Функціонування системи ринків значною мірою залежить від рівня розвитку спеціальних інститутів, які називають ринковою інфраструктурою. Елементами останньої на ринках засобів виробництва та предметів споживайся є товарні ярмарки та біржі, мережа торговельних посередників (маклерів, дилерів, брокерів), лізингові фірми, сервісні центри, фірмові та комісійні магазини, брокерські та дилерські фірми, центри та пункти прокату та ін. На фінансовому ринку інфраструктурними інститутами виступають фондові та валютні біржі, комерційні банки, страхові компанії, аудиторські фірми, а на ринку робочої сили — біржі праці, посередницькі та державні служби працевлаштування [10].

Головними видами ринків виступають: ринок товарів - і послуг (споживчий ринок, ринок засобів виробництва, ринок інвестиційних ресурсів); фінансовий ринок (ринок кредитів, ринок цінних паперів, грошовий та валютний ринки); ринок праці. Важливе місце у системі конкурентних ринків належить ринку нерухомості та ринку природних ресурсів. ;

На споживчому ринку здійснюється рух товарів широкого вжитку. Незначна їх частка (у США — 5 %) надходить у споживання безпосередньо від виробників, решта — через посередників.

Споживчий ринок, що існував у колишньому СРСР, був дефіцитний і деформований. Поряд з ринковими існували неринкові форми обміну споживчих товарів. Монопольне становище на цьому ринку посідали державна та кооперативна торгівля, а основні-його питання розв'язувалися у торгах і на оптових базах. На цьому ґрунті процвітали зловживання та спекуляція.

Радикальна реформа споживчого ринку в Україні передбачає: 1) розвиток підприємництва у сфері торгівлі та демонополізацію; 2) підтримку малого та середнього бізнесу; 3) перехід до нової системи ціноутворення; 4) поступове скасування дотацій збитковим підприємствам; 5) захист ринку та споживачів від недобросовісної торгівлі; 6) ліквідацію необґрунтованих привілеїв у розподілі споживчих товарів.

Ринку засобів виробництва у повному розумінні в Україні не було. Засоби виробництва потрапляли до споживачів через централізовану систему матеріально-технічного постачання. Зовні це виглядало як купівля-продаж товарів, але по суті мало далекий від ринкового характер (комерційні зв'язки та конкуренція між партнерами, можливість вибору контрагентів тощо).

Ринок засобів виробництва в Україні створюється заново, і головне тут — перехід від централізованого фондування ресурсів до оптової торгівлі ними. У США безпосередньо до споживачів надходить близько 60% засобів виробництва.

Фінансового ринку в Україні також не було. Фінансування підприємств здійснювалося за рахунок державного бюджету. Колгоспи та кооперативні підприємства використовували власні кошти. Банківський кредит по суті виступав однією з форм державного фінансування та буз обмежений.

Становлення фінансового ринку включає формування ринку кредитних ресурсів, ринку цінних паперів, ринку валюти [8].

Уряд України та місцеві органи повинні розробляти програми зайнятості населення, забезпечувати соціальний захист безробітних.

Ринок робочої сили регулюється тими ж законами, що й інші ринки, але має і власні закони та деякі принципові особливості. До останніх належать: вільний вибір професій і видів діяльності, на який виливають як суспільні потреби, так і індивідуальні інтереси; залежність руху заробітної плати від дії закону попиту та пропозиції на інших ринках; вільне наймання та звільнення працівників при дотриманні законодавства; свобода вибору кожним громадянином між зайнятістю та незайнятістю; хронічний характер безробіття, що пов'язано з необхідністю існування резерву робочої сили.

Поряд з розглянутими в Україні почали реформуватися або створюватися й інші ринки — послуг, нерухомості (житла, земельних та будівельних ділянок), природних та інвестиційних ресурсів (функціонуючих або нових підприємств та організацій). У минулому цих ринків або не було, або вони були вкрай формалізованими та монополізованими (ринок послуг).

Розглянемо докладніше інфраструктуру ринку – сукупність допоміжних організацій, установ, посередників, діяльність яких покликана прискорювати просування товарів і послуг на різноманітних ринках.

Серед елементів інфраструктури ринку центральне місце належить біржам (товарним, фондовим, валютним, нерухомості, праці та ін.). Будь-яка біржа виступає як організаційна форма ринку певних цінностей; товарів масового попиту, акцій та облігацій підприємств та установ, боргових зобов'язань держави, векселів, фрахтових документів (страхових зобов'язань по товарах, які перевозяться).

Біржі бувають загальними (на них обертаються різні цінності) та спеціалізованими (мають справу лише з певними цінностями).

В Україні діє чимало бірж: універсальна товарна біржа, універсальна промислова біржа, фондова біржа та ін. Найпоширенішими є товарні біржі. Біржі як установи, ніяких угод, щодо купівлі-продажу не укладають. Укладання угод – це функція професійних посередників (маклерів, брокерів, дилерів, агентів, ділків). Біржа – це місце, де лише укладаються торговельні угоди.

Мета товарних бірж – надання послуг з укладанні угод, з’ясування товарних цін, визначення та полегшення товарообміну.

На біржах України укладаються угоди на наявні товари. На товарних біржах Заходу здійснюється укладання угод на товари масового попиту (зерно, метал, енергоносії), що, як правило", відсутні. Товари продаються і купуються за встановленими зразками та стандартами, а угоди укладаються на основі типових контрактів. Отже, на товарних біржах світу продаються саме контракти, що містять встановлену біржею якість (сорт, тип, марку) та кількість товару. При цьому можуть укладатися два основних види угод: угоди на реальні товари (завершуються переходом товару до покупця) та ф’ючерсові угоди (передбачають передачу товарів через певний час).На фондових біржах світу обертаються акції, ринкова вартість яких обчислюється близько 8 трлн. ЕКЮ. У США існує 10