Реферат на тему:

Організація оборотних активів та джерела їх формування

Оборотні активи, що є основним елементом матеріальної бази процесу виробництва, істотно впливають на нього. Якщо виробництво забезпечене достатньою кількістю необхідних елементів оборотних активів, воно працює, як правило, ефективно. Ефективно в цьому разі використовуються й оборотні активи.

Встановлення на підприємствах необхідного складу та структури оборотних активів, визначення потреби в них та джерел їх формування, а також контроль за зберіганням та ефективністю їх використання називається організацією оборотних активів.

Організація оборотних активів повинна будуватися на таких принципах:*

створенні мінімального обсягу оборотних активів, що забезпечує неперервність процесу виробництва та обігу, а також їх ефективне використання;*

раціональному розміщенні наявних оборотних активів за сферами відтворювального процесу в межах підприємства;*

формуванні та поповненні оборотних активів за рахунок власних та позикових джерел залежно від обсягів виробництва;*

створенні фінансових резервів;*

контролі за зберіганням та ефективним використанням оборотних активів.

Оборотні активи класифікують залежно від їх участі у кругообігу активів, методів планування та регулювання і джерел формування.

Залежно від участі в кругообігу оборотні активи поділяються на активи у сфері виробництва та у сфері обігу. Встановлення оптимального співвідношення оборотних активів, що перебувають у цих сферах, сприяє ефективнішому їх використанню. Разом з тим що більша питома вага оборотних активів у сфері виробництва та менша у сфері обігу, то ефективніше вони використовуються. К. Маркс, вважав активи у сфері обігу бездіяльною частиною і зазначав "...що менша остання порівняно з усім капіталом, то за інших рівних умов, більший прибуток".

Отже, важливим напрямком підвищення ефективності використання оборотних активів на підприємствах є вдосконалення їх розподілу за стадіями кругообігу, зниження питомої ваги фондів обігу.

Залежно від методів планування та регулювання оборотні активи поділяються на нормовані та ненормовані.

Нормованими називаються оборотні активи, за якими обчислюється норматив. До них належать виробничі запаси, готова продукція, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів та ін. Обчислення нормативів (мінімальної потреби) за цими видами оборотних активів дає можливість забезпечити їх ефективне використання та нормальний процес виробництва

Ненормованими є оборотні активи, за якими норматив не обчислюється. До них належать грошові кошти в касі та на рахунках у банках, кредиторська заборгованість та ін.

Залежно від джерел формування оборотні активи поділяються на кошти власні, позикові та залучені.

Власними називаються кошти підприємств, якими вони покривають мінімальні розміри оборотних активів (запасів і витрат), необхідні для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва та реалізації продукції. Вони постійно перебувають на підприємстві і строк користування ними не встановлюється. У цьому разі важливо забезпечити відповідність власних джерел фактичній наявності оборотних активів, оскільки і їх надлишок або нестача негативно впливають на ефективність їх використання і виробництво загалом.

Нині більшості підприємств народного господарства України притаманна нестача оборотних активів, що є однією з основних причин їх збиткової роботи.

Позиковими є кошти, які підприємства отримують у вигляді банківських кредитів з метою створення сезонних запасів матеріальних цінностей та покриття витрат виробництва. Ці кошти надаються підприємствам на певний строк, після завершення якого вони мають бути повернуті банку.

Залученими називаються кошти, що не належать підприємству, проте внаслідок діючої системи розрахунків перебувають у його обігу.

Порядок формування джерел створення оборотних активів на підприємствах залежить від форми власності, покладеної в основу функціонування підприємства, специфіки його організаційної побудови та інших факторів.

Джерела формування власних оборотних активів державних підприємств при їх організації визначаються вищою організацією. Як правило, це кошти бюджету, інших однотипних підприємств, централізовані кошти вищих органів управління.

На підприємствах з колективною формою власності у момент їх відкриття оборотні активи формуються за рахунок грошових і матеріальних внесків засновників, безповоротних внесків інших підприємств та громадян.

У подальшій роботі підприємств їх оборотні активи можуть поповнюватися за рахунок власних фінансових ресурсів (прибутку), залучених, позикових та інших джерел (додаткових внесків підприємств, дотацій з бюджетів, благодійних внесків юридичних та фізичних осіб).

Власні джерела, що спрямовані на створення оборотних активів на підприємствах, зараховуються до статутного фонду, утворюючи статутний капітал.

Фактична наявність власних та прирівнюваних до них джерел формування оборотних активів визначається за балансом річного звіту підприємства як різниця між підсумками першого розділу пасиву балансу та першого розділу активу балансу.

Склад і структура джерел формування оборотних активів не є сталими. Вони залежать від економічного становища підприємств, особливостей формування запасів та витрат і можуть змінюватися з часом. Однак збільшення частки власних активів та зменшення частки кредитів банку в джерелах формування оборотних активів підвищує ефективність їх використання та рівень рентабельності підприємства. Тому встановлення економічно обґрунтованого співвідношення між власними та позиковими джерелами формування оборотних активів є однією з найважливіших умов підвищення ефективності їх використання та рентабельності підприємства.

Список використаної літератури:

Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. — М.: Финансы и статистика, 1997.

Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы. — М., 1998.

Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника-Центр, Эльга, 1999.

Бородина О. И. Финансы предприятий. — М.: ЮНИТИ, 1995.

Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. — К., 1997.

Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. — К., 2000.

Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. — М.: Финансы и статистика, 1995.

Коробов М. Я. Фінанси промислового підприємства. — К.: Либідь, 1995.

Павлова Л. Н. Финансы предприятия. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.

Податкова система України / За ред. В. М. Федосова. — К.: Либідь, 1994.

Суторміна В. М., Федосов В. М., Рязанова Н. С. Фінанси зарубіжних корпорацій. — К.: Либідь, 1993.

Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: