Реферат на тему:

Діалектична залежність попиту і пропозиції: ринкова рівновага.

Споживчий вибір

На основі своєї мети — задоволення потреб з урахуванням усіх обмежень можливостей задоволення свого попиту споживач здійснює свій вибір — вибір споживача, тобто приймає рішення, який товар купити або яку послугу оплатити. Споживчий вибір формує попит і величину попиту на товари та послуги. На його основі формуються різноманітні види попиту: негативний, відсутній, прихований, спадний, нерегулярний, повноцінний, надмірний, ірраціональний. Негативний попит виникає, коли ринок відкидає, не приймає окремі товари або послуги. У разі відсутнього попиту споживачі байдужі до певних товарів або послуг. За прихованого попиту попит є, але відсутні товари або послуги, які б задовольнили його. Спадний попит спостерігається, коли знижується попит у результаті насичення ринку, старіння товарів, зміни моди. Нерегулярний попит — це нестійкий, хиткий попит, пов'язаний із сезоном, днями, годинами (попит на лижі влітку і взимку, на місця в ресторані вдень і ввечері тощо). Повноцінний попит формується, коли величина попиту і його стійкість задовольняють виробника, фірму, продавця. У разі надмірного попиту величина попиту вища, ніж його можуть задовольнити виробники, виробництво товарів або надання послуг менше за величину попиту на них. Ірраціональний попит — це попит на шкідливі товари і послуги (тютюн, спиртні напої, наркотики тощо).

Крива попиту

Розкриваючи сутність і механізм дії закону попиту, заснованого на взаємозалежності ціни (тарифу) і величини попиту, можна виразити цю залежність графічно, побудувавши гіпотетичну криву величини попиту.

Гіпотетична крива — це графічне зображення зміни одних величин залежно від зміни інших величин, у цьому разі — зміни величини попиту під впливом зміни ціни товару (тарифу за послугу). Гіпотетичні криві будують у декартових координатах (рис. 7), що дає змогу визначити положення будь-якої точки на площині. Горизонтальна координата називається абсцисою і позначається літерою Q, вертикальна координата називається ординатою і позначається літерою Р.

Рис. 7. Крива попиту на бензин

Розглянемо уявну ситуацію. На ринку величина попиту на бензин коливається від 2 до 10 млрд л залежно від коливання ціни 1 л від 20 до 100 гр. од. Позначимо на осі абсцис величину попиту в мільярдах літрів бензину, а на осі ординат — ціну 1 л бензину у гр. од. Очевидно, за найнижчою ціною 1 л бензину (20 гр. од.) його споживачі готові купити весь бензин, що є на ринку, тобто 10 млрд л. Позначимо точку А на графіку. За найвищою ціною (100 гр. од.) споживачі зменшать купівлю до мінімуму (до 2 млрд л). Позначимо точку В. З'єднавши ці дві точки, ми отримаємо криву величини попиту АВ залежно від ціни товару. Ця залежність обернена: що нижча ціна товару, то більша величина попиту і навпаки. Якщо залежність цих величин обернена, то нахил кривої відносно вертикалі — від'ємний. Цей зворотний причинно-наслідковий зв'язок між ціною товару і величиною попиту економісти називають законом попиту.

Будь-яка зміна величини попиту під впливом цінових чинників відбуватиметься вздовж кривої попиту. Наприклад, якщо ціна 1 л бензину 40 гр. од., то величина попиту становитиме 8 млрд л (точка С^), якщо 80 гр. од., то лише 4 млрд л (точка Q). Отже, підвищення ціни вдвічі (з 40 до 80 гр. од.) призвело до скорочення величини попиту з 8 до 4 млрд л, тобто також вдвічі. На графіку це відстань між точками Cj і С2. Ці числа виражають якісну зумовленість дії закону попиту: динаміка ціни обернено пропорційна величині попиту на товар.

Проте зазначалось, що на зміну попиту впливають і нецінові чинники. Під впливом цих чинників (ефектів) зміна попиту відбуватиметься за межами кривої. Наприклад, на рис. 7 величина попиту на бензин при ціні 1 л 60 гр. од. становила 6 млрд л. Згодом без зміни ціни попит на бензин збільшився до 8 млрд л (через аварію на заводі скрапленого газу), у результаті змінився (або зрушився) попит і утворилась нова крива попиту — лінія А^В^. Відстань між точками С і Сз на графіку відповідатиме зрушенню попиту, який становитиме (8 - 6 = 2) 2 млрд л. Отже, якщо рух точки вздовж кривої попиту в результаті зміни ціни товару (змінна на осі ординат) економісти називають зміною величини попиту, то рух кривої попиту, який може бути викликаний тільки дією якоїсь нецінової змінної (не відображеної на осях координат), називається зміною попиту.

Якщо попит збільшується, крива зсувається праворуч, якщо попит зменшується, крива зсувається ліворуч. Збільшення попиту і рух кривої праворуч відбувається в результаті збільшення особистого бюджету споживання, підвищення цін на товари-замінники, очікування зростання цін у майбутньому, зміни структури споживання на користь певного товару. Зменшення попиту і зсування кривої попиту ліворуч відбувається, якщо чинники впливу на попит, що досі були незмінними, починають змінюватись у протилежному напрямку, ніж це було у разі зсування праворуч.

Еластичність попиту. Види еластичності

Крива попиту відображає нерозривний зв'язок величини попиту і ціни товару. Зниження ціни викликає збільшення попиту і навпаки. Ця залежність у теорії ринку називається еластичністю попиту за ціною.

Еластичність — це міра реагування однієї економічної змінної на зміни, що відбулися в іншій економічній змінній. Кількісно еластичність вимірюється показником, який називають коефіцієнтом еластичності Е.

Коефіцієнт еластичності попиту за ціною Ер дає можливість з'ясувати, на скільки відсотків змінився обсяг попиту на товари у результаті зміни ціни