Стимулюючий вплив співвідношення ринкового попиту та про-позиції виявляється в бездефіцитній економіці і в напрямі контро-лю над розміром витрат виробництва і цінами на ринку. Виробни-ки під тиском обмежень платоспроможності споживачів і з метою підтримання конкурентоспро-можності вимушені дбати про знижен-ня витрат виробництва і, зрештою, цін.

Відносна незбалансованість попиту та пропозиції на ринку веде до перерозподілу самих факторів виробництва (засобів виробни-цтва, робочої сили, природних ресурсів) між галузями виробни-цтва. Провідною тенденцією такого перерозподілу є рух потенцій-них умов виробництва у ринковій сфері, де не забезпечено плато-спроможний попит споживача. Виробник реалізує свій економіч-ний інтерес — створює вартість, що після реалізації продукції на ринку дасть змогу отримати прибуток, забезпечити розширене від-творення виробничого процесу і повніше задовольнити потреби самих виробників.

Наведені взаємозв'язки розкривають механізм дії закону попи-ту і пропозиції, причинно-наслідкову залежність вартісно-цінової визначеності товарів від співвідношення попиту і пропозиції.

3. Фактори, що визначають попит і пропозицію.

Коливання ринкового попиту і пропозиції зумовлюються багатьма факторами. Класифікація їх дає змогу не тільки проаналізувати причини змін ринкової кон'юнктури, що відбулися, а й передбачи-ти можливі зміни залежно від пануючих тенденцій. Систематиза-ція факторів створює теоретичні передумови для свідомого управ-ління динамікою попиту і пропозиції та широко використовується в сучасній практиці маркетингу на мікроекономічному рівні. Ви-значальні фактори формування попиту і пропозиції на ринку наве-дено в табл. 4, де принципово виділяються дві великі групи факто-рів: об'єктивні та суб'єктивні. Відмінність між цими факторами, класифікованими за певними ознаками, полягає у сфері дії, інтен-сивності впливу, ступені керованості з боку господарюючих суб'єк-тів. Розподіл факторів попиту і пропозиції має дещо умовний ха-рактер. Це пояснюється відносною самостійністю попиту і пропо-зиції як ринкових характеристик, органічною взаємозалежністю їх. Сукупність факторів, що є провідною для ринкового попиту, визначає також кількісні та якісні характеристики ринкової про-позиції товарів та послуг, хоча механізм впливу однойменних фак-торів на попит і пропозицію може дещо відрізнятися.

У наведеній класифікації однойменні фактори, що впливають на ринкові попит і пропозицію, подані переважно суб'єктивними (психолого-традиційними, естетичними) і природно-кліматичними фак-торами, які є загальними неекономічними факторами. На попит і пропозицію суттєво впливають уподобання та смаки людей, мода, місцеві традиції та релігія, а також особливості погоди, природні ресурси, рельєф тощо.

Вирішальними і для попиту, і для пропозиції с економічні та соціальні фактори. Це пояснюється сталими особливостями фор-мування виробничих і соціальних відносин у сфері виробництва й обігу.

Якщо для ринкового попиту визначальними економічними фак-торами є базовий рівень розвитку потреб і задоволення їх, рівень доходів, принципи їх розподілу та структура цін, то пропозиція найчутливіше реагує на зниження витрат виробництва. Це перед-усім рівень автоматизації, механізації та комп'ютеризації проце-сів, здешевлення і заміна компонентів виробництва, розвине-ність інфраструктури, характер державного регулювання підприєм-ництва.

Соціальні фактори, впливу яких зазнають на собі попит і пропо-зиція, є, врешті-решт, похідними від класово-професійної структу-ри суспільства, стану культури та освіти, їхній вплив має довго-строковий характер і відзначається інерційністю. Частка коштів на культуру, науку і освіту, яку виділяють держава і підприємства, на роки вперед може визначити процвітання чи відставання на-ціональних сфер (галузей) виробництва і споживання. Формуван-ня відповідних ринкових пропорцій у цьому випадку буде від-дзеркаленням дії цих факторів суспільне значущих за своєю при-родою.

Тісно пов'язані з соціальними демографічні фактори. Це чисель-ність і склад населення, народжуваність і відтворення працездат-ного населення, формування і розміри сім'ї. Вони є первинними для пропорцій суспільного виробництва і ринкових співвідношень.

Механізм впливу найдієвіших факторів попиту і пропозиції по-кладений в основу маркетингу. Визначення життєвого циклу ок-ремих товарів та планування їх збуту грунтується на так званій сегментації ринків. Відповідно до частки факторів формується мо-дель з системою ринків-сегментів: географічним (площа місцевості, клімат, щільність населення і компактність проживання), психоло-гічним (співвідношення суспільних груп, спосіб життя, характерні типи особистості), демографічним (статевовікова структура, розмі-ри сім'ї) тощо. Сегментація ринку сприяє ефективній організації його, зменшенню суспільних та індивідуальних витрат виробни-цтва тощо.

4. Еластичність попиту і пропозиції, їхнє графічне вираження

Відносна самостійність попиту та пропозиції дає можливість побудувати окремі графіки їхнього руху.

Графік попиту ілюструє відому емпіричну залежність: якщо ціна товару на ринку має тенденцію до зниження, то попит на цей то-вар зростатиме, і навпаки. Вона виконується за умови абстрагуван-ня від дії інших факторів та вільного, не обмеженого адміністра-тивними рамками, ціноформування.

Розглянемо приклад зміни відповідних значень ринкової ціни і попиту, скажімо, на продукт N (рис. 1, табл. 1).

Рис.1 Графік обсягу попиту Рис.2 Графік обсягу пропозиції

Побудувавши графік, де на вертикальній осі відкладено значен-ня ринкової ціни, а на горизонтальній — кількісне вираження по-питу (обсяг), отримаємо криву попиту з відповідними точками А, Б, В, Г, Д. Вони показують максимальний попит на продукт N при відповідному фіксованому рівні ціни на нього. Так, в точці Б при ціні 600 г. о./т максимальна платоспроможна потреба на ринку становитиме 9 тис. т продукту N.

Крива попиту ДД розташовується зліва направо як знижувальна крива, тобто має нахил з північного заходу на південний схід. Кож-на точка, що лежить на кривій попиту, фіксує кількісну визначе-ність попиту залежно від зміни ціни. Нахил кривої та конфігурація її ілюструють еластичність попиту. Наближення кривої до верти-кальної прямої означає досить мляву реакцію споживача на відхи-лення цін.

Полога крива, навпаки, вказує на досить активну зміну попиту при навіть незначному підвищенні або зниженні ціни.

Цінову еластичність попиту можна визначити як ступінь чутливості споживача