стримуючий фактор цілком може бути переборенийі не шляхи пошуку політичних рішень проблеми і прояви політичної волі окремих держав до налагодження діючого міжнародного співробітництва в рішенні глобальних проблем.
Світова продовольча проблема продовжує залишатися досить гострої, незважаючи на серйозний прогрес в області виробництва продуктів харчування. Чисельність нужденних перевищує 800 млн. чоловік.
У багатьох країнах зберігається високий рівень державної підтримки виробництва й експорту продовольства, а також імпортних обмежень. Реформа міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією приведе, як передбачається, до ослаблення протекціонізму в цій області, однак населення країн-імпортерів, у тому числі і Росії, може зштовхнутися з подорожчанням основних продовольчих товарів. У той час у РФ маються широкі можливості для оптимального включення в нову систему світової торгівлі аграрною продукцією.
Міжнародне співтовариство приділяє більшу увагу розширенню продовольчої проблеми в нужденних країнах, включаючи країни з перехідною економікою. Основне значення придается реалізації конкретних проектів, націлених на збільшення сільськогосподарського виробництва. Подібне сприяння виявляється як на двосторонньої, так і на багатобічній основі (насамперед по каналах ФАО). Передбачається, що в результаті цих зусиль у найближчі 20 років населення планети в цілому зможе задовольнити попит на продукти харчування, навіть якщо його чисельність буде щорічно зростати на 80 млн. чоловік.
У сучасних умовах мир виявився на грані екологічної планетарної катастрофи.
Існує трохи основних загрязнителей навколишньої природного середовища, прямо зв'язаних з розвитком людської цивілізації.
Усе тверезомисляче людство (як промисловці, так і споживачі) прийшло до висновку про необхідність припинення бездумного, невтримного економічного росту й обліку можливостей навколишнього середовища для подальшого проживання на Землі.
Основна ідея сучасності – дати можливість і нинішньому, і майбутнім поколінням людей безбідно і здраво проживати на Землі.
Демографічна проблема в сучасному світі має два аспекти. По-перше, це демографічний вибух у ряді країн, що розвиваються, і регіонів, що , «знецінюючи» нагромадження, перешкоджає економічному росту й увековечиванию господарську, соціальну, культурну відсталість цих країн. По-друге, суженое відтворення населення в розвитих країнах і депопуляция в ряді постсоціалістичних країн ведуть до демографічного старіння їхнього населення й у перспективі можуть блокувати економічний розвиток цих країн.
Відповідно до концепції демографічного переходу підвищення рівня економічного розвитку в кінцевому рахунку веде до уповільнення приросту населення. Ця тенденція цілком проявилася в розвитих і постсоціалістичних країнах і впливає на демографічні процеси в ряді країн, що розвиваються. Очікується, що в другій половині 21 століття населення Землі стабілізується на рівні приблизно 10,5 млрд. людина, тому перенаселення світовій економіці (але не окремим країнам ) у цілому не загрожує.
Що стосується демографічного старіння населення в розвитих і постсоціалістичних країнах, те цей процес у сучасних умовах можна сповільнити, але не зупинити. Рішення даної проблеми зв'язано з істотним підвищенням ефективності економіки.
Список використаної літератури
1. Баликоев В.З. Общая экономическая теория. – Новосибирск: Изд-во ЮКЭА, 1998. – 528 с.
2. Башнянин Г.І. Політична економія. – Київ: ІЗМН, 1997. – 302 с.
3. Башнянин Г.І. Політична економія. – Київ: Ніка-Центр Ельга, 2000. – 528 с.
4. Борисов Е.В. Экономическая теория. – Москва: Юрайт, 1998. – 478
5. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. – Київ: Вища школа, 1995. – 471 с.
6. Голиков А.Н. Сборник задач по экономической теории. – Киров: АСА, 1997. – 264 с.
7. Грязнова А.Г. Экономическая теория национальной экономики и мирового хозяйства. – Москва: ЮНИТИ, 1998. – 326 с.
8. Гукасьян Г.М., Бородина Т.С. Экономическая теория. – Москва: ИНФРА-М, 1999. – 151 с.
9. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. – Київ: Основи, 1994. – 336 с.
10. Добрынина А.И. Экономическая теория. – Санкт-Петербург: 1999. – 544 с.
11. Журавлева Г.П. Теоретическая экономика. – Москва: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 485 с.
12. Задоя А.О., Петруня Ю.Є. Основи економічної теорії ( Вправи для студентів). – Київ: “Знання”, КОО, 1998. – 117 с.
13. Зубко Н.М. Экономическая теория. – Минск: НТЦ АПИ, 1998. – 311 с.
14. Каленюк І.С., Шегда А.В. Тести та контрольні запитання до курсу “Основи економічної теорії”. – Київ: “Знання”, 1997. – 64 с.
15. Камаев В.Д. Экономическая теория. – Москва: ИМПЭ, 1998. – 640
16. Камаев В.Д. Учебник по основам экономической теории. – Москва: ВЛАДОС, 1997. – 375 с.
17. Климко Г.М., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії. – Київ: Вища школа, 1998. – 396 с.
18. Куликов Л.М. Основы экономических знаний. – Москва: Финансы и статистика, 1998. – 375 с.
19. Кураков Л.П. Экономическая теория. – Москва: Гелиос АРВ, 1999. – 715 с.