк і на яких умовах та за які кошти можливе залучення таких фахівців.

Державне казначейство України як система органів виконавчої влади, до якої належать Головне управління Державного казначейства України та його територіальні органи - управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з відділеннями в районах, містах і районах у містах є важливим органом державного фінансового контролю, що здійснює попередній та поточний фінансовий контроль.

До функцій органів Державного казначейства щодо здійснення фінансового контролю слід було б віднести:

1) організація контролю за дотриманням встановленого порядку виконання державного бюджету України;

2) організація контролю за надходженням доходів в державний бюджет України;

3) здійснення контролю за рухом коштів на Єдиному казначейському рахунку;

4) організація та здійснення контролю за надходженням, рухом і використанням коштів державних позабюджетних фондів;

5) організація та здійснення збирання, зведення та аналіз фінансової звітності про стан виконання державного та зведеного бюджетів України;

6) здійснення контролю за припиненням необґрунтованого зростання кредиторської та дебіторської заборгованості бюджетних установ;

7) контроль за діяльністю територіальних органів Державного казначейства;

8) видача нормативно-правових актів, пов’язаних із здійсненням контрольних функцій органами Державного казначейства, а також інші нормативно-правові акти в межах його компетенції, обов’язкові для виконання всіма юридичними і фізичними особами.

Відділення Державного казначейства у районах, містах, районах у містах:

1) здійснюють контроль за дотриманням встановленого порядку виконання державного бюджету України;

2) здійснюють контроль за надходженням доходів в державний бюджет України;

3) здійснюють контроль за надходженням, рухом і цільовим використанням коштів державного бюджету, державних цільових і позабюджетних фондів у частині, що визначається Головним управлінням Державного казначейства;

4) здійснюють контроль за правильністю організації обліку та касового виконання державного бюджету України в установах і організаціях;

5) здійснюють збирання, контроль, зведення та подання вищестоящим органам Державного казначейства фінансової звітності про стан виконання показників державного бюджету відповідними органами державної влади;

6) здійснюють попередній контроль за цільовим використанням коштів Єдиного казначейського рахунку в межах лімітів, що встановлюються Головним управлінням Державного казначейства для кожного розпорядника коштів на підставі розподілу, затвердженого відповідним головним розпорядником;

7) здійснюють контроль з метою попередження необґрунтованого зростання кредиторської та дебіторської заборгованості бюджетних установ;

8) контролюють правильність оформлення розрахункових документів на перерахування коштів.

Таким чином, розвиток ринкових відносин в Україні, поява акціонерних, орендних підприємств, комерційних банків вимагає суттєвої реорганізації системи державного фінансового контролю. Реформування контролю не можна здійснити без підвищення рівня координації всієї системи контролю шляхом утворення вищого органу державного фінансового контролю та внесення змін до відповідних законодавчих актів. Прийняття відповідних рішень в свою чергу дозволить підвищити ефективність і якість державного фінансового контролю в Україні.

ВИСНОВКИ

Для вдосконалення діючої системи державного фінансового контролю доцільно здійснити ряд заходів, спрямованих на підвищення її ефективності в частині виявлення фінансових порушень, вироблення механізмів визначення міри відповідальності, а також відшкодування заподіяних збитків. Основні з них такі:

вдосконалення порядку здійснення фінансового контролю органами законодавчої та виконавчої влади;

розробка механізму взаємодії і чітке розмежування повноважень і відповідальності між органами державного фінансового контролю з метою недопущення дублювання і паралелізму в роботі;

доопрацювання основних положень взаємодії органів державного фінансового контролю з правоохоронними органами;

розробка єдиної системи обліку результатів і оцінки якісних і кількісних параметрів діяльності органів державного фінансового контролю;

розробка більш дієвого механізму повернення незаконно використаних державних фінансових ресурсів і одержаних доходів від їх використання в бюджети і позабюджетні фонди – протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;

підвищення якості підготовки і перепідготовки спеціалістів в галузі державного фінансового контролю;

підвищення кадрового, інформаційного, технічного і матеріального забезпечення органів державного фінансового контролю.

На наше переконання, для створення повноцінної правової бази фінансового контролю потрібне визначення її елементів, принципів і форм організації контролю та порядку взаємодії контролюючих органів в Законі “Про фінансовий контроль в Україні”, що дасть змогу не допустити дублювання їх функцій, впорядкувати і підвищити ефективність державного і недержавного фінансового контролю.

Проведений аналіз теоретичних положень та практичних даних організації контрольно-ревізійної роботи слугує основою для обґрунтування висновків та узагальнення пропозицій. Існує ряд проблем у здійсненні фінансового контролю за фінансово-господарською діяльністю бюджетних установ та організацій органами державного фінансового контролю в Україні.

у здійсненні своїх контрольних функцій перед контролюючими