Зниження ціни на товар Х зумовлює поворот бюджетної лінії до нової точки перетину з віссю Х, більш віддаленою від початку координат. Якщо прийнято, що грошовий доход і ціни інших благ незмінні, перетин з віссю Y залишається без змін.

На графіку 14 (А) показана зміна оптимуму споживача за зміни ціни товару Х, незмінній структурі переваг і попередньому доході.

Графік 14 крива ціна –споживання

(А)

За зниження Рх до Р?х бюджетна лінія KL повертається навколо точки K проти годинникової стрілки і займає положення KL1. Покупець зможе тепер придбати більше товару Х, якщо він витратить на нього весь свій доход. Оптимум споживача переміщається з точки Е1 в точку Е2. З’єднуючи подібні точки, отримаємо лінію ЕЕ, яку називають кривою ціна –споживання. Вона є множиною всіх точок рівноваги споживача за зміни цін

(В)

На основі кривої ціна –споживання можна побудувати лінію індивідуального попиту. Якщо споживач купує Х1 товару Х за ціни Рх і Х2 за ціни Р?х, то на основі даної інформації можна побудувати лінію DD, що характеризує обсяг попиту на товар Х як функцію від ціни. Вочевидь, логіка міркування щодо товару Х, коли ціна останнього зменшується (збільшується), може бути застосована і до товару Y.

Крива попиту і крива ціна –споживання – це два різні способи опису того, яка кількість товару, що купується, змінюється за зміни ціни товару.

Лінія “ціна-споживання” проходить через всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною ціни одного з товарів. Лінія “ціна-споживання” лежить в основі побудови кривої попиту(Графік 15)

Графік 15 Лінія “ціна-споживання”.

U1, U2. U3, U4  - криві байдужості;

P1, P2. P3, P4    - точки рівноваги споживача;

I- бюджетна лінія.

Припустимо, що ціна товару де знижується. Це приводить до переміщення бюджетної лінії (І) і, відповідно, до зміни стану рівноваги споживача, що відображають точки P1, P2. P3, P4 Якщо їх об'єднати, отримаємо криву «ціна-споживання», яка може бути перетворена в криву попитую. Першим з економістів, хто виводив криву попиту з функції корисності, був А-Маршалл. V математичному додатку II до “Принципів політичної економії” він характеризує умови рівноваги при споживанні товару.

2.2 Ефект доходу і ефект заміщення.

Припустимо, що ціна на товар х знижується, а на товар у не змінюється. В такому випадку відбувається одночасно два процеси: по-перше, зростає реальний доход споживача; по-друге, відбувається відносна заміна товару у товаром х.Рівновага споживача замінюється в напрямку від точки А до точки В внаслідок зниження ціни на товар х.

Зміна попиту на товар х, що визначається відрізком R-R1, пояснюється виключно зміною ціни на товар х і відповідає ефекту заміщення (субституції).

Зміна попиту на товар х, що визначається відрізком R1-R2. відповідає ефекту доходу, що пов'язується з збільшенням купівельної спроможності споживача.

Ефект заміщення — це ефект, який вказує на те, що споживач у процесі споживання заміщує товаром, що став дешевше, інші більш дорогі товари. Ця заміна ілюструється рухом вздовж кривої байдужості й, (переміщення з точки А в точку С (відрізок R-R1)).

Ефект доходу — це ефект, який виникає внаслідок впливу на попит споживача зміни обсягу його реального доходу. Зміна останнього викликана зміною ціни товару де без врахування ефекту заміщення. Ефект доходу показує механізм переміщення від одної кривої байдужості (U1) до іншої (U2) (відрізок (R1-R2)).

Розділ 3

3.1 Застосування теорії споживчого вибору на прикладі Торговельної компанії „СМАК”

ІСТОРІЯ КОМПАНІЇ

Створене в липні 1996 p. акціонерним товариством "Банкомзв'язок" дочірнє підприємство "БКС- Соки" розпочало свою діяльність з підготовки та розробки технічної документації на виробництво соків і нектарів в упаковці "Тетра Брік Асептик" об'ємом 1 л, сертифікації виробництва і укладання контрактів на постачання сировини. 19 лютого 1997 р. до Держпатенту України було подано документи на реєстрацію торгової марки "СМАК" на соки та нектари, які виробляє компанія, та лише через два роки було отримане відповідне свідоцтво.

Сьогодні компанія "БКС- Соки" є лише виробником соків і нектарів. Вона не володіє фабрикою, виробничою лінією або іншими основними засобами, що використовуються для виробництва, а лише сплачує кошти за користування виробничими потужностями.

Перші пакети соку з торговою маркою "СМАК" були вироблені наприкінці травня 1997 року. Влітку для ДП "БКС- Соки" на основній виробничій базі — Ніжинському міськмолокозаводі — вироблялися 3 найменування соків ("Апельсиновий", "Ананасовий", "Яблучний") і нектар "Мультивітамін" розфасовкою 1 л на лінії розливу соків ТБА-3 (Tetra Pak) потужністю 3 600 л за годину. До кінця року асортимент соків і нектарів з торговою маркою "СМАК" поповнився соками "Грейпфрутовий", "Апельсин-абрикосовий", "Томатний" та нектаром "Ананас-грейпфрут". У 1998 p. асортимент був розширений до 9 найменувань соків і 4 найменувань нектарів, а обсяг виробництва за рік склав 15 595 тис. л. (протягом 1997 року було вироблено 2 720 тис. л). Стрімке збільшення обсягів продажу було надзвичайно підбадьорюючим і давало сподівання компанії на чудові перспективи росту. Використовувані потужності були недостатніми порівняно з прогнозованими можливостями збуту, тому завдяки установці нової автоматичної лінії потужністю 6 000 л за годину компанія стала спроможною постачати на ринок до 4 млн. л сокової продукції на місяць.

До 1990 p. виробництво соків в Україні було зорієнтоване на місцеву сировину і досягало 375 млн. л на рік. Унаслідок економічних реформ і значних іноземних та вітчизняних інвестицій вже на кінець 1998 p. виробничі потужності сокової галузі зросли до 800 млн. л на рік. Існуючі виробничі потужності становлять значний потенціал росту обсягу