Зазначене потребує обов'язкового розподілу державних капітальних вкладень в розрізі головних розпорядників коштів державного бюджету за відповідними бюджетними програмами безпосередньо в проекті державного бюджету. Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів мають бути визначені в розрізі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва і Севастополя в обсязі, не меншому ніж затверджено на ці цілі на 2003 рік, з конкретними напрямами розподілу. Враховуючи низький рівень експлуатаційної безпеки житлово-комунального господарства та його соціальне значення, пріоритетним напрямом спрямування державних централізованих капітальних вкладень визначити будівництво і реконструкцію об'єктів житлово-комунального господарства, що мають загальнодержавне або міжрегіональне значення. У проекті Закону України про Державний бюджет України на 2004 рік має бути передбачено розмір мінімальної заробітної плати на 2004 рік як базовий показник, що впливає на реальні доходи населення і визначення політики оплати праці у бюджетній сфері. Для забезпечення адекватної диференціації в оплаті праці працівників бюджетної сфери необхідно визначити фонд оплати праці на 2004 рік відповідно до Єдиної тарифної сітки. Збільшення розміру грошового утримання військовослужбовців має бути пов'язано виключно з необхідністю надання компенсації витрат, пов'язаних із справлянням починаючи з 1 січня 2004 року податку з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержуваних військовослужбовцями, особами начальницького складу органів внутрішніх справ у зв'язку звиконанням обов'язків несення служби. З метою поглиблення програмно-цільового підходу у бюджетному процесі та підвищення ефективності використання бюджетних коштів на 2004 рік здійснити передачу відомчих бюджетних установ та виконання державних програм соціально-культурної сфери до відання центральних органів виконавчої влади, які відповідають за реалізацію державної політики у відповідній галузі. Передбачити норми щодо пропорційного виділення Державним казначейством України коштів загального фонду державного бюджету головним розпорядникам залежно від бюджетних асигнувань на відповідний період, частки захищених статей видатків на наявних в обліку бюджетних зобов'язань. Забезпечити суттєве скорочення спеціального фонду бюджету, зокрема за рахунок додаткового переведення із спеціального фонду бюджету до загального фонду збору за забруднення навколишнього природного середовища, додаткових зборів на виплату пенсій з урахуванням перевірок контролюючих органів та фінансового забезпечення відповідних бюджетних програм із загального фонду.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
В умовах формування в Україні ринкової економіки податково-бюджетна система є одним з найбільш діючих інструментів керування економікою, оскільки організація виконання дохідної і видаткової частин бюджету зв'язано з поступленням та фінансуванням і основними макропоказниками економічного і соціального розвитку держави на відповідний рік. Крім того, бюджет представляє основу фінансового забезпечення діяльності органів виконавчої влади.
У зв'язку з цим посилення ролі бюджетного механізму в керуванні економікою держави є актуальним. Значення бюджетного механізму підсилюється також тим, що в умовах економіки перехідного типу держава змушена активніше використовувати перерозподільну функцію через фінансову систему для забезпечення соціальних гарантій населення, фінансування соціально-культурної сфери, оборони, керування і міжнародних економічних зв'язків. Мобілізація фінансових ресурсів у бюджет стала однієї з проблем, що вимагають додаткових заходів щодо акумулювання фінансових ресурсів для стабілізації і нарощування темпів економічного росту.
Вивчаючи проблему організацію виконання бюджету в цілому, неможливо обійти питання, що стосується складних умов формування місцевих бюджетів.
При формуванні доходів місцевих бюджетів та організації їх виконання в Україні існують серйозні недоліки, зв'язані з щорічною зміною видів податків, зарахованих у місцеві бюджети, відсутністю стабільних нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів, відсутністю єдиних правил ув'язування доходів місцевих бюджетів і регіональних податкових надходжень, а також зрозумілих формул міжрегіонального перерозподілу доходів. Існуюча система розподілу трансфертів не сприяє зміцненню фінансової дисципліни і не припускає пошук додаткових джерел доходів місцевих бюджетів. Крім того, в основу формування місцевих бюджетів в Україні покладений витратний метод, коли планування доходів зазначених бюджетів на основі сформованих витрат приводить до перекручування оцінок фінансових потреб регіонів.
Сьогодні місцеві бюджети формуються в дуже складних фінансово-економічних умовах з надзвичайно динамічним податково-бюджетним законодавством, що спричиняє ряд негативних наслідків.
Враховуючи вищесказане пропонуємо наступну методику ефективної організації виконання бюджетів:
1 етап. Обґрунтовано визначається без трансфертна дохідна база місцевого бюджету, де враховуються власні, закріплені і регулюючі доходи. Причому, відрахування від загальнодержавних податків і зборів, що формують регулюючі доходи, повинні встановлюватися на тривалий термін на стабільній основі, крім щорічних значних змін. На даному етапі необхідні застосування і розрахунково-статистичні методи прогнозування й економіко-математичних методів з використанням ЕОМ. Останні методи реально застосовні в практиці податково-бюджетного прогнозування і дають досить точний прогноз, якщо здійснювати розрахунок для невеликого періоду попередження. Розрахунково-статистичні методи необхідні для обліку можливих змін у податково-бюджетному законодавстві.
2 етап. Визначається видаткова частина бюджету з чітким закріпленням джерел фінансування, а саме, яка частина витрат буде фінансуватися безпосередньо з даного місцевого бюджету, а яка - з бюджетів інших рівнів. На даному етапі важливо дотримувати правила, відповідно до якого на початку бюджетного планування розраховується дохідна частина, після чи одночасно з нею розраховується видаткова частина, але ніяк не навпаки, як це відбувається зараз в Україні. Якщо випливати цьому правилу, то бюджетне планування буде здійснюватися виходячи з реальних можливостей платників податків відповідно до чинного законодавства, що дозволить прискорити подолання проблеми схованого бюджетного дефіциту.
3 етап. Бюджетне планування продовжується на перспективу в 3 - 5 років, тобто складається план бюджетного розвитку, верхній рівень якого був би рухливим. Це значить, що після коректування поточного плану бюджету, а також з урахуванням його особливостей складається план бюджету ще на один рік, що випливає за останнім роком верхнього рівня. Таким
